Справа № 308/6836/17
31.07.2017 місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді - Світлик О.М.,
при секретарі судового засідання - Гайданці Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгороді цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на боці позивача - Ужгородська міська рада в особі відділу реєстрації про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на боці позивача - Ужгородська міська рада в особі відділу реєстрації про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації.
Позов мотивує тим, що вона, ОСОБА_1, є власником будинку АДРЕСА_1 що підтверджується свідоцтвом про право власності на житловий будинок та витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно.
Посилається на те, що відповідач на даний час прописаний (зареєстрований) за вищевказаною адресою, хоча фактично, відразу після розірвання між ними шлюбу, сімнадцять років в зазначеному будинку не проживає. В свою чергу ОСОБА_2, який не проживає в належному їй будинку, втратив право на користування ним, внаслідок його відсутності без поважних причин понад один рік.
Позивач зазначає, що оскільки за вищевказаною адресою відповідач не проживає, виникають проблеми зі сплатою надмірних комунальних послуг, які не надаються, але нараховуються за нього, чим об'єктивно порушуються її права, тому вона змушена звернутися за захистом до суду.
На підставі вищевикладеного позивач просить суд визнати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме будинком АДРЕСА_1 та зняти його з реєстраційного обліку за вищевказаною адресою.
В судове засідання позивач не з'явилася, при цьому подала до суду заяву від 31.07.2017 року, в якій просить розглянути справу без її участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує та просить задовольнити позовні вимоги. Також до заяви долучила оголошення з газети «Новини Закарпаття» від 25.07.2017 року № 53 (4668) та оригінал квитанції до прибуткового касового ордера № 221 за судове оголошення від 20.07.2017 року.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином через оголошення у пресі («Новини Закарпаття» від 25.07.2017 року № 53 (4668)), про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення справи до суду не надходило.
Представник Ужгородської міської ради в особі відділу реєстрації у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
За ч. 9 ст. 76 ЦПК України якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з положеннями ч. 9 ст. 74 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Крім того, за положеннями ч. 4 ст. 169 ЦПК України наслідком повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, є вирішення судом справи на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановлення заочного рішення).
Відтак, суд розглядає справу відповідно до ст. ст. 169, 224 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів, оскільки проти цього не заперечує позивач.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справив, позивач ОСОБА_1 є власником в цілому житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1, що стверджується свідоцтвом про право власності на жилий будинок від 04.02.1998 року та витягом з Державного реєстру речових на нерухоме майно за № 50151883 від 17.12.2015 року.
Згідно з довідкою управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради від 14.12.2015 року за № 20-25/371 належному ОСОБА_1 житловому будинку та власній земельній ділянці згідно з адресного плану міста надано адресу - АДРЕСА_1
В будинку за вищезазначеною адресою значиться зареєстрованим відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується письмовим повідомленням відділу обліку та моніторингу інформації місця проживання ГУ ДМС України в Закарпатській області та довідкою відділу реєстрації місця проживання виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 19.07.2017 року № 961.
Після розірвання шлюбу з позивачем відповідач сімнадцять років у вищезазначеному будинку не проживає, про що свідчить зміст позовної заяви.
З матеріалів справи також вбачається, що 05.06.2008 року позивач ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про шлюб НОМЕР_1, виданим 05.06.2008 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області
Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України.
Об'єктом власності особи може бути, зокрема, житловий будинок, садиба, квартира (ст. ст. 379, 382 ЦК України).
Права власника жилого будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Як встановлено в судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 не проживає у належному позивачці житловому будинку АДРЕСА_1 понад один рік і будь-яких поважних причин, які б перешкоджали йому проживати у даному будинку не наведено, а тому його слід визнати такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме будинком, що належить позивачу.
Відтак, позовні вимоги позивача про визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме, будинком АДРЕСА_1 є підставними та підлягають до задоволення.
Що стосується зняття відповідача з реєстраційного обліку за вищезазначеною адресою, то відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть. У разі якщо особа з поважної причини не може самостійно звернутися до органу реєстрації, зняття з реєстрації може бути здійснено за зверненням іншої особи на підставі доручення, посвідченого в установленому порядку.
Оскільки після визнання відповідача ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме будинком АДРЕСА_1 позивач не зверталися з вимогами до органу реєстрації про зняття відповідача з реєстраційного обліку і їй не відмовлялося в цьому, то зазначену вимогу суд вважає передчасною, а тому у цій частині позов задоволенню не підлягає.
У відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача належить стягнути понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати в розмірі 640,00 грн. сплаченого судового збору та 70,00 грн. витрат, пов'язаних з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача, а саме, в газеті «Новини Закарпаття» від 25.07.2017 року № 53 (4668).
На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 16, 379, 382, 383, 386, 391, 405 ЦК України, ст. 150 ЖК України, ст. ст. 4, 5, 14, 60, 79, 88, 209, 212-215, 223, 224-226, 233, 294, 296 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на боці позивача - Ужгородська міська рада в особі відділу реєстрації про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме, будинком АДРЕСА_1 Закарпатської області.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 коп. та 70 (сімдесят) гривень 00 коп. витрат, пов'язаних з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуюча О.М. Світлик