Справа № 201/9912/16-ц
Провадження № 2/201/267/2017
10 липня 2017р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого - судді - Ткаченко Н.В.
при секретарі - Кірієнко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» про визнання кредитного договору недійсним,
05.07.2016р. ПАТ «Кредобанк» звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь банку суму заборгованості та пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором № 3655.04.00.2293 від 25.04.2014р., укладеним між позивачем та відповідачем, у розмірі 276787 грн. 99 коп., з яких: 163646 грн. 23 коп. - неповернута сума кредиту; 76498 грн. 62 коп. - прострочені відсотки за користування кредитом; 36643 грн. 14 коп. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань, нарахована за період з 07.06.2015р. по 06.06.2016р., а також стягнути судовий збір в розмірі 4151 грн. 82 коп. (а.с. № 3 - 5).
В обґрунтування позовних вимог ПАТ «Кредобанк» в позовній заяві посилався на те, що 25.04.2014р. між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №3655.04.00.2293, згідно якого позивач надає у власність відповідачу грошові кошти в розмірі 163920 грн. на строк до 24.04.2021р., а відповідач зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти за користування ним та комісії. Кредит видавався на наступні цілі: для здійснення повної/часткової оплати за договором купівлі-продажу транспортного засобу марки Hyundai, модель Accent, дата випуску 2013р., укладеного між відповідачем та ТОВ «Богдан-Авто Дніпропетровськ». Зобов'язання позивачем за кредитним договором були виконані в повному обсязі, що підтверджується меморіальним ордером № 12053639 від 28.04.2014р. Кредитний договір був укладений на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності та цільового характери використання грошових коштів, відповідно до яких відповідач зобов'язався повернути позивачу кредит в повному обсязі, в порядку і терміни, передбачені кредитним договором, сплачувати комісію та проценти за користування ним. Проте, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконує, кредит в порядку і терміни, передбачені кредитним договором не повертає, у зв'язку з чим у відповідача станом на 06.04.2016р. виникла прострочена заборгованість у розмірі 240144 грн. 85 коп., з яких: 163646 грн. 23 коп. - неповернута сума кредиту; 76498 грн. 62 коп. - прострочені відсотки за користування кредитом; 36643 грн. 14 коп. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань, нарахована за період з 07.06.2015р. по 06.06.2016р. У зв'язку з порушенням відповідачем своїх зобов'язань по кредитному договору позивачем було вжито заходи досудового врегулювання спору, а саме на адресу відповідача була направлена вимога про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором від 19.09.2014р. шляхом сплати заборгованості, однак заборгованість відповідачем погашена не була, у зв'язку з чим позивач і звернувся до суду з даним позовом.
12.09.2016р. ухвалою судді Ткаченко Н.В. було відкрито провадження по даній цивільній справі та справу призначено до розгляду (а.с. № 40).
22.11.2016р. ОСОБА_1 подав до суду зустрічний позов до ПАТ «Кредобанк», в якому просить суд визнати недійсним кредитний договір № 3655.04.00.2293 від 25.04.2014р., укладений між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 (а.с. № 52 - 55).
20.12.2016р. суд у відповідності до вимог ст. 124 ЦПК України, прийняв до сумісного розгляду з первісним позовом зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ «Кредобанк» про визнання кредитного договору недійсним від 22.11.2016р. (а.с. № 102).
В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_1 посилається на те, що 20.09.2013р. невстановленою особою, з його автомобіля було викрадено документи: паспорт громадянина України АН №371901 та довідку про присвоєння ІПН на ім'я ОСОБА_1, 08.01.1989р.н. та ін. За даним фактом позивач за зустрічним позовом звернувся до правоохоронних органів, його заяву було прийнято та зареєстровано у встановленому законом порядку, та відомості про це були внесені до ЄРДР за № 12013040650004995 з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 185 КК України. 31.10.2013р. ОСОБА_1 отримав новий паспорт серія АО № 156740, виданий Жовтневим РВ у м. Дніпропетровську ГУ ДМС України в Дніпропетровській області. 07.09.2014р. за місцем своєї реєстрації, ОСОБА_1 отримав листа від ПАТ «Кредобанк» про наявність у нього заборгованості у розмірі 163646 грн. 23 коп. за кредитом, 2751 грн. 33 коп. простроченого боргу та 8149 грн. 38 коп. прострочених процентів за кредитним договором № 3655.04.00.2293. Оскільки позивач не укладав та не підписував жодного кредитного договору з ПАТ «Кредобанк», на наступний день після отримання листа він звернувся до правоохоронних органів із заявою про те, що невстановлена особа шляхом шахрайських дій отримала кредит на його ім'я. За результатами розгляду заяви позивача за зустрічним позовом, правоохоронними органами було відкрито кримінальне провадження за ч. 4 ст. 358 КК України та внесено до ЄРДР за № 12014040650003250. Крім того, ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «Кредобанк» із письмовою заявою, яка зареєстрована за вх. № 128, в якій виклав обставини та просив розібратися у даній ситуації. У січні 2015р. на адресу позивача за зустрічним позовом надійшов лист від ПАТ «Кредобанк» № 05/08/к-976/1 від 15.01.2015р. за підписом директора департаменту з банківської безпеки ОСОБА_2, в якому банк у відповідь на його звернення повідомив, що проведеною перевіркою викладених ним фактів встановлено, що фото та підпис в пред'явленому під час оформлення у банку кредиту паспорті на ім'я ОСОБА_1 мають схожі риси з фото та особистим підписом особи (яка безпосередньо зверталась до банку для оформлення кредиту). На момент оформлення кредиту, підстав вважати пред'явлений для оформлення кредиту паспорт втраченим/викраденим, не вбачалось.
