Справа № 212/7180/14-ц
6/212/110/17
28 липня 2017 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, в складі: головуючого-судді Борис О.Н., з участю секретаря судового засідання Хазієвої Т.В., без участі сторін, без здійснення фіксування судового засідання технічними засобами, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за поданням державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1,-
Державний виконавець Покровського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг ОСОБА_2 звернулась до суду з поданням про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1, яке розташовано за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Свірська 67. Обґрунтовуючи подання державний виконавець зазначив, що на виконанні в Покровському відділі державної виконавчої служби м. Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області перебуває зведене виконавче провадження з примусового виконання виконавчих листів про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 За боржником на праві власності зареєстровано майно за адресою м. Кривий Ріг, вул. Свірська 67, проте перевірити майновий стан немає можливості, оскільки боржник двері не відчиняє, на виклики державного виконавця не прибуває.
Державний виконавець направив суду заяву про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні подання наполягає.
Перевіривши матеріали справи суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.
Згідно п. 15 ч. 3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи державний виконавець має право безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням поліцейських, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення.
В той же час, статтею 30 Конституції України та статтею 1 протоколу до Конвенції про захист прав людини та основних свобод передбачається, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Кожному гарантується недоторканність житла або іншого володіння, проникнення до якого допускається не інакше як за вмотивованим рішенням суду.
Відповідно до ст. 8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (Конвенція) кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Згідно з ч.1, 2, 3 ст.11 ЗУ «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вжити передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належить боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища.
Приписами п. 9 ст. 5 ЗУ "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про постановлення мотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника.
Конституційна гарантія недоторканості житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема, для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканість житла, яке визначено у Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави у права людини з метою забезпечення загального блага.
У рішенні Європейського суду «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року визначено що за змістом пункт 1 статті 6 Конвенції та згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях національних судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються і орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.
Аналіз положень Закону України "Про виконавче провадження" та процесуальних норм дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. При цьому, питання про примусове проникнення до житла вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 03.02.2015 року та 27.01.2015 року державним виконавцем Покровського (Жовтневого) відділу ДВС м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області було винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень №46357857, 46222923, надано ОСОБА_1 строк для добровільного виконання рішення (а.с. 32,33).
Боржнику ОСОБА_1 на праві власності належить житловий будинок за адресою: вул. Свірська 67 м. Кривий Ріг ( а.с. 42).
04.07.2017 року, 19.05.2017 року, 15.06.2017 року державним виконавцем було здійснено вихід за адресою : м. Кривий Ріг, вул. Свірська 67, однак йому не вдалось здійснити виконавчі дії, оскільки двері ніхто не відчинив, що підтверджується актами державного виконавця (а.с. 37-39).
Як зазначено у постановах державного виконавця боржник ОСОБА_1 мешкає за адресою АДРЕСА_1 (а.с.32,33).
Так, державним виконавцем суду не надано доказів, що боржник зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, відсутні відомості щодо здійснення заходів по виконанню рішення суду за місцем реєстрації боржника - АДРЕСА_1.
Таким чином, матеріали подання не містять в собі жодного обґрунтування суттєвих обставин справи щодо місця виконання судового рішення, та необхідності примусового дозволу для входження у приміщення, яке належить на праві власності боржнику.
Керуючись ст. 376 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження» суд, -
У задоволенні подання державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з моменту проголошення до Апеляційного суду Дніпропетровської області.
Суддя О. Н. Борис