Справа № 201/7829/17
Провадження № 2а/201/268/2017
14 липня 2017р. суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська - Ткаченко Н.В., розглянувши у порядку скороченого провадження в приміщенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у м. Дніпрі про визнання дій щодо відмови у призначені пільгової пенсії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди,
01.06.2017р. ОСОБА_1 звернулась до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з адміністративним позовом до ЦО УПФУ в м. Дніпрі про визнання дій щодо відмови у призначені пільгової пенсії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди (а.с. № 3 - 8).
13.06.2017р. ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська було відкрито скорочене провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у м. Дніпрі про визнання дій щодо відмови у призначені пільгової пенсії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди (а.с. № 105).
В обґрунтування своїх позовних вимог, позивачка в уточненій позовній заяві (а.с. № 56-60) посилалася на те, що 06.12.2016р. нею до ЦО УПФУ в м. Дніпрі було надано заяву про призначення їй пенсії за віком відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
11.05.2017р. на адресу позивачки ЦО УПФУ в м. Дніпрі направило лист за № 9445/06/12, в якому було вказано, що позивачці відмовлено в призначенні пенсії за віком по статті 13 відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Як вказано у даному листі, підставою для відмови у призначення їй пенсії було те, що у період роботи позивачки діяли списки № 1 і 2, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956р. за № 1173, постановами Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991р. № 10 та від 11.03.1994р. № 162. Згідно трудової книжки позивачка з 18.06.1990р. по 31.05.1999р. працювала помічником начальника дільниці з повним робочим днем під землею в Чернухінському шахтобудівельному управлінні тресту «Ворошиловградіуглебуд». Такий запис не може бути достатньою підставою для зарахування вказаного періоду до пільгового стажу за списком № 1, оскільки пільговий характер роботи не підтверджено первинними документами. Ні в трудовій книжці, ні в уточнюючій довідці (яка видана з порушенням вимог чинного законодавства) не зазначено про те, що ОСОБА_1 працювала саме на підземній дільниці. З вказаним листом та підставами, на яких позивачці було відмовлено у призначенні пільгової пенсії, вона не згодна, тому і звернулась до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів. Так, в обґрунтування своєї позиції, позивачка у своєму позові посилалася на те, що у 1985 році вона (ОСОБА_3) поступила до Комунарського гірничо-металургійний інституту за спеціальністю «Гірничі машини і комплекси», який закінчила у 1990 році та отримала кваліфікацію гірничого інженера - механіка. Після закінчення навчання у вказаному вищому навчальному закладі, позивачка, згідно з наказом № 43-к від 18.06.1990р., була прийнята на Чернухінське шахтобудівельне управління треста «Ворошиловградвуглебуд» на посаду помічника начальника дільниці з повним робочим днем під землею. У 1991 році Чернухінське шахтобудівельне управління треста «Ворошиловградвуглебуд» на підставі наказу № 78 від 21.01.1991р. МУП СССР було перейменовано у Орендне підприємство Чернухінське шахтобудівельне управління треста «Луганськвуглебуд».
У 1995 році згідно наказу № 170 від 01.09.1995р. була проведена атестація робочих місць та підтверджено, що позивачка має право виходу на пенсію по списку №1.
У 1997 році на підставі наказу № 83 від 05.03.1997р. МУП України Орендне підприємство Чернухінське шахтобудівельне управління треста «Луганськвуглебуд» було преобразовано в ГОАО «Шахтобудівельник» ДП ГХК «Луганськвуглебуд».
На вказаному підприємстві на посаді помічника начальника дільниці з повним робочим днем під землею позивачка пропрацювала до 31.05.1999р.
31.05.1999р. позивачка на підставі наказу № 38-к від З1.05.1999р. звільнилась за власним бажанням по догляду за дитиною.
