24 липня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
представника власника майна ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу директора ТОВ «СФС Трейд» ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.12.2016 року,-
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , про накладення арешту на майно та накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках № НОМЕР_1 - долар США, Євро, українська гривня, відкритому в AT«Ощадбанк» (МФО 300465), які належать майно ТОВ «СФС ТРЕЙД» (код СДРПОУ 39548253), шляхом зупинення усіх видаткових операцій за винятком операцій по сплаті податків, зборів, інших обов'язкових платежів до державного бюджету - станом на дату, годину та хвилину отримання ухвали суду.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, директор товариства подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.12.2016 року.
Вказує на те, що у слідчого судді були відсутні правові підстави для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно, оскільки цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено, конфіскація майна, враховуючи, що досудове розслідування проводиться за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 КК України, може бути застосовано тільки до конкретної особи підозрюваного, обвинуваченого, а не юридичної особи. При цьому, жодній службовій особі товариства у кримінальному провадженні не повідомлено про підозру. Твердження того, що арештоване майно відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, також, па думку апелянта, не містить під собою правового підґрунтя.
Крім того, враховуючи, що розгляд клопотання слідчого про накладення арешту на майно проводився без повідомлення представника власника майна, про існування оскаржуваної ухвали слідчого судді апелянту стало відомо лише 17.05.2017 року, то строк на апеляційне оскарження, відповідно до ч. З ст. 395 КІІК України повинен відрахуватись саме з цієї дати.
Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який просив задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі, прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, вивчивши матеріали судової справи по розгляду клопотання слідчого, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно ч. 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Враховуючи, що ухвалу від 19.12.2016 року було постановлено без участі представника власника майна, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.
Як вбачається з ухвали слідчого судді та матеріалів клопотання слідчого, в провадженні СУ ФР Офісу великих платників податків ДФС перебуває кримінальне провадження №32016100110000156 від 23.06.2016 року відносно службових осіб ТОВ «СФС Трейд» (код ЄДРПОУ 39548253) за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
19.12.2016 року старший слідчий з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках № НОМЕР_1 - долар США, Євро, українська гривня, відкритому в AT «Ощадбанк» (МФО 300465), які належать майно ТОВ «СФС ТРЕЙД» (код СДРПОУ 39548253), посилаючись на те, що вказане майно відповідає критеріям, визначеним у статті 98 КПК України.
19.12.2016 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва вказане клопотання слідчого задоволено та накладено арешт на зазначене в клопотанні майно.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Крім того, ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
На думку колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту, перевірив розумність та співрозмірність обмеження права власності на вказане майно завданням кримінального провадження, а тому доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості висновків слідчого судді, колегія суддів вважає безпідставними.
Доводи апеляційної скарги про відсутність правових підстав для накладення арешту на майно є, на думку колегії суддів такими, що не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами судового провадження.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Поновити директору ТОВ «СФС Трейд» ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19 грудня 2016 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , про накладення арешту на майно та накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках № НОМЕР_1 - долар США, Євро, українська гривня, відкритому в AT «Ощадбанк» (МФО 300465), які належать майно ТОВ «СФС ТРЕЙД» (код СДРПОУ 39548253),- залишити без змін, а апеляційну скаргу директора ТОВ «СФС Трейд» ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.
_____________ _________________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/796/2948/2017 Категорія ст. 170 КПК України
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_9
Доповідач: ОСОБА_1