20 липня 2017року м. Київ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі: головуючого: Соколової В.В.,
суддів: Немировської О.В., Лапчевської О.Ф.
при секретарі: Крічфалуші С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго» на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 09.02.2017 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за необліковану електричну енергію,-
У грудні 2016 року Публічне акціонерне товариство «Київенерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за необліковану електричну енергію. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 15.10.2014 представниками ПАТ «Київенерго» було виявлено порушення, а саме пошкодження пломб держспоживстандарту, та явні ознаки втручання в параметри розрахункового засобу обліку з метою зміни його показників, про що складено акт порушень № 36495. На засіданні комісії з огляду актів порушень правил користування електричною енергією для населення, проведено розрахунок вартості електроенергії спожитої з порушенням Правил користування електричною енергією для населення, що становить 5262 грн. 57 коп.
Оскільки ОСОБА_1 добровільно заподіяні збитки не відшкодовує, ПАТ «Київенерго» просило суд стягнути з відповідача на їх користь 5262 грн. 57 коп. в рахунок відшкодування завданих збитків.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 09.02.2017 відмовлено у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за необліковану електричну енергію.
Справа № 756/15553/16
№ апеляційного провадження:22-ц/796/3935/2017
Головуючий у суді першої інстанції: Жук М.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В.
Не погодився з вищезазначеним судовим рішенням позивач, його представником подана апеляційна скарга, в якій зазначається про незаконність рішення, як такого, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Позивач вказує на помилковість висновків суду першої інстанції щодо відсутності відповідальності ОСОБА_1, як споживача електричної енергії, оскільки порушення полягає у недооблікованому споживанні електричної енергії внаслідок втручання в роботу електролічильника, в результаті якого електролічильник споживача недораховував електричну енергію на 53,88%, а не за пошкодження самого лічильника. В силу ж вимог закону, власник будинку або організація, у віданні якої перебуває будинок, несе відповідальність за збереження цілісності поквартирних приладів обліку, встановлених на сходових клітинах, та пломб на них, а відповідальність за самовільне втручання в роботу електролічильника, в результаті якого електролічильник споживача недораховував електричну енергію несе споживач електричної енергії.Таким чином вважає, що суд не в повному обсязі дослідив та з'ясував обставини справи, безпідставно став на сторону відповідача, який в свою чергу, заперечуючи проти позовних вимог, не надав суду жодних доказів, які б підтверджували його доводи.
Враховуючи вищевикладене позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у ній та просив її задовольнити.
Відповідач заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, просив її відхилити.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ПАТ «Київенерго» здійснює електропостачання до квартири АДРЕСА_1 за особистим рахунком № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 (а.с. 16).
За змістом акту про порушення № 36495 від 15.10.2014 при перевірці споживача ОСОБА_1, особовий рахунок № НОМЕР_1, при користуванні електричною енергією за адресою: АДРЕСА_2, виявлено пошкодження пломб держспоживстандарту, пошкоджені пломби електропередавальної організації на клемній кришці електролічильника, явні ознаки втручання в параметри розрахункового засобу обліку, що встановлений на сходовій клітині (а.с. 18).
Актом технічної перевірки від 15.10.2014 за адресою: АДРЕСА_3, зафіксовано порушення цілісності приладу обліку або пломб на ньому (а.с. 19-20).
Відповідно до акту-повідомлення № 36495 від 15.10.2014 про направлення на експертизу лічильника електроенергії, знятий лічильник з метою його перевірки направлено на експертизу (а.с. 23).
З акту проведення експертизи № 7806 від 27.11.2014 вбачається, що лічильник електроенергії знятий при складанні акту № 36495 від 15.10.2014 непридатний до подальшої експлуатації через значну похибку та наявність ознак втручання у його роботу (а.с. 24).
Відповідно до розрахунку обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої в наслідок порушення споживачем ПКЕНН, загальний розмір заборгованості квартири за адресою: АДРЕСА_3, становить 5262 грн. 57 коп. (а.с. 8-15, 26-27).
Листом № 030/34-286 від 23.01.2015 ОСОБА_1 повідомлено про засідання комісії з огляду актів порушень (а.с.22).
Згідно протоколу № 1228 від 26.02.2015 засідання комісії по розгляду акту про порушення №36495 від 15.10.2014 визнано наявність порушення та розраховано не донараховану електричну енергію на загальну суму 5262 грн. 57 коп. (а.с. 25).
