справа №176/1014/17
провадження №2-о/176/42/17
27 липня 2017 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Волчек Н.Ю.,
з участю секретаря Ханіної М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Жовті Води цивільну справу за заявою ОСОБА_1, з участю заінтересованої особи П'ятихатського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про встановлення юридичного факту, -
Заявниця, ОСОБА_1, звернулась до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області із даною заявою, де просить встановити факт, що вона працювала на шахті "Сєвєрна" виробничого об'єднання "Торезантрацит" з 13 вересня 1985 року по 23 квітня 1996 року і отримала заробітну плату (дохід) за період з 01 січня 1986 року по 31 грудня 1991 року в загальній сумі для обчислення пенсії за віком 20862,47 рублів колишнього СРСР.
Заява обґрунтовується тим, що 28 серпня 2017 року заявниці виповнилося 58 років і відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вона має право на призначення пенсії за віком. Відповідно до ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення розміру пенсії враховується заробітна плата /дохід/ за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року. Це ж передбачено і ЗУ «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-ХП, який діє на перехідний період для осіб, які почали свою трудову діяльність до 01 липня 2000 року. Найбільш оптимальний заробіток для обчислення пенсії за віком для заявниці складає в період з 1987р. по 1991 р., коли вона працювала на шахті «Сєвєрная» виробничого об'єднання «Торезантрацит». На шахті «Сєвєрная» ВО «Торезантрацит» вона працювала з 13 вересня 1985 року по 23 квітня 1996 року, що також підтверджується записом в її трудовій книжці. Для оформлення пенсії вона звернулась за відповідною довідкою про заробітну плату за період роботи на ш. «Сєвєрная» до архівного відділу шахти в м. Сніжне Донецької області. В березні-квітні 2017 року вона отримала довідку про заробіток, який враховується при визначенні пенсії за період: з 01січня по 31 грудня 1986 року; з 01 січня по 31 грудня 1987 року; з 01 січня по 31 грудня 1988 року; з 01 січня по 31 грудня 1989 року; з січня по 31 грудня 1990 року; з 01 січня по 31 грудня 1991 року. Загальний заробіток за вказаний період складає 20862,47 рублів СРСР. Однак архівна довідка підписана республіканське підприємство «СНЕЖНОЕАНТРАЦИТ» Міністерства вугілля та енергетики Донецької народної Республіки м. Сніжне. Одночасно з довідкою про нарахування заробітної плати за період з 1986 по 1991 роки їй підприємством також надана довідка про те, що вона дійсно працювала на шахті «Сєвєрная» ВО «Торезантрацит» в період з 13 вересня 1985 року по 23 квітня 1996 року, та довідку про перейменування та реорганізацію шахти «Сєвєрна». Зазначені довідки також завірені печаткою РП «Снежноеантроцит» ДНР. З вищезазначеними отриманими довідками та відповідною заявою ОСОБА_1 звернулася до П'ятихатського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області. Листом від 12 травня 2017 року №Г-34/02/14 УПФУ їй повідомили, що надані нею довідки про заробітну плату про роботу на шахті «Снєжноє» та перейменування та реорганізацію шахти є недійсними у відповідності до ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року №1207-УП. В зв'язку з чим булла змушена звернутися до суду з даною заявою.
До судового засідання заявниця не з'явилася. У своїй письмовій заяві просила розглядати справу за її відсутності.
Представник заінтересованої особи також у судове засідання не зявився. Від останнього надійшло клопотання про залишення заяви заявниці без розгляду на підставі ч.6 ст.235 ЦПК України.
В минулому судовому засіданні представник заінтересованої особи ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення заяви, посилаючись на те, що встановлення судом такого факту не дає ніяких правових підстав прийняти від заявниці довідку про її доходи за спірний період, оскільки остання підписана та видана неуповноваженим органом. При цьому зазначила, що ПФУ не оспорюють факт того що ОСОБА_1 працювала на шахті «Снєжноє», що підтверджується записом в її трудовій книжці.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи, або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розглядом (ч.3 ст. 235 ЦПК України).
В частині 1 статті 256 ЦПК України наведено перелік фактів, про встановлення яких суд розглядає справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до пункту «Г» Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих немайнових чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Враховуючи наведені норми закону приходжу до висновку, що в заявлених вимогах має місце спір про право на отримання пенсії, яке повинно вирішуватися у порядку позовного провадження.
Відповідно до ч.6 ст.235 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і розяснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Відповідно до ч.4 ст. 256 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде встановлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
За вказаних обставин, вважаю за необхідне залишити заяву ОСОБА_1 без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ч.4 ст. 256 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1, з участю заінтересованої особи П'ятихатського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про встановлення юридичного факту - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтоводський міський суд шляхом подачі протягом п'яти днів апеляційної скарги.
Суддя Жовтоводського міського суду: Н.Ю. Волчек