Як видно із позовної заяви та додатків до неї, ПАТ «Кредобанк» посилається на договір, який був укладений 25.04.2014р., тобто у той час коли ОСОБА_1 вже було отримано новий НОМЕР_1, виданий 31.10.2013р., тоді як у додатках до позову банком прикладається копія викраденого паспорту АН № 371901. До того ж копія паспорта надана банком містить фото не позивача за первісним позовом, що можна чітко побачити порівнявши із фото на копії викраденого паспорту, що збереглось у останнього.
Представник ПАТ «Кредобанк» - ОСОБА_3 (діє на підставі довіреності № 8906 від 10.11.2016р. - а.с. № 132) у судове засідання 10.07.2017р.надав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги ПАТ «Кредобанк» підтримав в повному обсязі, проти зустрічного позову заперечував (а.с. № 133).
ОСОБА_1 в судове засідання 10.07.2017. надав заяву, в якій просив справу розглянути без його участі, первісні позовні вимоги не визнав в повному обсязі, проти їх задоволення заперечував. Зустрічні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні (а.с. № 134).
За таких обставин, на підставі ст. 169, ч. 2 ст. 197 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, дійшов висновку про відмову в задоволенні первісного позову та про задоволення зустрічного позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
25.04.2014р. між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №3655.04.00.2293, згідно якого банк надає у власність позичальнику грошові кошти в розмірі 163920 грн. на строк до 24.04.2021р., а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти за користування ним та комісії (а.с. № 7 - 9).
Кредит видавався на наступні цілі: для здійснення повної/часткової оплати за договором купівлі-продажу транспортного засобу марки Hyundai, модель Accent, дата випуску 2013р., укладеного між позичальником та ТОВ «Богдан-Авто Дніпропетровськ».
Зобов'язання банком за кредитним договором були виконані в повному обсязі, що підтверджується меморіальним ордером № 12053639 від 28.04.2014р. (а.с. № 10).
Кредитний договір був укладений на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності та цільового характери використання грошових коштів, відповідно до яких позичальник зобов'язався повернути банку кредит в повному обсязі, в порядку і терміни, передбачені кредитним договором, сплачувати комісію та проценти за користування ним.
Пунктом 2.1 кредитного договору встановлено розмір та валюту кредиту - 163920 грн.
Пунктом 2.1 договору встановлено дату остаточного повернення кредиту - 24.04.2021р.
Відповідно до п. 3.2 кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує позивачу 19,49% річних:
у випадках незастрахування позичальником та/або третіми сторонами;
у визначеного сторонами страховика транспортного засобу, придбаного за отримані по цьому договору кредитні кошти чи несвоєчасного його страхування протягом терміну дії кредитного договору, в тому числі і по закінченню дії попереднього договору страхування (згідно п.9.1.3 договору) та/або
позичальника від нещасних випадків чи несвоєчасного його страхування протягом дії кредитного договору, в тому числі по закінченню дії попереднього договору страхування (згідно п.9.1.4 договору)
цивільної відповідальності позичальника чи несвоєчасного її страхування протягом дії кредитного договору, в тому числі по закінченню дії попереднього договору страхування (згідно п.9.1.5 договору)
процентна ставка за користування кредитними коштами збільшується на 5% річних вище діючою, починаючи з 1-го числа місяця наступного за тим, в якому закінчується строк дії договорів страхування. В подальшому при настанні позичальником/поручителем вищезазначеної умови, процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється на попередньому рівні починаючи наступного дня, в якому дана умова була виконана. Така зміна розміру зміна розміру процентів додаткового погодження сторонами не потребує.
Згідно пункту 4.2 кредитного договору позичальник зобов'язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і в терміни, передбачені кредитним договором та/або додатками до нього.
