Справа № 182/950/16-к
Провадження № 1-кп/0182/158/2017
26.07.2017 року м. Нікополь
Нікопольський міскрайонний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого -судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі об'єднані кримінальні провадження №12015040340004167 та №12016040340001761 стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Нікополь Дніпропетровської області, гр.України, не одруженого, з середньо спеціальною освітою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
04.12.2003 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки, та на підставі ст. 75,104 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,
18.03.2005 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ст.ст. 185 ч. 2, 186 ч. 2,71 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць,
26.09.2006 року Дніпропетровським апеляційним судом за п. 1,2 ч. 2 ст. 115, ст. 71 КК України до позбавлення волі на строк 11 років, 29.12.2014 року звільнився з Божковської ВК №16 по відбуттю покарання,
за правовою кваліфікацією ч. 2, 3 ст. 185 КК України,
з участю сторін кримінального провадження
прокурора: ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , -
01.12.2015 року приблизно 01 годині ОСОБА_3 , будучи в стані алкогольного сп'яніння і перебуваючи в гостях за адресою: АДРЕСА_3 , де у нього виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, з дивану, що розташований в дитячій кімнаті вказаної квартири, викрав планшет «Huawei Pad» вартістю 2000 грн., в якому знаходилась сім - картка оператора мобільного зв'язку «МТС» НОМЕР_1 , на якій грошових коштів не було та матеріальної цінності вона не має, що належить ОСОБА_6 , чим спричинив матеріальний збиток останній на суму 2000 грн. З місця скоєння злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Також приблизно на початку травня 2016 року у ОСОБА_3 під час виконання, за усною домовленістю, робіт по прибиранню території приватного домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_4 , яке належить ОСОБА_5 виник умисел на таємне викрадення чужого майна з вище вказаного будинку.
12.05.2016 року приблизно о 10 годині, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 попередньо зателефонувавши потерпілій, дізнавшись, що в будинку нікого не має та впевнившись, що його ніхто не бачить та за його діями ніхто не спостерігає, перелізши через паркан, проник на територію приватного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 , яке належить ОСОБА_5 , з метою таємного викрадення чужого майна. Де, через незачинене металопластикове вікно, шляхом його повного відчинення, проник до будинку АДРЕСА_4 , що є житлом, звідки умисно, таємно, повторно із корисливих мотивів викрав: з коридору ноутбук «Lenovo G500 A Metal Cover (59-382180)» вартістю 4116 гривень, комп'ютерну мишку Logitech N100 Corder Mouse Black вартістю 79,80 гривень, вебкамеру Logitech WEBCAM C170 (960-000760) вартістю 533 гривні, системний блок LG модель «Bravis X44.85» (процесор AMD Athlon тм х2 Dual Cjre Processor 4400+2.30 ГГ, відео карта NVIDIA Geforce GT, оперативна пам'ять - 2ГБ, жорсткий диск 300ГБ) вартістю 4000 гривень, вайфай роутер TP-LINK TL-WRS41N - вартістю 200 гривень, з кімнати викрав ігрову приставку Sony Play Station модель SCPM - 102 - вартістю 350 гривень, з дитячої кімнати грошові кошти в сумі 3500 гривень та з веранди будинку викрав велосипед «Balance» вартістю 1000 гривень, чим спричинив матеріальний збиток потерпілій ОСОБА_5 на загальну суму 13778,8 грн.
Обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою провину та пояснив, що він був знайомий з подругою потерпілої ОСОБА_7 на ім'я ОСОБА_8 , яка 01.12.2015 року запросила його піти в гості разом з нею до потерпілої. В квартирі усі пили пиво, було багато гостей, з якими він не знайомий. Під час застілля між ним та ще одним присутнім у цій компанії виник конфлікт і тому він вирішив піти звідти. При цьому побачив планшет на дивані і вирішив його викрасти під приводом того, що шукав свою шапку саме на дивані. Ніхто не помітив як він це зробив і він залишив приміщення квартири. Тієї ж ночі йому телефонувала потерпіла, яка просила повернути їй планшет і він погодився і домовився про зустріч з нею, але після того як помітив, що вона прийшла не одна а з двома чоловіками, злякався, що його будуть бити і передумав віддавати їй планшет. А просто продав його. У потерпілої ОСОБА_5 він працював, виконуючи різні роботи на території домоволодіння. Вільного доступу у будинок він не мав, але обідаючи на кухні. з дозволу потерпілої, помітив там ноутбук, системний блок . Також зі слів потерпілої у розмові йому стало відомо, що її син збирає власні кошти і у нього особисто є сума 3,5 тис. гривень. Тому у нього виникла думка про вчинення крадіжки майна потерпілої. Знаючи від потерпілої, що її особисто і її родичів в домоволодінні немає, оскільки повинен був зустріти машину, яка привезе шифер у двір, переліз через паркан. Після чого зняв москітну сітку на вікні, яке було відчинене, натиснув на нього і проник до будинку звідки викрав ноутбук, ігрову приставку, роутер, жіночий велосипед, дріль, 3,5 тис. гривень, які були в книжках на підвіконні, системний блок, вебкамеру, мишку. Продав лише ноутбук, а решту привіз до своєї дівчини, яка дізнавшись про те, що ці речі викрадені, повернула їх потерпілій, з якою знайома. В скоєному він розкаюється і просив не позбавляти його волі, а дати шанс виправитися, оскільки він знайшов гарну дівчину, яка вагітна від нього і в них склалася нормальна родина.
Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що 01.12.2015 року були Христини її дитини і ввечері до неї прийшла її подруга ОСОБА_9 , яка привела з собою обвинуваченого. Вона надала згоду на його присутність у квартирі лише протягом полу години, поки не зібралися інші її знайомі. Але він залишився з ними за столом і між ним та її другом був словесний конфлікт під час якого вони виходили на балкон. В той момент обвинувачений міг побачити планшет, який лежав на дивані в кімнаті. Вона не помітила коли пішов з квартири ОСОБА_10 , але відсутність планшету помітила дитина і спитала де він дівся. Тоді всі зрозуміли, що його викрав обвинувачений. Вона призначила йому зустріч і вночі разом з друзями поїхала в те місце, де домовилась з ОСОБА_11 , але він не з'явився і тому вона звернулася в поліцію з відповідною заявою. Просила стягнути з обвинуваченого вартість планшету 2 тис. гривень і 3 тис. гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Потерпіла ОСОБА_5 підтвердила пояснення обвинуваченого в тій частині, що він дійсно допомагав їй по господарству і мав доступ на територію домоволодіння, але в будинок він заходив лише коли вона була вдома і то лише на обід. Вона дійсно просила ОСОБА_12 щоб він зустрів машину з шифером, який їй повинні були привезти в той час коли нікого не було дома. Але машина не приїхала і вона повідомила про це обвинуваченому. У неї у дворі є собака, який звик до ОСОБА_13 і коли той переліз на територію домоволодіння собака просто не відреагував. Їй не повернули викрадені гроші у сумі 3,5 тис. гривень, ноутбук та велосипед. Тому вона просила задовольнити в повному обсязі її позовну заяву, а саме стягнути з обвинуваченого матеріальну шкоду у розмірі 8695гривень 80 коп.
Вина обвинуваченого у вчиненні зазначеного правопорушення підтверджується матеріалами кримінального провадження, які за клопотанням прокурора та за згодою сторін кримінального провадження досліджені безпосередньо судом під час судового розгляду. Так, згідно протоколу про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 02.12.2015 року (а.п.7т.1) потерпіла ОСОБА_6 ,повідомила про те, що невідома особа, перебуваючи в її квартирі таємно, шляхом вільного доступу викрала планшет. Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками (а.п.11-12т.1)потерпіла ОСОБА_6 19.01.2015 року вказала саме на фото ОСОБА_3 , як невідомої особи, яка перебувала в її квартирі та викрала належний їй планшет. Відповідно довідки (а.п.16т.1) вартість викраденого планшету «Huawei Pad» станом на 01.112.2015 року становила 2 тис. гривень Крім того, свідок ОСОБА_14 , яка запросила ОСОБА_10 в гості до потерпілої ОСОБА_6 під час досудового слідства відповідно до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками (а.п.20-21т.1) також вказала саме на ОСОБА_3 . Обвинувачений ОСОБА_3 добровільно видав сім картку з викраденого ним в квартирі ОСОБА_6 планшету (а.п.40т.1). Згідно протоколу про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 12.05.2016року (а.п.10т.2) потерпіла ОСОБА_5 повідомила про те, що 12.05.2016 року в період час уз 09.30год до 16.20 год., невстановлена особа, скориставшись незачиненою кватиркою проникла в її домоволодіння звідки вчинила крадіжку речей та грошей у сумі 3,5 тис. гривень. Під час огляду місця вчинення злочину, яким є домоволодіння АДРЕСА_4 ( а.п.12-15 з фото таблицею т.2) нічого не вилучено, але встановлено факт проникнення до будинку через вікно і факт крадіжки. Вартість викраденої оргтехніки підтверджується наданими потерпілою ОСОБА_5 товарними чеками ( а.п.22-26 т.2). Частину повернутих потерпілій речей вона надала співробітникам поліції для огляду ( а.п.38-44т.2). Під час досудового розслідування свідок ОСОБА_15 видав співробітникам поліції веб камеру, яку придбав саме у ОСОБА_3 ( а.п.52,53т.2).
