Апеляційний суд міста Києва
20 липня 2017 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Тютюн Т.М. за участю
особи, щодо якої винесено постанову, ОСОБА_3,
захисника ОСОБА_4,
представника потерпілої ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, що зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1
на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 11 травня 2017 року,
Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 11.05.2017 року ОСОБА_3 визнана винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1732 КУпАП, і провадження у справі щодо неї закрито у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Як встановив суд, 6 вересня 2016 року близько 17 години ОСОБА_3, знаходячись у квартирі АДРЕСА_1 вчинила психологічне та фізичне насильство щодо своєї матері, а саме, спричиняла тілесні ушкодження.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає про незаконність прийнятого суддею рішення з огляду на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права та невідповідність викладених у ньому висновків фактичним обставинам. Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст.256 КУпАП і складений на підставі припущень, оскільки в ньому не вказані свідки, потерпіла, відсутні дані про роз'яснення їй прав та її підпис. З цих підстав постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 16.03.2017 року справа поверталась на додаткове оформлення до Голосіївського УП ГУНП у м. Києві, під час якого жодних дій вчинено не було і справа із супровідним листом від 10.05.2017 року № 4323/125/47-04-17 повторно скерована до суду. Про місце і час розгляду справи ОСОБА_3 не повідомлялась, і справу розглянуто під час її відсутності, внаслідок чого _____________________________________________________________________
Справа № 33/796/1621/2017 Постанова винесена суддею Бойком О.В.
Категорія: ст.1732 КУпАП
її позбавлено можливості реалізувати свої права, передбачені ст.268 КУпАП, і необґрунтовано визнано винною у вчиненні правопорушення.
Як вказує ОСОБА_3, 06.09.2016 року вона знаходилася вдома за адресою: АДРЕСА_1, з двома дітьми, 2013 року народження, та матір'ю ОСОБА_6 Помітивши, що стан здоров'я матері погіршився після телефонної розмови з її чоловіком, що проявлялося в агресії, нудоті, втраті свідомості, викликала швидку спеціальну психіатричну допомогу, оскільки переживала за безпеку дітей та матір, яка з 2011 року перебуває на обліку в Київському міському психоневрологічному диспансері № 2 в діагнозом: еволюційний параноїд. Медична бригада приїхала близько 18 години 15 хвилин і ОСОБА_6 доставили в Територіальне медичне об'єднання «Психіатрія» у місті Києві, що на вул. Фрунзе, 103, для більш повного медичного обстеження. Остання відмовилася від госпіталізації, і після надання їй медичної допомоги та зняття кризи її відпустили додому. Вона також була в лікарні і разом з матір'ю повернулася додому. ОСОБА_3 категорично заперечує застосування будь-якого психологічного або фізичного насильства чи спричинення тілесних ушкоджень 06.09.2016 року ОСОБА_6, про що свідчить і небажання матері провести судово-медичну експертизу для встановлення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, про що слідчий Голосіївського УП ГУНП у м. Києві зазначив у постанові від 13.02.2017 року про закриття кримінального провадження № 12016100010009141, яке було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за надуманою заявою ОСОБА_6 Також це можуть підтвердити лікарі, які виїжджала до матері, у якої тілесних ушкоджень не було, і вона не скаржилася, що її побили або вчинили психологічне насильство. На переконання ОСОБА_3, звернення до поліції пов'язано з розглядом у Голосіївському районному суді м. Києва її заяви про визнання ОСОБА_6 недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна.
Додатково звертає увагу, що поліцейські передавали їй повістки про виклик до ВП Голосіївського УП ГУНП у м. Києві на 07.03.2017 року, 09.03.2017 року, 11.03.2017 року через матір, яка є зацікавленою особою, і їй про повістки нічого не сказала. Сама ж вона в той період була зайнята підготовкою до поїздки з дітьми до Німеччини, де мешкають чоловік та старша донька. Вони вилетіли з м. Києва 10.03.2017 року і повернулися 18.03.2017 року, що підтверджується квитками.
З огляду на викладені обставини просить постанову судді скасувати і закрити провадження у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1732 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_3 подала клопотання про поновлення строку оскарження постанови, пропуск якого обґрунтовує тим, що всупереч вимогам ч.1 ст.285 КУпАП копія постанови судді їй не вручалася і не направлялася, і про існування судового рішення їй стало відомо випадково лише 06.06.2017 року під час перебування в приміщення суду у зв'язку з розглядом іншої справи.
Вислухавши пояснення ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_4, які повністю підтримали викладене в клопотанні про поновлення строку та апеляційній скарзі і просили їх задовольнити; пояснення представника потерпілої ОСОБА_5, який заперечив проти поновлення строку та задоволення апеляційної скарги, вважаючи постанову судді законною та обґрунтованою; вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, в тому числі долучені сторонами під час апеляційного розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до таких висновків.
Згідно з ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подана 15.06.2017 року, тобто з пропуском встановленого законом строку. Справу розглянуто за відсутності ОСОБА_3, яка не була сповіщена про місце і час її розгляду, і в ній відсутні відомості про отримання копії постанови, яка надсилалася поштою. За таких обставин не довіряти твердженням про ознайомлення з матеріалами справи 06.06.2017 року, що підтверджується розпискою (а.с.22), немає підстав. Тому строк оскарження постанови пропущений з поважних причин і підлягає поновленню.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 252, 280 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з'ясовані всебічно, повно і об'єктивно в їх сукупності.
