Справа № 183/2129/17
Провадження № 2-з/183/120/17
13 липня 2017 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області
Суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Майна Г. Є., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-
12 липня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області із заявою про забезпечення позову у цивільній справі № 183/2129/17, яка передання судді 13 липня 2017 року.
Заява обґрунтована тим, що наразі вона звернулась до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області із позовом до ОСОБА_2 із позовом про поділ майна подружжя, у зв'язку з чим просила вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на житлову квартиру АДРЕСА_1, яка належить особисто відповідачу на підставі свідоцтва про право на спадщину, в межах суми вартості позову - 255 000,00 грн., до вирішення справи по суті; вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме майно, зареєстроване за відповідачем, в межах суми вартості позову - 255 000,00 грн., до вирішення справи по суті та заборонити відповідачу та будь-яким іншим особам, які діють від його імені, вчиняти будь-які дії направлені на відчуження рухомого та нерухомого майна, власником якого є відповідач, в межах суми вартості позову - 255 000,00 грн., до вирішення справи по суті.
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви позивача з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 151, 152 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Позов забезпечується накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Як роз'яснено у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Заявляючи вимоги про необхідність накладення арешту на нерухоме майно - житлову квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та на все рухоме майно, що належить ОСОБА_2, позивач не вказує обґрунтування необхідності застосування заявлених заходів забезпечення позову, вказуючи лише на те, що у разі задоволення позовних вимог, ця дія забезпечить виконання судового рішення, що само по собі не може бути підставою для забезпечення позову.
Суду, також, не надано належних та допустимих доказів належності відповідачу рухомого майна, на яке просить накласти арешт позивач, і задоволення судом заяви без дослідження зазначених доказів може призвести до порушення прав третіх осіб, які не є стороною у справі.
Крім того, подана заява не містить належних доказів та аргументів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Посилання заявників на те, що відповідач не обмежений у своєму праві власності, а тому є висока вірогідність здійснення дій, спрямованих на відчуження майна, як обґрунтування необхідності забезпечення позову, суд не приймає до уваги, як безпідставні.
Крім того, суд вважає, що накладення арешту на рухоме та нерухоме майно відповідача не є співмірним із заявленими позовними вимогами у даній справі, окрім того суд наголошує, що позивач не позбавлена права звернення до суду із заявою про забезпечення даного позову шляхом вжиття інших заходів забезпечення, зокрема шляхом заборони відчуження квартири.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151, 152, 210 ЦПК України, суддя,-
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області апеляційної скарги заявником протягом п'яти днів, починаючи з наступного за днем отримання її копії.
Суддя Г.Є. Майна