25 липня 2017 року Справа № 914/2713/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя: судді:Алєєва І.В. (доповідач), Бакуліна С.В., Швець В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради
на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 03.03.2017
за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Мімоза" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Львівської області від 06.10.2015
у справі№914/2713/15 Господарського суду Львівської області
за позовомУправління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мімоза"
треті особи1.Приватне підприємство "Торговий дім "Липовий цвіт"; 2.Фізична особа-підприємець ОСОБА_4
пророзірвання договору оренди та зобов'язання повернути об'єкт оренди шляхом виселення,
за участю представників сторін:
від позивача:не з'явився;
від відповідача:не з'явився;
від третьої особи 1:не з'явився;
від третьої особи 2:не з'явився
Рішенням господарського суду Львівської області від 06.10.2015 у справі №914/2713/15 позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Розірвано договір оренди нежитлових приміщень №6686 від 25.06.1998, укладений між Управлінням комунального майна та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мімоза". Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Мімоза" повернути шляхом виселення Управлінню комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради орендоване майно приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 159,3 кв.м. вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.2016 у справі №914/2713/15 вищезазначене судове рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Постановою Вищого господарського суду України від 06.04.2016 у справі №914/2713/15 скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.2016 у справі №914/2713/15, а рішення господарського суду Львівської області від 06.10.2015 у справі №914/2713/15 залишено без змін. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішенням господарського суду Львівської області від 21.12.2016, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2017 у справі №914/2713/15, задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мімоза" про перегляд рішення господарського суду Львівської області від 06.10.2015 за нововиявленими обставинами. Скасовано рішення господарського суду Львівської області від 06.10.2015 у справі №914/2713/15; відмовлено у задоволенні позовних вимог. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Позивач, Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, з рішенням господарського суду від 21.12.2016 та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2017 у справі №914/2713/15 не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати.
Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.06.2017 у справі №914/2713/15 (головуючий суддя - Данилова М.В., судді - Бакуліна С.В., Швець В.О.) зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.
У зв'язку з ухвалою про самовідвід судді Данилової М.В., розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 04.07.2017 №08.03-04/2566 призначено проведення повторного автоматичного розподілу справи №914/2713/15, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Алєєва І.В. (доповідач), судді - Бакуліна С.В., Швець В.О.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.07.2017 вищезазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду у новому складі колегії суддів.
Ухвалою від 18.07.2017 Вищий господарський суд України відклав розгляд касаційної скарги.
В призначене судове засідання касаційної інстанції 25.07.2017 учасники судового процесу уповноважених представників не направили. Явка не визнавалась обов'язковою.
Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Виходячи із системного аналізу положень розділу XIII ГПК України нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. За умови, коли нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов'язково вплинула б на його остаточні висновки; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом.
Отже для того, щоб дійти висновку про наявність/відсутність нововиявлених обставин, місцевий господарський суд повинен, насамперед, ретельно проаналізувати обставини справи та докази, на яких вони ґрунтувались і стали підставою для ухвалення рішення та співставити їх із заявленими нововиявленими обставинами, надавши юридичну оцінку наданих у підтвердження їх доказам, виходячи зі змісту положень п. 1 ч. 2 ст. 112 ГПК України, відповідно до яких господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами при наявності двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору та виявлення їх після прийняття рішення зі спору. Маючи на увазі, що за своєю правовою природою нововиявлені обставини є фактичними даними, які в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу рішення. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно з ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до вимог п. 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 №55, "ДСТУ 4163-2003" "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів", якими визначено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Як вбачається з матеріалів справи, фактично ксерокопії рішень господарського суду Львівської області від 17.10.2016 у справах №914/2022/16 та №914/2023/16, на які посилалось Товариство з обмеженою відповідальністю "Мімоза" у заяві про перегляд рішення господарського суду Львівської області від 06.10.2015 у справі №914/2713/15 за нововиявленими обставинами та оцінювались господарськими судами першої та апеляційної інстанції, не містять будь-якого засвідчення.
Крім того, приписами ст. 35 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Так, посилаючись на рішення господарського суду Львівської області від 17.10.2016 у справах №914/2022/16 та №914/2023/16, ані місцевим господарським судом, ані апеляційною інстанцією не з'ясовано факту набрання останніми законної сили.
Згідно зі ст. ст. 42, 43 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.
З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 21.12.2016 та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2017 у справі №914/2713/15 прийняті без всебічного та повного аналізу обставин справи в процесі розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Беручи до уваги вищевикладене та з огляду на визначені ст. ст. 1115, 1117 ГПК України повноваження суду касаційної інстанції, рішення господарського суду Львівської області від 21.12.2016 та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2017 у справі №914/2713/15 підлягають скасуванню з направленням на новий розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Мімоза" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Львівської області від 06.10.2015 у справі №914/2713/15 до місцевого господарського суду.
При новому розгляді суду необхідно врахувати викладене, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин, що стосуються розгляду заяви про перегляд рішення господарського суду Львівської області від 06.10.2015 у справі №914/2713/15 за нововиявленими обставинами, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин визначитись з результатами розгляду поданої заяви у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого процесуального документа.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради - частково задовольнити.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2017 та рішення господарського суду Львівської області від 21.12.2016 у справі №914/2713/15 - скасувати.
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мімоза" про перегляд рішення господарського суду Львівської області від 06.10.2015 у справі №914/2713/15 за нововиявленими обставинами передати на новий розгляд до господарського суду Львівської області.
Головуючий суддя (доповідач) І.В. Алєєва
Суддя С.В. Бакуліна
Суддя В.О. Швець