Апеляційний суд міста Києва
1[1]
Справа № 33/796/1394/2017
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
Іменем України
02 червня 2017 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Новов С.О., за участю захисника особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1. - адвоката Кучерука М.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката КучерукаМаксима Васильовича на постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2016 року,
Відповідно до постанови судді Печерського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2016 року
ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн.
Цією ж постановою суддя стягнув з ОСОБА_1. судовий збір у сумі 275, 60 грн.
Як встановлено постановою судді, 20.07.2016 о 21 год. 35 хв. ОСОБА_1., при керуванні автомобілем марки «Mersedes-Benz C200», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, та рухаючись по вул. Грушевського в бік Європейської площі в м. Києві, був зупинений співробітником Управління патрульної поліції в місті Києві Національної поліції України. З урахуванням наявних у ОСОБА_1. ознак стану алкогольного сп'яніння, інспектором патрульної поліції відповідно до вимог п. 2.1 «Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом № 400/666 МВС України та МОЗ України від 09.09.2009 р. з наступними змінами від 10.07.2015 р., водію транспортного засобу запропоновано пройти огляд на визначення стану сп'яніння, останній від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, захисник ОСОБА_1. - адвокат Кучерук М.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить:
1. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду міста Києва від 18.10.2016 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1. за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
2. Постанову Печерського районного суду м. Києва від 18.10.2016 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1. за ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати, а провадження у справі щодо нього - закрити за відсутністю складу правопорушення відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування поданої скарги, скаржник посилається на те, що суд виніс постанову незаконно, необґрунтовано, крім того рішення прийнято з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, що потягло за собою однобічне та неповне з'ясування судом усіх фактичних обставин справи, їх не дослідження та не надання їм належної оцінки, що є наслідком перешкоджання доступу до правосуддя для ОСОБА_1.
Зокрема, як вказує скаржник у своїй скарзі, ОСОБА_1. не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього, оскільки останній був викликаний для розгляду справи по телефону на 09:00 03.11.2016, але по прибуттю до суду, йому було повідомлено про те, що справу розглянуть заднім числом і накладуть на ОСОБА_1. штраф у зв'язку з чим, 03.11.2016 до Печерського районного суду м. Києва було направлено адвокатський запит щодо стадії розгляду справи № 757/36164/16-п щодо ОСОБА_1. та надання інформації, на який 07.11.2016 Печерським районним судом м. Києва надано відповідь, в якій зазначено про те, що згідно даних комп'ютерної програми «Діловодство-3» відсутні відомості з приводу призначення справи № 757/36164/16-п до розгляду, виклику в судове засідання учасників по справі, а також щодо розгляду даної справи та постановлення за результатами її розгляду судового рішення.
У відповіді Печерського районного суду м. Києва від 10.02.2017 на повторний адвокатський запит від 03.02.2017 також повідомлялось про те, що в автоматизованій системі документообігу суду «Діловодство-3» відсутні відомості щодо внесення дат слухання справи та повідомлення про виклик в судове засідання. Поряд з цим, повідомлялось про те, що судове рішення від 18.10.2016 по справі № 757/36164/16-п було внесено до автоматизованої системи документообігу суду «Діловодство-3» 01.01.2017.
Отже, як зазначається у скарзі, ОСОБА_1. жодної повістки про виклик до суду не отримував, у зв'язку з чим судом грубо порушено його право на захист.
Також у скарзі звертається увага на те, що в порушення вимог ч. 2 ст. 38 КУпАП, рішення по справі № 757/36164/16-п щодо ОСОБА_1. протягом трьох місяців прийнято не було, підтвердженням чого є те, що протокол про адміністративне правопорушення щодо останнього складено 20.07.2016, а відповідно до листа суду від 07.11.2016 за № 2517/16, за даними комп'ютерної програми «Діловодство-3», відомості щодо розгляду даної справи та постановлення за результатами її розгляду судового рішення відсутні.
