20 липня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
представника власника майна ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу генерального директора ТОВ «Позашкільний навчальний заклад Мовна школа «Міжнародний дім» ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 13.06.2017 року,-
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №8 ОСОБА_8 про накладення арешту на майно та накладено арешт на нежилі приміщення площею 179,2 кв.м. на 5 поверсі, що складає 17/100 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та нежилі приміщення площею 251,3 кв.м. на 1 поверсі, що складає 2/100 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом накладення заборони його відчуження, використання та розпорядження.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, генеральний директор ТОВ «Позашкільний навчальний заклад Мовна школа «Міжнародний дім» подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м.Києва від 13.06.2017 року.
Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що клопотання прокурора про арешт майна є необґрунтованим, також належним чином необґрунтована і ухвала слідчого судді. При накладенні арешту на майно судом першої інстанції належним чином не перевірено всі обставини по справі, а тому прийнято незаконне рішення, яке, на думку апелянта, підлягає скасуванню. Крім того, слідчий суддя при розгляді справи не врахував наслідки арешту майна для інших осіб, які пов'язані із втручанням у господарську діяльність товариства та створенню перешкод у здійсненні такої діяльності. Правових підстав для накладення арешту майна, як зазначає апелянт немає.
Враховуючи, що розгляд клопотання проводився без повідомлення власника майна, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.
Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, вивчивши матеріали судової справи по розгляду клопотання прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно ч. 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Враховуючи, що ухвалу від 13.06.2017 року було постановлено без виклику власника майна, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.
Що стосується безпосередньо поданої апеляційної скарги, то слід зазначити про наступне.
Як вбачається з ухвали слідчого судді та наданих матеріалів провадження, Святошинським УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016101100000222 від 15.07.2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 191, ч. 2 ст. 192, ч. 1 ст. 205-1, ч. 1 ст. 206-2, ст. 356, ч. 1 ст. 364-1, ч. 1ст. 357, ч. 1 ст. 358 КК України.
13.06.2017 року прокурор Київської місцевої прокуратури №8 ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на нежилі приміщення площею 179,2 кв.м. на 5 поверсі, що складає 17/100 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та нежилі приміщення площею 251,3 кв.м. на 1 поверсі, що складає 2/100 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
13.06.2017 року ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва вказане клопотання прокурора задоволено.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та прокурор не дотрималися.
Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України передбачено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
Однак, як вбачається з надано клопотання про арешт майна, прокурор виклав у ньому тільки фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, без посилання на будь-яку правову підставу, передбачену ч.ч. 3, 4, 5, 6 ст. 170 КПК України.
Таким чином, за об'єктивним переконанням колегії суддів, внесене на розгляд клопотання не відповідає вимогам, зазначеним у ч. 2 ст. 171 КПК України.
В частині третій статті 172 КПК України вказується про те, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 КПК України, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Разом з тим, вказане клопотання прокурора було безпідставно розглянуто слідчим суддею та постановлено незаконне, на думку колегії суддів, рішення.
Крім того, задовольняючи клопотання прокурора, правовою підставою для накладення арешту на вказане майно, а саме нежилі приміщення площею 179,2 кв.м. на 5 поверсі, що складає 17/100 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та нежилі приміщення площею 251,3 кв.м. на 1 поверсі, що складає 2/100 домоволодіння за адресою: м.Київ, вул. Ванди Василевської, буд. 7, слідчий суддя послався на ч. 2 ст. 170 КПК України в редакції, яка з 11 грудня 2015 року втратила чинність відповідно до Закону України № 769-VІІІ від 10 листопада 2015 року. В свою чергу, 28 лютого 2016 року ст. 170 КПК України в редакції Закону України № 769-VІІІ від 10 листопада 2015 року теж втратила чинність і з цього числа діє ст. 170 КПК України в редакції Закону України № 1019-VІІІ від 18 лютого 2016 року.
Тобто, слідчий суддя при задоволенні клопотання прокурора керувався нормою закону, яка на час розгляду клопотання втратила чинність.
На підставі викладених обставин, які свідчать про однобічність і необ'єктивність судового розгляду, істотне порушення вимог КПК України, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора, як такого, що внесено до суду з порушенням вимог КПК України та за недоведеності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах, явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Поновити генеральному директору ТОВ «Позашкільний навчальний заклад Мовна школа «Міжнародний дім» ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу генерального директора ТОВ «Позашкільний навчальний заклад Мовна школа «Міжнародний дім» ОСОБА_7 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 13.06.2017 року, якою задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №8 ОСОБА_8 про накладення арешту на майно та накладено арешт на нежилі приміщення площею 179,2 кв.м. на 5 поверсі, що складає 17/100 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та нежилі приміщення площею 251,3 кв.м. на 1 поверсі, що складає 2/100 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом накладення заборони його відчуження, використання та розпорядження - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №8 ОСОБА_8 про накладення арешту на майно, а саме на нежилі приміщення площею 179,2 кв.м. на 5 поверсі, що складає 17/100 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та нежилі приміщення площею 251,3 кв.м. на 1 поверсі, що складає 2/100 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 - відмовити.
Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.
_____________ _________________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/796/3546/2017 Категорія ст. 170 КПК України
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_9
Доповідач: ОСОБА_1