Позичальник свої зобов'язання за кредитним договором не виконує, кредит в порядку і термін, передбачений кредитним договором не повертає, у зв'язку з чим у останнього станом на 06.04.2016р. виникла прострочена заборгованість у розмірі 240 144 грн. 85 коп., з яких: 163 646 грн. 23 коп. - неповернута сума кредиту; 76 498 грн. 62 коп. - прострочені відсотки за користування кредитом.
Відповідно до п. 4.10, 4.11 кредитного договору банк у випадках, передбачених п. 2.9 кредитного договору вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів, про що письмово повідомляє позичальника. Позичальник зобов'язаний протягом 30 банківських днів з моменту отримання письмової вимоги банку (п. 4.9) достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за цим договором.
Пунктом 5.1 кредитного договору передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за кредитним договором позичальник, крім відшкодування збитків, сплачує пеню в розмірі подвійної процентної ставки, вказаної в п. 3.2 кредитного договору, але не менше десяти гривень за кожний день прострочення.
Розмір пені за несвоєчасне виконання позичальником грошових зобов'язань за кредитним договором за період з 07.06.2015р. по 06.06.2016р. становить 36 643 грн. 14 коп.
У зв'язку з порушенням позичальником своїх зобов'язань по кредитному договору ПАТ «Кредобанк» позивачем було вжито заходи досудового врегулювання спору та на адресу ОСОБА_1 була направлена вимога про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором вих. 2014/09/19-3 від 19.09.2014р. шляхом сплати заборгованості (а.с. № 16 - 18).
ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «Кредобанк» із письмовою заявою, яка зареєстрована за вх. № 128, в якій виклав обставини та просив розібратися у даній ситуації (а.с. № 59 - 62).
У січні 2015р. на адресу позивача за зустрічним позовом надійшов лист від ПАТ «Кредобанк» № 05/08/к-976/1 від 15.01.2015р. за підписом директора департаменту з банківської безпеки ОСОБА_2, в якому банк у відповідь на його звернення повідомив, що проведеною перевіркою викладених ним фактів встановлено, що фото та підпис в пред'явленому під час оформлення у банку кредиту паспорті на ім'я ОСОБА_1 мають схожі риси з фото та особистим підписом особи (яка безпосередньо зверталась до банку для оформлення кредиту). На момент оформлення кредиту, підстав вважати пред'явлений для оформлення кредиту паспорт втраченим/викраденим, не вбачалось (а.с. № 63).
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 2 статті 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно п. 1 ст. 626, ст. 629 ЦК України договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, й який є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною 2 ст. 208 ЦК України передбачено, що у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.
Судом також встановлено, що відповідно до довідки по кримінальному провадженню № 12013040650004995, виданої слідчим СВ Жовтневого РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області лейтенантом міліції ОСОБА_4, 20.09.2013р. до Жовтневого РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області з заявою звернувся гр. ОСОБА_1 про те, що 20.09.2013р. в період часу 00.00 год. до 01.00 год., невстановлена особа знаходячись біля будинку № 3 по пров. Штабний в м. Дніпропетровську, шляхом розбиття заднього лівого скла дверей в автомобілі "Хюндай Акцент", д/з АЕ 7989 СР, викрала документи, а саме: паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_1, 08.01.1989р.н., зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 48, кв.77, ІНН на ім'я ОСОБА_1, 08,01.1989р.н., ключі від вхідних, дверей у квартиру. Дану заяву було зареєстровано у ЖЄО за № 12754 від 20.09.2013р.
Відомості про кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ч. ч. 1, 4 ст. 214 КПК України внесено слідчим СВ Жовтневого РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_4, до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.09.2013р. за № 12013040650004995.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 1 ст. 185 КК України. По вказаному кримінальному провадженню ведеться досудове розслідування (а.с. № 67).
Відповідно до довідки по кримінальному провадженню № 12013040650003250, виданої слідчим СВ Жовтневого РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області лейтенантом міліції ОСОБА_4, 08.09.2014р. до Жовтневого РВ ДМУ ГУМВС України Дніпропетровській області, з заявою звернувся гр. ОСОБА_1, 08.01.1989р.н., зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 48, кв. 77, НОМЕР_2, виданий Жовтневим РВ у м. Дніпропетровську ГУ ДМС України в Дніпропетровській області 31.10.2013р., про те що 25.04.2014р. невстановлена особа, знаходячись за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 34Б, використовуючи заздалегідь підроблений паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_1, отримала кредит у банку «КредоБанк» на суму 163 646грн. 23коп.. Дану заяву було зареєстровано у ЖЄО № 13656 від 08.09.2014р.
Відомості про кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ч. ч. 1,4 ст. 214 КПК України внесено слідчим СВ Жовтневого РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_5, до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.09.214р. за № 12014040650003250.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення: ч. 4 ст. 358 КК України.
