25 липня 2017 року м. Чернігів Справа № 825/938/17
Чернігівський окружний адміністративний суд
під головуванням судді Соломко І.І.,
за участю секретаря Пархомчука Д.А.,
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Семенівська мануфактура" до Сумської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови, -
До Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось Приватне підприємство "Семенівська мануфактура" (далі - ПП "Семенівська мануфактура", позивач) до Сумської митниці Державної фіскальної служби (далі-Сумська митниця, відповідач), в якому просить суд скасувати рішення про коригування митної вартості Сумської митниці № UA805180/2017/000032/2 від 06.04.2017, № UA805180/2017/000056/2 від 18.04.2017, № UA805000/2017/000120/2 від 17.05.2017 (далі-рішення про коригування митної вартості ) та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Сумської митниці Державної фіскальної служби за №UA805180/2017/00057, № UA805180/2017/00122 (далі-картки відмови).
Свої позовні вимоги мотивує тим, що для митного оформлення товарів, що надійшли на підставі зовнішньоекономічного Контракту № BSN1-09/2016 від 01.09.2016, позивачем до Сумської митниці надано всі необхідні документи, передбачені ч.2 ст. 53 Митного кодексу України. Водночас в процесі митного контролю і оформлення Сумською митницею встановлено, що подані позивачем документи не містять усіх складових митної вартості товару. Вважаючи рішення митного органу таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, позивач просить скасувати оскаржувані рішення та картки відмови.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Крім того зазначив, що рішення не містять всіх обов'язкових реквізитів, передбачених ч.2 ст.55 МК України, тому є необґрунтованим і підлягають скасуванню.
Представник Сумської митниці в судовому засіданні позов не визнав з мотивів, викладених в наданих суду письмових запереченнях та зазначив, що Сумська митниця при прийнятті оскаржуваних рішень діяла у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Звернув увагу суду на те, що в калькуляції, поданої позивачем в ході митного оформлення товару, не вказано витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну території України, як передбачено ч. 10 ст. 59 МК України.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника Сумської митниці, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
01.09.2016 між ПП "Семенівська мануфактура" (покупець) та CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LTD (постачальник) укладено Контракт № BSN1-09/2016 (Контракт) на поставку товару (а.с.23-28). Відповідно до умов Контракту постачальник зобов'язується поставити покупцю за заявкою товари в асортименті. Покупець зобов'язується сплатити за товар відповідно до умов даного контракту. Загальна кількість і асортимент товару, який поставляється, складається із товарних партій, кількість яких визначається в рахунку-фактурі на кожну поставку. Статтею 3 Контракту передбачено, що поставка товару відбувається відповідно до "ІНКОТЕРМС-2010". Умови поставки визначаються і узгоджуються сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в рахунку-фактурі.
Як вбачається з інвойсу від 09.02.2017 № BTCN2017054 (далі - Інвойс 1) та пакувального листа до зазначеного Інвойсу, партія товару складається з трикотажного полотна та інших товарів встановленої кількості та загальною вартістю 35112,42 доларів США. Товар визначений інвойсом передано перевізнику MAERSK LINE, що підтверджується коносаментом №MAEU959480548 від 13.02.2017, в якому зазначено, що товар прибуде у місце призначення контейнером MRKU2614803. Кількість та вартість товару також підтверджується видатковою накладною №0000002017054 від 08.02.2017.
З інвойсу від 06.03.2017 № BTCN2017117 (далі - Інвойс 2) та пакувального листа до зазначеного Інвойсу вбачається, що партія товару складається з текстилю встановленої кількості та загальною вартістю 28380,64 доларів США. Товар визначений інвойсом передано перевізнику COSCO SHIPPING LINES CO. LTD, що підтверджується коносаментом №COSU6880156610 від 24.03.2017, в якому зазначено, що товар прибуде у місце призначення контейнером CBHU6039212. Кількість та вартість товару також підтверджується видатковою накладною №00000002017117.
Як вбачається з інвойсу від 20.03.2017 № BTCN2017155 (далі - Інвойс 3) та пакувального листа до зазначеного Інвойсу, партія товару складається з текстилю встановленої кількості та загальною вартістю 21132,01 доларів США. Товар визначений інвойсом передано перевізнику COSCO SHIPPING LINES CO. LTD, що підтверджується коносаментом №COSU6149958720 від 09.03.2017, в якому зазначено, що товар прибуде у місце призначення контейнером CBHU6344366. Кількість та вартість товару також підтверджується видатковою накладною №00000002017155.
20.10.2014 між ПП "Національні традиції" (виконавець) та ПП "Семенівська мануфактура" (замовник) укладено договір № 20/10-14/02 про надання послуг по декларуванню товарів, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується за обумовлену плату в обумовлений термін надавати послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів замовника.
Партія товару, яку поставлено на умовах Контракту та за митним оформленням (випуском) якої ПП "Національні традиції" звернулось до відповідача, поставлялась на умовах, визначених Інвойсами 1,2,3 відповідно до якого товар поставлявся за базисом поставки CIF-Odessa (вартість страхування і фрахт) "Інкотермс 2010", тобто постачальник взяв на себе зобов'язання сплатити витрати, страхування і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт. Поставка товару на умовах CFR-Odessa/Чорноморськ.