Таким чином, загальний трудовий стаж позивачки на грудень 2016р. становить 15 років, але пільговий стаж позивачки, на підставі якого йде нарахування пільгової пенсій вона заробила на посаді помічника начальника дільниці з повним робочим днем під землею, який складає 8 років 11 місяців 13 діб, що відносно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (№213-VIII від 02.03.2015р.) дає їй право на пільгових умовах на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним КМУ, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менш 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Також у підтвердження того, що позивачка має пільги по виходу на пенсію нею до ЦО УПФУ в м. Дніпро було надано довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за № 199 від 24.11.2014р., яка була надана ВАТ «Шахтобудівельник» ДП ДХК «Луганськвуглебуд» та в якій вказано, що ОСОБА_1 (Поддубная - рос.) В.С., 22.05.1968р.н., працювала повний робочий день на Чернухінському ШБУ треста «Ворошиловградвуглебуд» та за період з 18.06.1990р. (наказ № 43-к від 18.06.1990р.) по період 31.05.1999р. виконувала гірничі роботи на посаді помічника начальника дільниці з повним робочим днем під землею дільниці № 3, що передбачено списком №1 розділ 1 підрозділ 1 пункт 1010100 Б - 24097, на підставі Постанови КМУ № 162 від 11.03.1994р. за період з 18.06.1990р. по 31.05.1999р. Підстава для видачі: ЕТКС, особиста картка форми Т-2, накази по особистому складу, розрахункові відомості по заробітній платні, т. № 357, табеля спуску - виїзду у шахту, у страйках участі не брала, безоплатними відпустками не користувалась, простоїв з вини підприємства не було, атестація робочого місця наказ № 170 від 01.09.1995р.
Таким чином, на думку позивачки, відповідач - ЦО УПФУ в м. Дніпрі порушив її законні права на призначення пільгової пенсії та вихід на пенсію згідно списку № 1 і 2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956р. за № 1173, постановами Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991р. № 10 та від 11.03.1994р. № 162. Крім того, позивачка просила суд стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 50 000 грн. (а.с. № 56 - 61).
10.07.2017р. до суду надійшли заперечення ЦО УПФУ в м. Дніпрі (а.с. № 108-109), в яких відповідач (в особі начальника управління) просив суд в задоволені позову відмовити в повному обсязі з огляду на наступне. 06.12.2016р. позивачка звернулася до ОСОБА_2 із заявою та документами для призначення пенсії за віком по Списку № 1 відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
ОСОБА_2 від 11.05.2017р. № 9445/06/12 позивачці було відмовлено в призначені пенсії, оскільки в її трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, зокрема, не зазначено, що вона працювала на посадах повний робочий день на підземній дільниці, передбачених Списками.
До заяви про призначення пенсії позивачкою, зокрема, була надана довідка від 24.11.2014р. №199 ВАТ "Шахтобудівельник" ДП ДХК "Луганськвуглебуд" про періоди її роботи в Чернухінському шахтобудівельному управлінні тресту "Ворошиловоградвуглебуд" на посаді помічника начальника дільниці з 18.06.1990р. по 31.05.1999р., що підписана головою ліквідаційної комісії ОСОБА_4
Ані трудова книжка, ані уточнююча довідка не містять відомості про те, що позивачка працювала повний робочий день на підземній дільниці (в структурному первинному підрозділі).
Відповідно до наказу Міністерства вугільної промисловості України від 12.12.2007р. № 566 (зі змінами) ліквідацію ВАТ "Шахтобудівельник" ДП ДХК "Луганськвуглебуд" необхідно здійснити у термін до 31.12.2013р.
До заяви про призначення пенсії, позивачкою не надано документів, що підтверджують повноваження голови ліквідаційної комісії ОСОБА_4 на момент видачі уточнюючої довідки, тобто на 24.11.2014р. позивачку було повідомлено про необхідність надання документів, що підтверджують повноваження голови ліквідаційної комісії ОСОБА_4 на момент видачі уточнюючої довідки, про що міститься відповідний запис на другому аркуші заяви про призначення пенсії.
Оскільки, за поданими документами не можливо було встановити, чи працювала позивачка на підземній дільниці. Заява та документи, які були надані нею 06.12.2016р. для підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, були направлені до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.