Аналізуючи безпосередньо досліджені судом докази, допустимість і належність яких сторони кримінального провадження не оспорюють, вважаю, що вони є достатніми і вина обвинуваченого саме у вчиненні інкримінованих злочинів доведена. Вважаю, що дії ОСОБА_3 мають правильну правову кваліфікацію за: ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за епізодом викрадення майна у потерпілої ОСОБА_6 . За епізодом викрадення майна потерпілої ОСОБА_5 за ч.3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в житло, вчинене повторно.
Призначаючи покарання, суд приймає до уваги ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення. Приймає до уваги відомості про особу обвинуваченого, який хоча і визнав свою провину, але за місцем реєстрації тривалий час не проживає, ніде не працює, неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення тяжких і корисливих злочинів. Незважаючи на визнання своєї провину, обвинувачений не вжив жодного заходу, спрямованого на відшкодування шкоди, завданої потерпілим, хоча з його слів тривалий час працює, хоча без належного оформлення і має відповідний дохід. Враховуючи думку потерпілих, які вважали за необхідне призначити суворе покарання обвинуваченому, приймаючи до уваги ту обставину, що навіть під час судового розгляду, провадження зупинялося у зв'язку з оголошенням розшуку обвинуваченого, що свідчить про небажання його самостійно стати на шлях виправлення, вважаю, що достатнім для перевиховання та виправлення обвинуваченого а також відповідним до вчиненого та його наслідків, буде покарання у вигляді мінімального строку позбавлення волі, в межах санкції ч.2 ч.3 ст.185 КК України. Цивільний позов, заявлений потерпілими підлягає задоволенню в повному обсязі, бо відповідно до ст. 1167 ЦК України шкода завдана особі підлягає відшкодуванню винною особою в повному обсязі у разі доведеності її вини. Вина обвинуваченого доведена, до того ж він визнає суму збитків, завданих своїми злочинними діями і не заперечує проти позовних вимог. Крім того, вважаю, що цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню в частині стягнення моральної шкоди, виходячи з принципу спів розмірності з сумою завданих матеріальних збитків. Обставин, які обтяжують вину обвинуваченого не встановлено.
Керуючисьст.70 ч.1 КК України, ст.ст.370,371,374,376 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ч.3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:
за ч.2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на два роки,
за ч.3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки
Відповідно до вимог ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на три роки
Строк покарання рахувати з моменту фактичного затримання.
Запобіжний захід стосовно засудженого ОСОБА_3 не обрано.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Цивільні позови потерпілих задовольнити. Стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_5 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 8695гривень 80 коп.; на користь потерпілої ОСОБА_6 2 тис. гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 1 тис. гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Речові докази: вайфай роутер ТP-LINK TL-WRS41N S/N 13AA 1700050 сірого кольору, ігрову приставку Sony Play Station моделі SCPM-102 сірого кольору, системний блок LG модель «Bravis» X44,85 серійний номер 118833, веб - камера «Logitech», які передані на зберігання ОСОБА_5 , відповідно до розписки - залишити в користуванні потерпілої ОСОБА_5 , сім картку мобільного оператора «МТС» № НОМЕР_1 , яка передана на зберігання ОСОБА_6 , відповідно до розписки - залишити в користуванні потерпілої ОСОБА_6 ..
Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів, з моменту його проголошення шляхом подачі апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.
Головуючий суддя: ОСОБА_1