На думку скаржника, судом першої інстанції безпідставно не були перевірені та спростовані доводи ОСОБА_1. з приводу його невинуватості, та зроблено висновок про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У зв'язку з цим, як вважає скаржник, згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1. складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення особи, яка подала апеляційну скаргу на її підтримку; перевіривши матеріали справи та доводи скарги, вважаю, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
По-перше, враховуючи обставини, наведені у скарзі захисника ОСОБА_1. щодо поновлення строку на оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, вважаю, що це строк було пропущено з поважних причин, а тому він підлягає поновленню.
По-друге, незважаючи на встановлені під час розгляду зазначеної справи обставини, а саме те, що ОСОБА_1., після його зупинки співробітниками патрульної поліції та виявлення ознак алкогольного сп'яніння, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, суд апеляційної інстанції не може визнати оскаржуване судове рішення законним та обґрунтованим з огляду на таке.
Як вбачається з постанови судді від 18 жовтня 2016 року, свій висновок про доведеність вини ОСОБА_1. у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за встановлених судом обставин, суддя зробив на підставі даних, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному в присутності двох свідків та поясненнях цих свідків.
Разом з тим, наведені в оскаржуваній постанові докази не містять в собі достатніх фактичних даних, на основі яких у визначеному законом
порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність
адміністративного правопорушення, винність даної особи в його
вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного
вирішення справи.
Зокрема, складений щодо ОСОБА_1. протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, не може бути визнаний допустимим та беззаперечним доказом вини останнього, з огляду на таке.
Відповідно до вимог п. 7 розділу І. Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (надалі - Інструкція від 09.11.2015 року № 1452/735), у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Згідно п. 6 Розділу ІХ. Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказам МВС України від 07.11.2015 року № 1395 (надалі - Інструкція від 07.11.2015 року № 1395), у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Однак, незважаючи на вимоги наведених вище нормативно-правових актів, поліцейським не було дотримано зазначеного порядку, оскільки ні в протоколі про адміністративне правопорушення, ні в поясненнях свідків, не зазначено про те, що ОСОБА_1. відмовився від проведення огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, а вказується лише про те, що він відмовився пройти перевірку для визначення стану сп'яніння за допомогою приладу «ДРАГЕР».
Більш того, неупередженість одного із свідків викликає сумніви, оскільки його особу фактично встановлено не було, через відсутність документів, що засвідчують особу.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, відповідно до постанови судді Печерського районного суду м. Києва від 27.07.2016 року, вони повертались до Управління патрульної поліції в м. Києві для належного оформлення, в тому числі через невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст. 256 КУпАП, проте зазначені в постанові судді недоліки усунуті не були.
Незважаючи на вищенаведене суддя Бабенко С.Ш., яка розглядала вказані матеріали після їх повторного направлення до суду, не дотрималась вимог ст. 245 КУпАП щодо забезпечення своєчасного, всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, що потягло за собою, як обґрунтовано зазначається в апеляційній скарзі, однобічне та неповне встановлення обставин, які підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, внаслідок чого прийняла рішення, яке не ґрунтується на нормах матеріального та процесуального права.
Обґрунтованими слід визнати і доводи скарги захисника ОСОБА_1. про те, судом першої інстанції були допущені порушення вимог ст.ст. 38, 268 КУпАП, зокрема щодо розгляду справи поза межами строків накладення адміністративного стягнення та без участі порушника, якого не було повідомлено належним чином про час та місце розгляду справи.
За таких обставин, постанова судді Печерського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2016 року про притягнення ОСОБА_1. до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не може бути визнана законною та обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню, із закриттям провадження у справі, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП,у зв'язку з відсутністю в його діях складу зазначеного вище адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, -
Поновити захиснику ОСОБА_1. - адвокату Кучеруку М.В.строк на апеляційне оскарження постанови судді Печерського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2016 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1. - адвоката Кучерука М.В.задовольнити.
Постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2016 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати, а провадження у справі щодо нього - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 цього Кодексу.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду міста Києва
С.О.Новов
Головуючий у 1-й інстанції - суддя Бабенко С.Ш.