При цьому суд при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, і винести постанову, зміст якої має відповідати вимогам ст.283 КУпАП.
Цих вимог закону суддею місцевого суду під час розгляду справи та при винесенні постанови дотримано не було.
У постанові суддя лише продублював обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, і жодним чином не мотивував, на підставі яких даних дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3
Статтею 1732 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї.
Разом з тим, у протоколі про адміністративне правопорушення всупереч вимогам ст.256 КУпАП не зазначено суть правопорушення, оскільки не конкретизовано, в чому виразилося фізичне та психологічне насильство, у зв'язку з чим, як правильно звертає увагу ОСОБА_3, постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 16.03.2017 року справа поверталася до Голосіївського УП ГУНП у м. Києві для додаткового оформлення (а.с.3, 14-15). Також слід звернути увагу на відсутність у протоколі даних про те, яка шкода могла бути чи була завдана потерпілій.
Без вчинення жодних дій на виконання постанови начальник Голосіївського УП ГУНП у м. Києві повторно направив справу до суду і після розподілу судової справи 11.05.2017 року суддя того ж дня, не повідомляючи ні особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ні потерпілу, всупереч вимогам ст.ст.268, 2772 КУпАП розглянув справу.
Отже, доводи ОСОБА_3 про допущені суддею процесуальні порушення, які виразилися в порушенні її прав, є слушними.
Згідно з ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.
Доказами у даній справі, які уповноважені посадові особи Національної поліції надали суду, є протокол про адміністративне правопорушення, який, як зазначено раніше, не містить конкретних даних про суть вчиненого правопорушення.
До протоколу долучено копії постанови слідчого, протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, письмових пояснень ОСОБА_6
Постановою слідчого СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві від 13.02.2017 року кримінальне провадження № 12016100010009141 закрито у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Зі змісту постанови вбачається, що відомості про кримінальне правопорушення за попередньою правовою кваліфікацією за ч.1 ст.125 КК України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_6 Висновки про відсутність складу правопорушення слідчий мотивував тим, що ОСОБА_6 не звернулася для проходження судово-медичної експертизи з метою встановлення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, що унеможливлює проведення досудового розслідування (а.с.4-5).
У заяві про вчинене кримінальне правопорушення та поясненнях від 09.09.2016 року ОСОБА_6 зазначала про те, що її донька ОСОБА_3 викрала у свого чоловіка документи і, почувши 06.09.2016 року близько 17 години, що вона розмовляє про цю подію із зятем, розбила її мобільний телефон, схопила за волосся та виривала його, била руками і ногами, душила. Дочка погрожує їй фізичною розправою, ображає, постійно провокує на бійку, щоб вона викликала поліцію і її помістили до психіатричної лікарні, чим принижує гідність. Потерпілій було спричинено тілесні ушкодження, фізичний і моральний біль (а.с.9, 10-11).
Під час розгляду справи в апеляційному суді до справи було долучено копію витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12016100010009141, копію довідки Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Голосіївського району м. Києва № 9101, у відповідності з якою ОСОБА_6 09.09.2016 року зверталася до травмпункту з приводу кримінальної травми о 16 годині 06.09.2016 року, і у неї було виявлено множинні синці та подряпини верхніх та нижніх кінцівок (а.с.50, 63).
ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечила свою винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення і дала пояснення, аналогічні тим, що містяться в її апеляційній скарзі.
Судом вживалися заходи з метою отримання інформації в Центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва про виїзд до ОСОБА_6 швидкої медичної допомоги та копій відповідних документів, однак у наданні запитуваної інформації, які містить лікарську таємницю, було відмовлено, а положеннями Кодексу України про адміністративне правопорушення не передбачено процесуального способу отримання такої інформації.
Оцінюючи докази в їх сукупності, слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст.256 КУпАП.
Обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, нічим, крім пояснень ОСОБА_6, яка є зацікавленою особою, не підтверджуються.
Водночас, пояснення ОСОБА_6 не узгоджуються з даними у копії медичної довідки, зокрема, в частині насильницьких дій, які нібито до неї застосовувала ОСОБА_3, та локалізацією виявлених тілесних ушкоджень. Викликає обґрунтовані сумніви і дата звернення до закладу охорони здоров'я. До того ж, потерпіла після звернення із заявою про вчинене кримінальне правопорушення до органу досудового розслідування медичну документацію на надала, щоб дало можливість встановити наявність, характер та ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, а також можливий час їх спричинення, у зв'язку з чим кримінальне провадження було закрито.
А тому суд не може покласти ці докази в обґрунтування висновків про доведеність винуватості особи, і усі сумніви щодо доведеності вини особи необхідно тлумачити на її користь.
Отже, належні докази, які б доводили винуватість ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1732 КУпАП, та спростовували її пояснення, у справі відсутні, а тому висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Крім того, суддею місцевого суду було порушено норми процесуального права при розгляді справи під час відсутності ОСОБА_3 всупереч вимогам ст.268 КУпАП та винесенні постанови, зміст якої не відповідає вимогам ст.283 КУпАП.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова судді - скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП, тобто у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Поновити ОСОБА_3 строк оскарження постанови судді Голосіївського районного суду м. Києва від 11 травня 2017 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 11 травня 2017 року, якою ОСОБА_3 визнана винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1732 КУпАП, і провадження у справі щодо неї закрито у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 КУпАП, скасувати та закрити провадження в справі за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
міста Києва Т.М. Тютюн