ун. № 759/15625/16-ц
пр. № 2/759/1539/17
27 липня 2017 рокуСвятошинський районний суд м. Києва в складі:головуючої судді - Т.О. Величко, при секретарі - А.В. Забела розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд, -
ОСОБА_1 звернулась до Святошинського районного суду м. Києва з заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 19 жовтня 2002 року. Від шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позивач просить суд розірвати шлюб з відповідачем, посилаючись на те, що за час спільного сімейного проживання склалися обставини, що призвели до неможливості подальшого спільного проживання. Між сторонами почали виникати сварки, розбіжності та непорозуміння щодо сімейного життя. Сторони втратили довіру, почуття поваги і кохання, шлюбні відносини припиненні.
Протягом останнього часу між сторонами виникали сварки, сторони не могли дійти спільної згоди щодо вирішення важливих питань. Сторони перестали розуміти один одного.
Позивач вважає що подальше збереження шлюбу є неможливим, таким що суперечить інтересам сторін. Сторони не ведуть спільного господарства та не підтримують шлюбно-сімейні стосунки з жовтня 2016 р.
Позивач в судове засідання з'явилась, позов підтримала та просила задовольнити.
Відповідач у судове засідання з'явився, позов визнав, не заперечував проти розірвання шлюбу, вважає що подальше збереження шлюбу є неможливим, таким що суперечить інтересам сторін та спільної дитини.
Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно до ч.2 ст.112 СК України, суд, постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що причини, що спонукали сторони на розірвання шлюбу є обґрунтованими, оскільки судом достовірно встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження сім»ї не можливе. Тому позов підлягає задоволенню, сторони не підтримують шлюбних стосунків, не ведуть спільного господарства, позивач наполягає на розірванні шлюбу, посилаючись на те, що примирення між ними не можливе.
Керуючись ст.ст. 24,104, 105, 110,112 Сімейного Кодексу України, ст.ст.10, 11, 60, 61 208-209, 212-215,294 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, 19 жовтня 2002 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві, про що є актовий запис № 763 - розірвати.
Після набрання рішенням законної сили, надіслати рішення суду до Відділу РАГС Святошинського районного управління юстиції у м. Києві.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Святошинського районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Т.О. Величко