Справа № 180/797/17
24 липня 2017 р.
Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Нанічкіної Н.М.,
з секретарем - Ганоченко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба термінового кредитування» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,
У травні 2017 року позивач звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 21760,00 грн. та судові витрати. Позов обґрунтовано тим, що відповідно до кредитного договору №130916-143330 від 16.09.2013 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба термінового кредитування» та ОСОБА_1, позивач надав відповідачу кредит в розмірі 800,00 гривень. Відповідач зобов'язався повернути отримані кошти в розмірі 800,00 гривень та сплатити відсотки в розмірі 224,00 гривень у строк до 29.09.2013 року. В порушення умов договору відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 12.05.2017 року року має прострочену заборгованість: основний борг - 800,00 гривень; відсотки - 224,00 гривень; пеня - 20736,00 гривень, що разом складає 21760,00 гривень.
Представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав й просив його задовольнити в повному обсязі. Не заперечував проти винесення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання двічі не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надавав.
З урахуванням положень статті 224 ЦПК України та думки представника позивача, який в наданій заяві просив ухвалити заочне рішення, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та наведені у позовній заяві доводи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 16 вересня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба термінового кредитування» та ОСОБА_1 було підписано кредитний договір № 130916-143330 (а.с.3-4).
Кредитним договором передбачено, що кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (п.1.1). Сума кредиту складає 800,00 гривень (п.1.2). Встановлено строк надання кредиту - до 29.09.2013 року (п.2.1). Розмір процентів, які повинен сплатити позичальник - 2 проценти за кожен день користування кредитом (730 відсотків річних або 732 відсотки річних, якщо на період користування кредитом припадає високосний рік) (п.3.1), крім того, позичальник зобов'язується повернути кредит у розмірі, вказаному у п.1.2 договору, а також сплатити відсотки у розмірі 224,00 гривень, які нараховані за період, починаючи з дати видачі кредиту і закінчуючи датою повернення кредиту, разом 1024,00 гривень, у дату повернення кредиту. Повернення кредиту та сплата процентів здійснюється разовим платежем (а.с.3-4).
Однак, в порушення умов кредитного договору відповідач 10.10.2013 року сплатив лише відсотки у розмірі 240 гривень та пеню в розмірі 160 гривень, у зв'язку з чим заборгованість за договором станом на 12.05.2017 року становить 21760,00 гривень, яка складається з:
- 800,00 грн. - основний борг;
-224,00 грн. - проценти за кредитом;
-20736,00 гривень - пеня за договором;
що підтверджується розрахунком банку (а.с.9-20).
Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Згідно зі ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Стягнення з боржника, який порушив грошове зобов'язання, сум індексації грошового боргу та процентів не перешкоджає стягненню у передбачених законом або договором випадках неустойки (пені) за прострочення виконання грошового зобов'язання, оскільки відповідно до частини першої статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до положень ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що за договором від 16 вересня 2013 року мається прострочення виконання грошового зобов'язання. Позовні вимоги в частині стягнення: 800,00 грн. - основний борг; 224,00 грн. - проценти за кредитом; 20736,00 гривень - пеня за договором - підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню.
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав для звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідно до ст.617 ЦК України.
На підставі статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.
Згідно наданого платіжного доручення, позивач поніс судові витрати в сумі 1600,00 гривень, які підлягають стягненню з відповідача.
На підставі статей 11, 526, 530, 610-612, 629, 1054 ЦК України, керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 209, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба термінового кредитування» до ОСОБА_1 про стягнення боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба термінового кредитування» заборгованість за кредитним договором від 16 вересня 2013 року станом на 12 травня 2017 року в розмірі 21760 (двадцять одна тисяча сімсот шістдесят) гривень 00 копійок, яка складається із 800,00 грн. - основний борг; 224,00 грн. - проценти за кредитом; 20736,00 гривень - пеня за договором.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба термінового кредитування» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Марганецький міський суд протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Н. М. Нанічкіна