Розглянувши заяву позивачки та додані до неї документи, ГУ ПФУ у м. Дніпрі було надано відповідь від 14.04.2017р. № 9774/02/29, в якій зазначено, що документи пенсійної справи потребують доопрацювання.
Відповідно до зазначеного, в ОСОБА_2 відсутні законні підстави для зарахування до стажу, що дає право на призначення пільгової пенсії, періоду роботи позивачки з 18.06.1990р. по 31.05.1999р. на посаді помічника начальника дільниці в Чернухінському шахтобудівельному управлінні тресту "Ворошиловоградвуглебуд".
Зважаючи на викладене, ОСОБА_2 за результатом розгляду заяви позивачки про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, прийнято законне рішення, у зв'язку з чим відповідач вважає вимоги безпідставними та необгрунтованими.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставах яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Частинами 1, 2 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, при розгляді справи встановлено, що 06.12.2016р. ОСОБА_1 до ЦО УПФУ в м. Дніпрі було надано заяву про призначення їй пенсії за віком відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. № 65).
11.05.2017р. на адресу позивача ЦО УПФУ в м. Дніпрі направило лист за № 9445/06/12, в якому було вказано, що ОСОБА_5 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. № 62 - 63).
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у 1985 році ОСОБА_5 (ОСОБА_3) поступила до Комунарського гірничо-металургійний інституту за спеціальністю «Гірничі машини і комплекси», який я закінчила у 1990 році та їй було присвоєно кваліфікацію гірничого інженера-механіка, що підтверджується копією диплома серії УВ № 837898 від 30.06.1990р. (а.с. № 70).
Після закінчення навчання у вказаному вищому навчальному закладі, позивачка за наказом № 43-к від 18.06.1990р. була прийнята на Чернухінське шахтобудівельне управління треста «Ворошиловградвуглебуд» на посаду помічника начальника дільниці з повним робочим днем під землею (а.с. № 82 - 84).
У 1991 році Чернухінське шахтобудівельне управління треста «Ворошиловградвуглебуд» на підставі наказу № 78 від 21.01.1991р. МУП СССР було перейменовано у Орендне підприємство Чернухінське шахтобудівельне управління треста «Луганськвуглебуд».
У 1995 році згідно наказу № 170 від 01.09.1995р. була проведена атестація робочих місць та підтверджено, що позивачка має право виходу на пенсію по списку №1.
У 1997 році на підставі наказу № 83 від 05.03.1997р. МУП України Орендне підприємство Чернухінське шахтобудівельне управління треста «Луганськвуглебуд» було преобразовано в ГОАО «Шахтобудівельник» ДП ГХК «Луганськвуглебуд».
На вказаному підприємстві на посаді помічника начальника дільниці з повним робочим днем під землею позивачка пропрацювала до 31.05.1999р.
31.05.1999р. позивачка на підставі наказу № 38-к від З1.05.1999р. звільнилась за власним бажанням по догляду за дитиною (а.с. № 82 - 84).
Як вбачається з трудової книжці серії БТ-ІІ N° 3925221 від 10.07.1987р., яка належить позивачці, то її загальний трудовий стаж на грудень 2016р. становить 15 років, але пільговий стаж позивачки, на підставі якого йде нарахування пільгової пенсій, який вона заробила працюючи на посаді помічника начальника дільниці з повним робочим днем під землею, складає 8 років 11 місяців 13 діб, що відносно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (№213-VIII від 02.03.2015р.) дає їй право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менш 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Стаття 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Зазначеній нормі відповідає п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначенім пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. № 637.
За змістом п. 20 вищевказаного Порядку (у редакції чинній на час звернення на пенсію) у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств та організацій.
У довідці має бути вказано: період роботи, що зараховується до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботі на підставі яких видана зазначена довідка.