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що прилад обліку, в роботу якого мало місце втручання, розміщений не в квартирі ОСОБА_1 чи в приміщенні, яке перебуває у його віданні, а на сходовій клітині багатоквартирного будинку, тому він відповідальності не несе.
Проте, колегія суддів не може погодитися з рішення суду першої інстанції по суті спору.
Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Зазначеним вимогам закону, рішення суду першої інстанції не відповідає, оскільки суд поверхнево розглянув справу, не врахував усіх наявних у справі доказів та не правильно визначився із виниклими правовідносинами, що призвело до ухвалення помилкового рішення.
Так, дійсно, відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Порядок експлуатації засобів та вузлів обліку електричної енергії встановлені у Правилах користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 № 1357 (далі ПКЕЕН).
Згідно з п.п. 10,11 ПКЕЕН відповідальність за збереження приладів обліку, встановлених у квартирі або на інших об'єктах споживача, та пломб на них покладена на споживача електроенергії. У разі встановлення лічильника в квартирі (будинку) або іншому об'єкті споживача енергопостачальником складається акт про збереження пломб у двох примірниках, один з яких залишається у споживача.
В п. 42 ПКЕЕН встановлено, що побутовий споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема, забезпечувати збереження засобів обліку і пломб на них у разі розміщення засобу обліку в квартирі або на іншому об'єкті побутового споживача.
Відповідальність за збереження квартирних приладів обліку, встановлених на сходових клітках, та пломб на них несе власник будинку або організації, у віданні якої перебуває будинок (п. 11 ПКЕЕН).
Судом першої інстанції правильно встановлено, що лічильник обліку електроенергії у квартирі ОСОБА_1 встановлено на сходовій клітці, а тому він не відповідає за його збереження та пломб на ньому.
Проте, судом не правильно було встановлено суть спору, оскільки позивач не заявляв вимог до відповідача про компенсацію витрат, які зумовлені пошкодженням лічильника чи його пломб. Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення суми спожитої не облікованої електроенергії.
Тобто, ПАТ «Київенерго» просило стягнути суму боргу за ту електроенергію, яку ОСОБА_1 фактично використав, проте не оплатив.
Факт того, що така електроенергія була дійсно використана споживачем, встановлено актом проведення експертизи № 7806 від 27.11.2014, відповідно до якого лічильник електроенергії знятий відповідно до акту № 36495 від 15.10.2014 з користування квартири за адресою: АДРЕСА_4 , непридатний до подальшої експлуатації через значну похибку та наявність ознак втручання у його роботу. Похибка склала 55,88% (а.с.24).
Вказаний акт проведення експертизи ОСОБА_1 не оспорювався у встановленому законом порядку, доказів на його спростування суду представлено не було.
Відповідно до ч.1 ст.714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Таким чином, оскільки було встановлено, що ОСОБА_1 використав електроенергію, проте вона не була облікована та відповідно відповідач не сплатив за її постачання, то позовні вимоги ПАТ «Київенерго» колегія суддів вважає законними та обґрунтованими.
Щодо суми боргу, то відповідач не заявляв жодних доводів чи заперечень щодо визначеного розміру. Натомість, сума заборгованості розрахована відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006. Матеріали справи містять розрахунок обсягу та вартості електричної енергії, що не була облікована, вартість якої становить 5262 грн. 57 коп. (а.с. 26-27).
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд, постановляючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, не визначився з характером правовідносин, не в повному обсязі дослідив обставини справи та не надав належної оцінки доказам наявним в матеріалах справи, що потягнуло за собою неправильне вирішення даного спору.
З огляду на викладене має місце порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що, в порядку ст. 309 ЦПК України, дає підставити скасувати рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України на користь позивача підлягають стягненню з відповідача понесені ним судові витрати як в суді першої, так і апеляційної інстанції на суму 2893, 80 грн., які є документально підтвердженими (а.с.1,99) .
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго» - задовольнити.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 09.02.2017 - скасувати та ухвалити нове наступного змісту.
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за необліковану електричну енергію - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» заборгованість за необліковану електричну енергію в розмірі 5262 (п'ять тисяч двісті шістдесят дві) гривні 57 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» судовий збір в розмірі 2893, 80 (дві тисячі вісімсот дев'яносто три) гривні 80 копійок.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: