Справа № 188/932/17
Провадження № 3/188/390/2017
27 липня 2017 року суддя Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області Місюра К.В., розглянувши матеріал адміністративної справи, який надійшов від Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1, 01.11.1992р.н., громадянина України, який мешкає по вул. Миру, 121/11 в смт. Петропавлівка Петропавлівського району Дніпропетровської області, не працюючого,
за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 06 червня 2017 року, ОСОБА_1 06 червня 2017 року о 01 год. 40 хв. в смт. Петропавлівка по вул. Жовтневій керував мопедом з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота), відмовився від проходження медичного огляду для встановлення стану алкогольного сп*яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп'яніння підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення БР № 066051 від 06 червня 2017 року (а.с.1), поясненнями свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 2, 3), рапортом (а.с. 4).
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що адміністративного правопорушення не допускав, спиртних напоїв не вживав, оскільки привозив вагітну дружину до аптечного пункту, так як їй стало зле вночі. Пояснення в протоколі писав за вказівкою поліцейського, на час підписання вказаного протоколу своїм поясненням не надав значення, оскільки хвилювався за стан вагітної дружини і поспішав якнайшвидше привезти її додому. Також ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що поліцейський не пропонував йому на місці визначити стан сп'яніння за допомогою певного приладу, також не роз'яснював йому про можливість пройти медичний огляд в медичному закладі. До того ж, жодних свідків не запрошувалось, в його присутності протоколу не складалось, копії він не отримував, права йому не роз'яснювались, він взагалі підписав чистий бланк протоколу. В зв'язку з викладеним, просив закрити провадження у справі в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративна відповідальність.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У ст. 251 КУпАП перелічені докази, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція частини першої статті 130 КУпАП передбачає нормативне правило наступного змісту: «адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, необхідною умовою для застосування до порушника відповідальності, передбаченої вищевказаною статтею, є, зокрема, наявність доказів, які б безпосередньо свідчили про порушення викладених вище вимог.
Суб'єктом правопорушення за вищевказаною нормою є водій транспортного засобу.
Згідно п.1 ч.1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський може зупинити транспортний засіб у разі, якщо водій порушив правила дорожнього руху.
Згідно п. 2 розділу 1 Інструкції № 1452/735 від 09 листопада 2015 року «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, згідно з ознаками такого стану.
Пункту 7 розділу 1 вказаної інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп*яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоровя, якому надано право на його проведення, відповідно до ст. 266 КУпАП.
Відповідно ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності працівника поліції. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном можливість керування цим транспортним засобом, річковим або маломірним судном надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном.
Пункт 5 розділу ІІ вказаної Інструкції передбачає, що перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
На підставі пункту 6 розділу 1Х наказу МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року "Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сферу забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі" у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду у закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Таким чином, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції є сукупністю, своєрідним алгоритмом послідовних дій працівників поліції, а саме:
1) використання спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків на місці зупинки транспортного засобу,
2) у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан спяніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, проведення такого огляду в найближчому закладі охорони здоровя, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Разом з тим, поліцейським не проінформовано ОСОБА_1, який підлягав на думку поліцейського, огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу, не надано сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки та взагалі використання спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків на місці зупинки транспортного засобу не здійснювалося, про що підтвердив в судовому засіданні ОСОБА_1
В порушення ст. 266 КУпАП та вказаної Інструкції огляду на стан сп'яніння взагалі проведено не було.
Таким чином, працівник поліції безпідставно перед проведенням огляду на стан сп'яніння не проінформував ОСОБА_1, який підлягав огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу, не надав сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, порушив порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного спяніння, не відсторонив водія від керування транспортним засобом, останній не заблоковував.
З пояснень свідків по справі, написаних поліцейським 06 червня 2017 року, оголошених в судовому засіданні, слідує, що 06 червня 2017 року вони були присутні при тому, як водій автомобіля ВАЗ-2107 ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду для визначення стану алкогольного спяніння у встановленому порядку на вимогу працівника поліції.
Однак, на переконання суду, особи, яких працівник поліції запрошує в якості свідків вчинення водіями адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, зокрема, відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного спяніння, в своїх письмових поясненнях зобов*язані зазначити не лише відмову цієї особи від проходження медичного огляду на стан спяніння, а також стан, в якому перебуває зупинений водій та ознаки цього спяніння.
Між тим, як стверджував ОСОБА_1 в судовому засіданні, він взагалі підписав чистий бланк протоколу, жодних свідків в його присутності не запрошувалось, він спілкувався один на один з інспектором поліції, що ставить під сумнів достовірність письмових пояснень, які начебто надані свідками.
Щодо використання спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків на місці зупинки транспортного засобу для огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, то встановлено в судовому засіданні, що спеціальний технічний засіб ОСОБА_1 ніхто не пропонував, порядок проходження огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції йому роз'яснено працівниками поліції не було.
З урахуванням викладеного та проаналізувавши пояснення свідків, що містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про те, що дані пояснення не можуть підтверджувати факт того, що у працівника поліції були наявні підстави вважати, що водій транспортного засобу перебуває в стані алкогольного спяніння.
Суд звертає увагу та те, що відповідно ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, однак, з показань ОСОБА_1 та аналізом матеріалів справи встановлено, що дані вимоги закону працівником поліції дотримані не були, оскільки водій - ОСОБА_1 не був відсторонений від керування автомобілем, останній заблокованим не був.
Зі змісту ч. 3 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного сп*яніння у закладах охорони здоров*я проводиться у разі їх відмови від проведення огляду працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів, або в разі незгоди з його результатами.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, вважається недійсним.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 не було запропоновано працівниками поліції пройти медичний огляд на місці за допомогою відповідного технічного пристрою, у передбаченому законом порядку, він відмовився від його проходження саме в медичному закладі.
З аналізу нормативно-правовий актів, які регулюють проведення огляду осіб на стан спяніння вбачається, що пропозиція співробітника поліції до ОСОБА_1 пройти огляд в закладі охорони здоровя (без попереднього огляду на стан спяніння на місці зупинки транспортного засобу, або без отримання відмови від проведення такого огляду) не грунтувалася на законі, а тому відмова ОСОБА_1 від такої пропозиції не може утворювати для останнього жодних юридичних наслідків.
Аналізуючи докази по справі, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин суд вважає, що надані працівниками поліції вказані докази не свідчать про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку про закриття провадження в справі відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
В зв'язку із закриттям справи про адміністративне правопорушення, судовий збір стягненню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 130, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 280, ст. 283, п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП, - суд
Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити, у звязку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області.
Суддя К. В. Місюра