Справа № 308/4805/17
(заочне)
21 липня 2017 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
-головуючого - судді Шепетко І. О.,
-за участі секретаря судових засідань - Терпай С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою про розірвання шлюбу. Позовні вимоги мотивував тим, що 17.11.1984 року між ним та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстрований Міськвідділом ЗАГСа м. Ужгород Закарпатської області. У шлюбі у них народилися діти: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 Спільне життя з відповідачем не склалося через розходження поглядів на сімейне життя, відсутність взаєморозуміння. Шлюбні відносини між ними припинені з вересня 2015 року, проживають окремо. З вищенаведених підстав, позивач вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим, просить суд розірвати шлюб.
В судове засідання позивач не з'явився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про час та місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і, від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або, якщо повідомлені ними причини неявки визнані неповажними, суд розглядає справу на підставі наявних у справі доказів, оскільки проти такого вирішення справи не заперечує позивач.
З урахуванням викладеного, суд вважає можливим проведення заочного розгляду справи та винесення заочного рішення.
Оскільки, сторони в судове засідання не з'явилися, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 17.11.1984 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено шлюб, який зареєстрованийМіськвідділом ЗАГСа м. Ужгород Закарпатської області, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис за № 778. Прізвища після реєстрації шлюбу: чоловіка -ОСОБА_2, дружини - ОСОБА_3. Зазначене підтверджується відповідним свідоцтвом про шлюб НОМЕР_1 від 17.11.1984 року.
У шлюбі у них народилися діти: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, які, наразі є повнолітні.
Судом також встановлено, спільне життя між подружжя не склалося через розходження поглядів на сімейне життя, відсутність взаєморозуміння; шлюбні відносини між подружжям припинилися з вересня 2015 року, з цього ж часу проживають окремо. На переконання позивача подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає, збереження шлюбу є неможливим. У зв'язку з наведеним, позивач просить розірвати їхній шлюб.
Відповідно до положень ст. ст. 24, 56 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року №11, проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Враховуючи наведене та з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини даного позову, суд вважає, що примирення та подальше подружнє життя сторін є неможливим, сім'я розпалася остаточно, збереження шлюбу може суперечити інтересам позивача, а отже, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 шлюб підлягає розірванню.
Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 11, 57, 60, 212-215, 224-228, 231, 233 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зареєстрований 147.11.1984 року Міськвідділом ЗАГСа м. Ужгород Закарпатської області, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис за № 778 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі - 640,00 грн. (шістсот сорок гривень).
Заочне рішення може бути переглянуте Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду І.О. Шепетко