з
Також на підтвердження того, що позивачка має пільги по виходу на пенсію нею було надано суду довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за № 199 від 24.11.2014р., яка була надана ВАТ «Шахтобудівельник» ДП ДХК «Луганськвуглебуд», в якої вказано, що ОСОБА_5 (Поддубная - рос.) В.С., 22.05.1968р.н., працювала повний робочий день на Чернухінському ШБУ треста «Ворошиловградвуглебуд» та за період з 18.06.1990р. (наказ № 43-к від 18.06.1990р.) по період 31.05.1999р., виконувала гірничі роботи на посаді помічника начальника дільниці з повним робочим днем під землею дільниці № 3, що передбачено списком №1 розділ 1 підрозділ 1 пункт 1010100 Б - 24097, на підставі Постанови КМУ № 162 від 11.03.1994р. за період з 18.06.1990р. по 31.05.1999р. Підстава для видачі: ЕТКС, особиста картка форми Т-2, накази по особистому складу, розрахункові відомості по заробітній платні, т. № 357, табеля спуску - виїзду у шахту, у страйках участі не брала, безоплатними відпустками не користувалась, простоїв з вини підприємства не було, атестація робочого місця наказ № 170 від 01.09.1995р. (а.с. № 85 - 86).
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Вважаю, що відповідач не довів правомірності своїх дій, а тому позовні вимоги позивачки в частині визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання вчинити певні дії підлягають задоволенню.
При визначені періоду, з якого слід здійснювати виплату пенсії, враховуючи, що позивачка звернулась до відповідача - 06.12.2016р., то призначення пенсії слід проводити з 06.12.2016р.
Що ж стосується вимог позивачки про відшкодування моральної шкоди, то в цій частині вимог їй слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно п. 3 до Постанови Пленум Верховного Суду України від 31.03.1995р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із змінами та доповненнями) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психологічних тощо) яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Таким чином, приходжу до висновку, що позивачем не доведено спричиненої відповідачем моральної шкоди за наведеними вище критеріями їх оцінки.
Підводячи підсумок викладеному, вважаю за можливе позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково та визнати дії ЦО УПФУ в м. Дніпрі щодо відмови у призначенні позивачці пільгової пенсії згідно списку № 1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956р. за № 1173, постановами Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991р. № 10 та від 11.03.1994р. № 162, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (№213-VIII від 02.03.2015р.), пільгової пенсії з 06.12.2016р. - незаконним та зобов'язати ЦО УПФУ в м. Дніпрі вчинити дії, направлені на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 виробництв, робіт, професій і посад затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956р. за № 1173, постановами Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991р. № 10 та від 11.03.1994р. № 162, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (№213-VIII від 02.03.2015р.), за результатом атестації робочих місць, ОСОБА_1 з 06.12.2016р., а в задоволені тієї частини позовних вимог, що стосується відшкодування моральної шкоди слід відмовити
Обговорюючи питання про розподіл судових витрат, відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, враховуючи що відповідач по справі на підставі п. 18 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, то понесені позивачкою судові витрати підлягають компенсації за рахунок Державного бюджету в розмірі 640грн., приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог (а.с.№2). В іншій частині в стягненні судового збору слід відмовити, у зв'язку з відмовою в задоволені позовних вимог, яка стосується відшкодування моральної шкоди.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 71, 94, 159, 161 - 163, 183-2 КАС України, суддя,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у м. Дніпрі про визнання дій щодо відмови у призначені пільгової пенсії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, відшкодуванні моральної шкоди - задовольнити частково.
Визнати дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі щодо відмови у призначенні ОСОБА_1, 22.05.1968р.народження, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, пільгової пенсії згідно списку № 1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956р. за № 1173, постановами Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991р. № 10 та від 11.03.1994р. № 162, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (№ 213-VIII від 02.03.2015р.), пільгової пенсії з 06.12.2016р. - незаконним.
Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі вчинити дії, направлені на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 виробництв, робіт, професій і посад, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956р. за № 1173, постановами Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991р. № 10 та від 11.03.1994р. № 162, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (№213-VIII від 02.03.2015р.), за результатом атестації робочих місць, ОСОБА_1, 22.05.1968р.народження, уродженці ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованій за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 з 06.12.2016р.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору в сумі 640 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя Н.В. Ткаченко