ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
27 липня 2017 року письмове провадження № 826/8521/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомПриватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1
доДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 31.08.2015р. №0041461701, №0041481701 та податкову вимогу №7859-23 від 03.12.2015р.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття оскаржуваних рішень, оскільки позивачем порушено порядок проведення перевірки позивача.
Позивачем подано клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.
Представник відповідача через канцелярію суду подав письмові заперечення проти позовних вимог, згідно яких проти задоволення позову заперечує.
На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України дійшов переконання про можливість подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, - встановив:
Відповідачем проведено перевірку платника податку, який провадить незалежну професійну діяльність ОСОБА_1 за результатами якої 17.07.2015р. складено Акт №859/26-53-17-01/НОМЕР_1 «Про результати документальної планової виїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2012р. по 31.12.2014р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2014р.» (далі по тексту - Акт перевірки).
Актом перевірки встановлено порушення:
- п. 178.3 статті 178 ПК України, згідно остаточних перерахунків донарахованого до сплати податку на доходи фізичних осіб в загальній сумі 262662,30грн., у тому числі за 2012 рік - 93292,72грн., 2013 рік - 87299,65грн., 2014 рік - 82069,93грн.;
- абз. 1 п. 2, ч. 1 ст. 7, п. 11 ст. 8, п. 2 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. №2464-VІ, в результаті чого визначено суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; згідно остаточних перерахунків донараховано до сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як платника єдиного соціального внеску, особи, які забезпечують себе роботою самостійно займаються незалежною професійною діяльністю, в тому числі адвокатською, нотаріальною та іншою діяльністю в загальній сумі 222147,32грн., у тому числі за 2012 рік - 77731,12грн., 2013 рік - 70038,14грн., 2014 рік - 82069,93грн.;
- п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. №2464-VІ, згідно остаточних перерахунків донараховано до сплати єдиного внеску з сум заробітної плати, на яку нараховується єдиний внесок, а також утримання внеску із сум заробітної плати, нарахованої особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту) в загальній сумі 10453,24грн., у тому числі 9520,84грн. за ставкою 36,76% та 932,4грн. за ставкою 3,6%;
- п.п. 168.1.1 статті 168 ПК України, згідно остаточних перерахунків донараховано військовий збір у розмірі 111,15грн.
На підставі встановлених порушень відповідачем 31.08.2015 р. прийняті податкові повідомлення - рішення № 0041461701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 328 327,88грн., у тому числі основний платіж - 262 662,3грн. та штрафні санкції - 65665,58 грн.; № 0041481701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати військового збору у розмірі 138,94грн., у тому числі основний платіж - 111,15 грн. та штрафні санкції - 27,79 грн. та 03.12.2015 р. винесено податкову вимогу №7859-23, якою позивачу визначено суму податкового боргу у розмірі 318067,20 грн.
Вважаючи податкові повідомлення-рішення від 31.08.2015 р. та податкову вимогу від 03.12.2015 р. протиправними, а, відтак, такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Не є предметом документальної планової перевірки питання трансфертного ціноутворення, визначені статтею 39 цього Кодексу.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Відповідно до статті 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.
Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Платники податків - юридичні особи, що відповідають критеріям, визначеним пунктом 154.6 статті 154, та у яких сума сплаченого до бюджету податку на додану вартість становить не менше п'яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, а також самозайняті особи, сума сплачених податків яких становить не менше п'яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки. Зазначена норма не поширюється на таких платників податків у разі порушення ними статей 45, 49, 50, 51, 57 цього Кодексу.
Забороняється проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб та зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.
Про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
У разі планування перевірок одного й того самого платника податків контролюючими органами та органами державного фінансового контролю у звітному періоді такі перевірки проводяться зазначеними органами одночасно. Порядок координації проведення таких перевірок та залучення до перевірок інших органів, передбачених законом, визначається Кабінетом Міністрів України.
Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.
Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.
Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.
Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу від 05.06.2015р. №911 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки» та Повідомлення №6447/П/26-53-17-01-12 від 05.06.2015р. відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача, за результатами якої складено Акт перевірки.
З Акту перевірки вбачається, що вона проведена в приміщенні податкової інспекції за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 4-а, в присутності позивача.
Однак, як вбачається з Акту перевірки, він не був підписаний позивачем та у відповідності до норм п. 86.3 статті 86 ПК України, у разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки), відповідачем не було складено відповідного акту, що засвідчує факт такої відмови.
Позивач в позовній заяві наголошує на тому, що про проведення перевірки йому відомо не було, жодних наказів та повідомлень від податкової інспекції він не отримував та не був присутнім під час її проведення.
З матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом направлялись наказ від 05.06.2015р. №911 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки» та Повідомлення №6447/П/26-53-17-01-12 від 05.06.2015р. на адресу позивача: АДРЕСА_1, однак, представником відповідача не надано доказів отримання позивачем вказаних документів.
Крім того, в Акті перевірки відповідачем вказано адресу місця здійснення діяльності самозайнятої особи: м. Київ, вул. Васильківська, 34.
Судом встановлено, що відповідачем не вчинялись жодні дії щодо належного повідомлення позивача про проведення планової виїзної планової перевірки, зокрема щодо направлення на адресу: м. Київ, вул. Васильківська, 34, вказаних вище наказу та повідомлення.
Представником відповідача до матеріалів справи не було надано доказів належного повідомлення позивача про проведення планової виїзної перевірки, а тому суд приходить до висновку, що ДПІ у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві було порушено процедуру проведення документальної планової виїзної перевірки ОСОБА_1
В постанові від 27.01.2015 колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновків, що невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 27.01.2015 року у справі за позовом ТОВ "Будгарантінвест-55" до Державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області про визнання незаконним наказу про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки та визнання протиправними дій, право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду такої перевірки (виїзної або невиїзної).
Відповідно до частини другої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Крім того, представником позивача до матеріалів справи були надані копії наступних документів: Договір оренди нежитлового приміщення №068/14 від 27.12.2013р. укладеного між позивачем та ПАТ «Торговельно-підприємницький центр»; акт приймання - передачі нежитлових приміщень в оренду від 01.01.2014р., Додаткову угоду №2 від 16.12.2014р. до договору №068/14, Додаткову угоду №1 від 01.01.2014р. до вказаного договору, Договір про надання послуг з організації та забезпечення доступу до Єдиних та Державних реєстрів №8-193 від 01.01.2013р., Договір постачання №7п-6766 від 02.02.2012р., Договір постачання №6766-НБ від 30.12.2013р., Договір про надання послуг у сфері інформатизації від 01.02.2012р. №ДГ-042, акт приймання - передачі нежитлових приміщень, Договір оренди нежитлових приміщень №075/13 від 28.12.2012р., та інші документи.
Отже, з урахуванням вищевикладеного та враховуючи правові позиції Верховного Суду України, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3180,68грн. з бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві.
Керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 31.08.2015р. №0041461701 та №0041481701.
Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 03.12.2015р. №7859-23.
Присудити з бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві на користь приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 3180,68грн. (три тисячі сто вісімдесят гривень, 68 копійок).
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Р.О. Арсірій