Справа № 171/27/17
2/171/494/17
"28" липня 2017 р. м. Апостолове
Апостолівський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Кодрян Л.І.
за участю секретаря - Титаренко Л.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Апостолове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до виконавчого комітету Грушівської сільської ради в Апостолівському районі Дніпропетровської області, ОСОБА_2, ОСОБА_1, визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Ухвалою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 30 березня 2017 року замінено відповідача - Грушівську сільську раду в Апостолівському районі Дніпропетровської області на ОСОБА_4
У позовній заяві позивач зазначає, що 06 серпня 2011 року помер його дід - ОСОБА_1, який залишив заповіт, яким розпорядився своїм майном.
Вказує, що він помилково вважав, що спадщина після смерті діда буде прийнята його батьком - сином померлого - ОСОБА_3, оскільки він є спадкоємцем першої черги. Тільки на початку листопада він дізнався, про те що йому необхідно було звернутися в шестимісячний термін до нотаріальної контори для оформлення спадщини, оскільки дід залишив заповіт на нього, його брата - ОСОБА_2
Йому відомо, що після смерті діда залишилося спадкове майно, яке складається з земельної ділянки (паю), що розташована та території колишньої Токівської сільської ради.
10 листопада 2016 року приватний нотаріус ОСОБА_5 надала лист №661/02-18 яким відмовила у відкритті спадкової справи, у зв'язку з пропущенням строку на прийняття спадщини. Нотаріусом було роз'яснено, що він вправі звернутися за захистом його прав до суду.
Вважає, що з поважних причин пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини, оскільки в період з 04 по 13 лютого 2012 року хворів, що підтверджується медичною довідкою та саме з по цій причині не зміг звернутися до нотаріальної кантори.
Просив визначити йому додатковий строк достатній для подання заяви про прийняття спадщини, після померлого 06.08.2011 року діда - ОСОБА_1.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи в його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи в його відсутності, позовні вимоги визнав.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи в його відсутності, позовні вимоги визнав.
Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, від його представника ОСОБА_6 надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_1 помер 06 серпня 2011 року, що вбачається зі свідоцтва про смерть серія І-КИ № 725801 (а.с.6).
Відповідно до заповіту від 14 грудня 2010 року ОСОБА_1 заповів земельну ділянку згідно Державного акта про право власності на земельну ділянку ЯЕ №157392 від 10.07.2007 року своїм онукам: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.14).
Судом встановлено, що відповідно до копії спадкової справи наданої до суду приватним нотаріусом Апостолівського районного нотаріального округу ОСОБА_5 Ю.В.18.10.2016 року до нотаріуса з заявою звернулась ОСОБА_7, про те що вона прийняла спадщину, яка складається з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Токівської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області, після смерті свого батька ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, яким помер 06.08.2011 року, шляхом спільного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини і просила видати свідоцтво про право на спадщину за законом.
24.01.2017 року до приватного ОСОБА_5 надійшла заява ОСОБА_7 про прийняття спадщини у зв'язку з спільним проживанням зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та просить видати на її ім'я свідоцтво про право на спадщину за законом на належне їй спадкове майно. При цьому, повідомила, що їй відомо що спадкоємцями за заповітом є онуки померлого: ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4 Спадкоємець за заповітом ОСОБА_4 спадщину за заповітом прийняв шляхом спільного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
24.01.2017 року приватним нотаріусом Апостолівського нотаріального округу Дніпропетровської області винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії , оскільки спадщину за заповітом після померлого ОСОБА_1 прийняв спадкоємець за заповітом ОСОБА_4 у встановленому законом порядку.
10.11.2016 року приватним нотаріусом Апостолівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5 направлені листи ОСОБА_1, ОСОБА_2 я яких було повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв'язку із пропуском встановленого законом строку для прийняття спадщини та роз'яснено право на звернення до суду з відповідним позовом про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.(а.с.52-77).
Відповідно до довідки, виданої комунальним закладом Апостолівський центр первинної медико-санітарної допомоги від 08.12.2016 року ОСОБА_1 зазначено, що він знаходився під наглядом сімейного лікаря та потребує постійного медичного лікування, перебував на лікуванні в денному стаціонарі з 04 лютого по 13 лютого 2012 року в СЛА ЗПСМ с.Кам?янка (а.с.16).
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч.2 ст.1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до вимог ст.ст.1269,1270 ЦК України - спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно зі ст.1272 ЦК України - якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноважені на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Як роз'яснено в п.24 постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Під час розгляду справи судом встановлено, що на момент відкриття спадщини позивач не проживав разом із померлим дідом ОСОБА_1 та був зареєстрований за іншою адресою (а.с.4). З заявою про прийняття спадщини звернувся з пропуском шестимісячного строку, встановленого ст.1270 ЦК України.
ОСОБА_1В в позові зазначає, що тільки на початку листопада 2016 року він дізнався, що померлий залишив заповіт на нього та його брата і йому необхідно було звернутися в нотаріальну контору.
Сама по собі необізнаність позивача про наявність заповіту на протязі тривалого часу за вказаних вище обставин та за відсутності інших об'єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку.
Аналогічна правова позиція, міститься і у висновках, викладених в постановах Верховного суду України від 26.09.2012 року у справі №6-85цс12, від 04.11.2015 року у справі №6-1486цс15, які в силу ст.360-7 ЦПК України підлягають врахуванню при вирішенні спірних правовідносин між сторонами у даній справі.
Відповідно до листа Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
В обґрунтування причин пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини позивач в своєму позові також посилався на те, що в період з 01 по 13 лютого 2012 року хворів, та не міг вчасно звернутись з заявою про прийняття спадщини після смерті діда.
Однак, суду не надано достатньо доказів на підтвердження того, що у позивача існували об'єктивні перешкоди для вчасного звернення до нотаріальної контори за прийняттям спадщини. Перебування позивача на амбулаторному лікуванні (денному стаціонарі) в період часу з 04 лютого 2012 року по 13 лютого 2012 року , що підтверджується довідкою про стан здоров'я, не є таким доказом, оскільки перебування особи на амбулаторному лікуванні не є об'єктивною перешкодою для звернення до нотаріальної контори в строки, передбачені законом.
Беручи до уваги те, що строк вступу у спадщину після померлого ОСОБА_1 закінчився 06 лютого 2012, а в суді було доведено, що ОСОБА_1 хворів безперервно всього 2 дні до закінчення шестимісячного терміну на подачу заяви про прийняття спадщини, що не свідчить про поважність пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини.
За вказаних вище обставин суд не визнає в якості поважних причин пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини посилання позивача та те, що у зв'язку з хворобою був пропущений строк для прийняття спадщини.
Будь-яких інших належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження вказаних обставин, які б свідчили про те, що позивачем з поважних причин пропущено строк на прийняття спадщини за заповітом після смерті діда ОСОБА_1, який помер 06.08.52011 року позивачем до суду не надано.
За вказаних вище обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини є необґрунтованими, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1216,1217,1220,1269,1272 ЦК України, ст.ст.10,11,33,57-61,212-215,360-7 ЦПК України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СуддяОСОБА_8