Справа № 201/7733/17
Провадження №2-а/201/266/2017
19 липня 2017р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Ткаченко Н.В.
при секретарі - Кірієнко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора патрульної поліції 5 роти 3 батальйону УПП в м. Дніпрі лейтенанта ОСОБА_2 (третя особа - Управління патрульної поліції у м. Дніпрі) про скасування постанови від 24.05.2017р. про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 31.05.2017р. звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з адміністративним позовом до Інспектора патрульної поліції 5 роти 3 батальйону УПП в м. Дніпрі лейтенанта ОСОБА_2 про скасування постанови від 24.05.2017р. про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 24.05.2017р. інспектором винесено оскаржувану постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП за те, що він, керуючи транспортним засобом, не мав при собі полісу обов'язкового страхування власників наземних транспортних засобів, чим порушив пункт 2.1 (ґ) Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001р. Позивач не погоджується з даною постановою, вважає, що вона винесена із порушенням вимог ст. 254 КУпАП, інспектором не з'ясовано належним чином всі обставини у справі, не враховані доводи правопорушника. Тому просить позов задовольнити.
Позивач надав заяву, в якій просив справу розглядати без його участі та врахувати надані ним пояснення (а.с. № 23).
Відповідач - інспектор поліції ОСОБА_2 у призначене на 19.07.2017р. судове засідання не з,явився, про дату судового засідання був повідомлений належним чином (а.с. № 15). Між тим, надав письмові заперечення (а.с.№ 15-21), в яких зазначив, що 24.05.2017р., позивач, керуючи транспортним засобом, не мав при собі полісу обов'язкового страхування власників наземних транспортних засобів, чим порушив пункт 2.1 (ґ) Правил дорожнього руху. Пункт 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначає, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Під час патрулювання 24.05.2017р. інспектор помітив автомобіль марки BMW, номерний знак НОМЕР_1, який здійснив зупинку ближче ніж 30 метрів від зупинки громадського транспорту, чим порушив вимоги п 15.9 е та при перевірці документів не мав при собі полісу обов'язкового страхування ЦПВВ наземних транспортних засобів.
Також водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі перелік документів, визначений ПДР, одним з яких є поліс обов'язкового страхування та дотримуватись усіх ПДР .
Позивач повинен був на вимогу посадової особи показати усі документи, необхідні для перевірки особи і транспортного засобу. Застрахованою вважається відповідальність будь-якої особи, яка на законних підставах керує транспортним засобом, зазначеним у страховому полісі. Транспортні засоби, які постійно зареєстровані в Україні і не потрапляють під обов'язковий технічний контроль страхуються на один рік.
Пункт 2.1. Правил зазначає вичерпний перелік документів, які водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб та поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальною власників наземних транспортних засобів.
Згідно ст. 53 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» посадові особи відповідних підрозділів Національної поліції, що мають право здійснювати контроль за дотримання правил дорожнього руху, перевіряють документи водія транспортного засобу, як підтверджують наявність чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
На законну вимогу інспектора надати документи позивач не надав поліс, за що його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Окрім того, згідно ч.2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
За результатами розгляду адміністративної справи до позивача застосовано адміністративне стягнення - штраф у розмірі 425 грн., шляхом винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАА № 103330 від 24.05.2017р., відповідно до вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07.11. 2015р. № 1395.
Пунктом 24 Постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
За правилами ст. 33 КУпАП відповідачем встановлена особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують. Жодних переконливих підстав своєї невинуватості позивачем не надано. Позовні вимоги зводяться до висвітлення порушень норм процесуального права з боку відповідача.
Інспектор також на підтвердження власних заперечень надав диск з фіксацією спілкування з водієм автомобіля BMW, номерний знак НОМЕР_1, з нагрудної камери. Враховуючи викладене, просив відмовити у позові.
Представник 3-ої особи - Управління патрульної поліції у м. Дніпрі - в судове засідання не з'явився, про дату судового засідання 19.07.2017р. був повідомлений належним чином (а.с № 12).
За таких підстав суд 19.07.2017р. ухвалою (без виходу до нарадчої кімнати) визначився розглядати справу за відсутності сторін (їх предстаавників).
З урахуванням неявки сторін в судове засідання, поданої до суду заяви позивача про розгляд позову за його відсутністю, судове засідання 19.07.2017р. відповідно до положень ст. 41 КАСУ проводилося без фіксування технічними засобами
Суд, дослідивши матеріали справи, вивчивши позиції сторін, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як видно із оскаржуваної постанови, 24.05.2017р. позивач, керуючи транспортним засобом не мав при собі полісу обов'язкового страхування власників наземних транспортних засобів чим порушив пункт 2.1 (ґ) Правил дорожнього руху на підставі порушення п 15.9»е».
Дійсно згідно із п. 2.1 (ґ) Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Диспозиція ч. 1 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, ліцензійної картки на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Пунктом 2.1. Правил дорожнього руху встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, окрім посвідчення на право керування, реєстраційного документа на транспортний засіб, також і поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно із п. 4. Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015р. № 1395, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.11.2015р. за № 1408/27853, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених у т.ч. і ст. 126 КУпАП.
Відповідно до розділу ІІ Інструкції з організації діяльності підрозділів Державтоінспекції МВС України щодо контролю за наявністю у водіїв полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та страхових сертифікатів "Зелена картка" при нагляді за дорожнім рухом, затвердженої Наказом МВС України від 29.11.2007р. № 451, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.12.2007р. за № 1339/14606, працівники Державтоінспекції МВС України, які здійснюють нагляд за дорожнім рухом, контролюють наявність у водіїв транспортних засобів чинних полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
На вимогу працівника Державтоінспекції МВС України водій зупиненого транспортного засобу зобов'язаний пред'явити йому для перевірки документи, передбачені пунктом 2.1 Правил дорожнього руху України, у тому числі поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Незалежно від наявності спеціального знаку працівник Державтоінспекції МВС України в обов'язковому порядку здійснює перевірку чинності поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") у випадках складання протоколів щодо порушень правил дорожнього руху.
У разі відсутності чинного поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів працівником Державтоінспекції МВС України на водія транспортного засобу складається протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до п. 13.1 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.03.2009р. № 111 (з наступними змінами та доповненнями), підставою для зупинення транспортних засобів є, зокрема, таке: порушення ПДР водіями, наявність даних, що свідчать про причетність транспортного засобу, його водія, пасажирів або вантажу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, злочину чи адміністративного правопорушення, необхідність опитування водія чи пасажирів про обставини скоєння ДТП, адміністративного правопорушення, злочину, свідками якого вони є або могли бути, необхідність залучення водія транспортного засобу для надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або працівникам міліції чи як свідка при оформленні протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод тощо.
Відповідно до змісту п. 21.2. ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції за вичерпним переліком обставин, а саме при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.
У своїх запереченнях інспектор вказував, що водій автомобіля марки BMW, номерний знак НОМЕР_1, порушив вимоги п. 15.9»е» Правил дорожнього руху, здійснив зупинку ближче ніж 30 метрів від зупинки громадського транспорту.
Суд критично відноситься до доводів інспектора, про те, що постанова та відеозапис є безспірними доказами вчинення позивачем адміністративного правопорушення саме за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Ані зі спірної постанови ані з інших матеріалів справи, в тому числі відеозапису з нагрудної камери, не вбачається, що перевірка полісу здійснювалася у зв'язку із порушенням водієм п. 15.9»е» Правил дорожнього руху, адже відповідної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення позивачем п. 15.9»е» Правил дорожнього руху на підтвердження правомірності перевірки документів відповідачем надано не було.
З матеріалів справи не вбачається, що під час перевірки полісу інспектор складав протокол щодо порушень ПДР іншими особами та оформлював матеріали дорожньо-транспортних пригод за участю інших осіб.
Відповідно до зазначеного, суд приходить до висновку про відсутність будь-яких правових підстав для перевірки наявності поліса у позивача.
Крім того, слід зазначити, що з відеозапису з нагрудної камери інспектора вбачається, що він не зупиняв автомобіль, а підійшов до зупиненого автомобіля, за кермом якого перебував позивач, який в свою чергу пояснив, що він пересів на крісло водія для того, щоб допомогти своєму батьку, який сидів поруч, завести автомобіль, оскільки останній не заводився з невідомих причин та відповідно позивач не керував автомобілем.
Суд також критично ставиться до доводів позивача про те, що оскільки водієм вказаного автомобіля є його батько, який є учасником бойових дій, то йому поліс обов'язкового страхування не потрібен, оскільки згідно з ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» він звільнений від обов'язку його мати.
Так, суд не може погодитись зі вказаною позицією позивача, оскільки згідно зі ст. 13 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники бойових дій та інваліди війни, що визначені законом, інваліди I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним інваліду I групи, у його присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.
Як вбачається з матеріалів справи автомобіль марки BMW, номерний знак НОМЕР_1, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить не батьку позивача ОСОБА_3, а його дружині ОСОБА_4, а тому дія вказаного закону на нього не розповсюджується.
Згідно зі ст. 251 КУпАП орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь яких фактичних даних, які встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Разом із тим, згідно ч.2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Згідно із п. 2. Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015р. № 1395, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно із п. 5 Розділу ІІІ даної Інструкції поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема питання чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи.
За п. 9 Розділу ІІІ Інструкції розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.
Згідно із п. Розділу IV Інструкції зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП.
В силу ст.ст. 245, 280 КУпАП посадова особа, уповноважена розглядати адміністративну справу при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи з метою всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Винесення постанови, тим саме притягнення до відповідальності на підставі двох суперечливих доказах (протокол та пояснення особи), є необ'єктивним розглядом справи та відтак незаконним.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставах яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів. Відповідно до вимог процесуального закону, докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, компетентними органами та в установленому порядку, а належними - якщо вони підтверджують факт даного адміністративного проступку.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених Законом.
Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В даному випадку відповідачем не було надано суду належних та достатніх доказів вчинення позивачем правопорушення і, відповідно правомірності винесення спірної постанови.
Частиною 6 ст.71 КАС України передбачено, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
В матеріалах адміністративної справи містяться суперечливі докази - сама постанова і пояснення ОСОБА_1 Інспектор підтвердив, що позивач не погоджувався із підставами притягнення його до адміністративної відповідальності, але з постанови не вбачається, чому інспектор віддав перевагу власним переконанням та не прийняв до уваги пояснення правопорушника.
Аналіз законодавчих норм, заперечення позивача щодо вчинення адміністративного правопорушення дає підстави дійти висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, повинен був зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення та спростувати позицію позивача, однак будь-яких доказів щодо правомірності винесеної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності суду не надано.
Таким чином, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до Інспектора патрульної поліції 5 роти 3 батальйону УПП в м. Дніпрі лейтенанта ОСОБА_2 (третя особа - Управління патрульної поліції у м. Дніпрі) про скасування постанови від 24.05.2017р. про накладення адміністративного стягнення.
На підставі ст. 94 КАС України, у зв'язку із задоволенням адміністративного позову та скасуванням постанови про накладення адміністративного стягнення, а також враховуючи Постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015р. № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011р. № 3674-VI "Про судовий збір" щодо відсутності підстав для сплати судового збору у справах зазначеної категорії, суд приходить до висновку що судові витрати по справі відносяться на рахунок держави і стягненню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись Правилами дорожнього руху, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення, Постановою Пленуму ВСУ від 23.12.2005р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», ст.ст. 247, 258, 288, 289 КУпАП, ст.ст. 41, 69, 70-71, 94, 158-163 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Інспектора патрульної поліції 5 роти 3 батальйону УПП в м. Дніпрі лейтенанта ОСОБА_2 (третя особа - Управління патрульної поліції у м. Дніпрі) про скасування постанови від 24.05.2017р. про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову серії ЕАА № 103330 від 24.05.2017р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, винесену інспектором патрульної поліції 5-ї роти 3-го батальйону лейтенантом поліції ОСОБА_2 - скасувати.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня отримання копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя Н.В. Ткаченко