По вказаному кримінальному провадженню ведеться досудове розслідування (а.с. № 68).
Крім того, в матеріалах справи мається дві ксерокопії паспорту позивача по зустрічному позову, серії АН № 371901, виданий 17.05.2005р. Жовтневим РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, з різними фотографіями особи, на ім'я якої видано паспорт (а.с. № 19 - 22, 69), а також новий паспорт ОСОБА_1, отриманий взамін втраченого, серії АО № 156740, виданий 31.10.2013р. Жовтневим РВ у м. Дніпропетровську ГУ ДМС України в Дніпропетровській області (а.с. № 56).
Згідно ст. 66 ЦПК України висновок експерта, це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті їх висновки та обґрунтовані відповіді на питання, задані судом.
Відповідно до п. 6 ст. 147 ЦПК України, висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 212 цього Кодексу.
Згідно ст. 212 ЦПК України за загальними приписами оцінювання доказів, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідження наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
31.01.2017р. ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська за клопотанням представника ОСОБА_1 по справі була призначена судова почеркознавча експертиза, проведення якої було доручено експерту Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз (а.с. № 113).
Відповідно до висновку № 635-17 від 20.04.2017р., старшого судового експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_6, було встановлено, що два підписи від імені ОСОБА_1 під текстом кредитного договору № 3655.04.00.2293 від 25.04.2014р., укладений між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 в графах: «позичальник» та «примірник кредитного договору отримав», - виконані не ОСОБА_1, а іншою особою (а.с. № 120 - 125).
Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Як роз'яснив пленум ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.п. 14, 21 постанови «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012р. №5, при вирішенні спорів про визнання кредитного договору недійсним суди мають враховувати вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема ЦК (статті 215,1048 - 1052, 1054 - 1055), статті 18-19 Закону України "Про захист прав споживачів".
Зокрема, кредитний договір обов'язково має укладатись у письмовій формі (стаття 1055 ЦК); недодержання письмової форми тягне його нікчемність та не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його нікчемністю. При вирішенні справ про визнання кредитного договору недійсним суди повинні враховувати роз'яснення, наведені у постанові Пленуму ВСУ від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними".
Суди повинні розмежовувати кредитний договір, який є недійсним у силу закону (нікчемний) або може бути визнаний таким у судовому порядку (оспорюваний) з підстав, встановлених частиною першою статті 215 ЦК, та кредитний договір, який є неукладеним (не відбувся), що не може бути визнаний недійсним, зокрема, у випадку, коли сторони в належній формі не досягли згоди щодо хоча б з однієї його істотної умови або зміст яких неможливо встановити виходячи з норм чинного законодавства (статті 536, 638, 1056-1 ЦК).
Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 не укладав з ПАТ «Кредобанк» спірного кредитного договору та не підписував його, а отже й не отримував в кредит грошових коштів у розмірі 163 646 грн. 23коп., що зумовлює відмову у задоволенні вимог банку за поданим останнім до суду первісним позовом.
В свою чергу, вимоги ОСОБА_1 за зустрічним позовом повністю знайшли своє підтвердження доказами, наявними в матеріалах справи та правова позиція за якими є обґрунтованою, а отже останні підлягають задоволенню, а спірний кредитний договір - визнанню недійсним.
Аналізуючи встановлені в судовому засіданні фактичні обставини в контексті наведених вище норм діючого законодавства, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог за первісним позовом ПАТ «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та про задоволення позовних вимог за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ПАТ «Кредобанк» про визнання кредитного договору недійсним.
Обговорюючи питання розподілу судових витрат, приймаючи до уваги відмову суду в задоволенні позовних вимог за первісним позовом в повному обсязі та задоволення позовних вимог по зустрічному позову, виходячи з положень ст. 88 ЦПК України, суд дійшов висновку про стягнення судового збору у розмірі 551 грн. 20 коп. з ПАТ «Кредобанк» на користь ОСОБА_1, сплаченого останнім при подачі до суду зустрічного позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 202, 204, 208, 215 - 216, 509, 626, 628, 629, 1054, 1055 ЦК України, Постановою Пленуму ВСУ від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", Постановою Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012р. № 5, ст.ст. 8, 10, 11, 57 - 60, 88, 169, ч. 2 ст. 197, ст..ст.212 - 215 ЦПК України, суд -
В задоволенні позовних вимог за первісним позовом Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» про визнання кредитного договору недійсним - задовольнити.
Визнати кредитний договір № 3655.04.00.2293 від 25.04.2014р., укладений між Публічним акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3) - недійсним.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений при подачі зустрічної позовної заяви до суду, у розмірі 551 грн. 20 коп.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів.
Суддя: Н.В.Ткаченко