11.11.2015 між Товариством з обмеженою від повільністю "Юрія-Груп", як Експедитором, та Позивачем, як Замовником, укладено Договір транспортного експедирування № 11-11/ЮГ, відповідно до п. 1.1. якого, Експедитор зобов'язується за плату та за рахунок Замовника організувати виконання, визначених ст. 3 цього Договору послуг, пов'язаних із перевезенням вантажу (а.с.46-49). До порту призначення товари, які поставлено за Контрактом прибули у квітні 2016 року.
З метою митного оформлення товару до митного органу подано наступні документи: митні декларації № UA805180/2017/004710 від 06.04.2017; № UA805180/2017/005387 від 18.04.2017; № UA805180/2017/006567 від 10.05.2017; Контракт № BSN1-09/2016 від 01.09.2016; інвойс від 09.02.2017 № BTCN2017054; пакувальний лист від 09.02.2017 № BTCN2017054; видаткову накладну №0000002017054 від 08.02.2017; інвойс від 06.03.2017 № BTCN2017117; пакувальний лист 06.03.2017 № BTCN2017117; видаткову накладну №00000002017117; інвойс від 20.03.2017 № BTCN2017155; пакувальний лист 20.03.2017 № BTCN2017155; видаткову накладну №00000002017155; відвантажувальні специфікації № BTCN2017054/130054-1 від 13.02.2017; № BTCN2017117/140117-1 від 09.03.2017; № BTCN2017155/140155-1 від 24.03.2017.
Під час митного оформлення товарів, Сумською митницею прийняті рішення про коригування митної вартості, збільшивши суму митних платежів, які підлягають сплаті при митному оформленні товарів на 219976,87 грн.; 124383,49 грн.; 273282,04 грн.
Підставою для проведення коригування митної вартості товарів, поставлених на виконання умов Контракту зазначено, що основний метод не застосовувався, оскільки відомості є не об'єктивні та не достатньо документально підтвердженні. Не надано запитувані документи, а саме: договір із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість, яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товарів, копію митної декларації країни відправлення, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Другорядний метод не застосований, оскільки відсутня інформація по операціях з ідентичними товарам, які продаються на експорт в Україну приблизно в той же кількості та на тих же комерційних рівнях, що оцінювані товари. Підставами для визначення митної вартості стала цінова інформація щодо імпортних операцій ЄАІС ДФС України, а саме МД № 807110000/2017/002507 від 23.02.2017; МД № UA100010/2017/258497 від 17.03.2017; МД № UA500030/2017/002288 від 09.03.2017; МД № 500040001/2017/001110 від 08.02.2017; МД № 110010000/2017/000354 від 18.01.2017; МД № UA500090/2017/000461 від 22.03.2017; МД № 100250001/2017/256769 від 28.02.2017; МД № 125130013/2017/401571 від 07.02.2017; МД № 102110001/2016/201956 від 15.08.2016; МД № UA125040/2017/202135 від 12.05.2017; МД № UA500040/2017/2685 від 05.05.2017; МД № UA110040/2017/1905 від 18.04.2017.
Сумською митницею прийнято картки відмови з причин порушення вимог Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 в частині заповнення граф митної декларації №№ 43,44,45,46,47 у зв'язку з прийняттям рішення № UA805180/2017/000056/2 від 18.04.2017, № UA805000/2017/000120/2 від 17.05.2017.
Не погоджуючись з рішенням Сумської митниці позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи оцінку оскаржуваними рішеннями, суд виходить із такого.
Порядок визначення митної вартості товарів, методи визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України передбачено Митним кодексом України (далі - МК України) та іншими актами законодавства, прийнятими у відповідності до вимог цього Кодексу.
За приписами ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ч.1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
При митному оформленні товару позивач керувався умовами Контракту.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст. 53 МК України).
З наведених правових норм випливає, що МК України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Частиною 3 ст. 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Верховний Суд України у постанові від 30.06.2015 (справа 21-591а15) зазначив, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України.
Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи є лише наявність, передбачених законодавцем обставин, а саме у випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Докази про наявність таких обставин, відповідачем суду не надано.
Надаючи оцінку висновкам Сумської митниці про неможливість застосування основного методу, суд зазначає таке.
Так, відповідачем в рішеннях про коригування митної вартості зазначено, що основний метод не застосовувався, оскільки використані декларантом відомості є не об'єктивні та не достатньо документально підтвердженні; не надано запитувані документи, а саме: договір із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість, яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товарів, копію митної декларації країни відправлення, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Другорядний метод не застосований, оскільки відсутня інформація по операціях з ідентичними товарам, які продаються на експорт в Україну приблизно в той же кількості та на тих же комерційних рівнях, що і оцінювані товари. Підставами для визначення митної вартості стала цінова інформація щодо імпортних операцій ЄАІС ДФС України, а саме МД № 807110000/2017/002507 від 23.02.2017; МД № UA100010/2017/258497 від 17.03.2017; МД № UA500030/2017/002288 від 09.03.2017; МД № 500040001/2017/001110 від 08.02.2017; МД № 110010000/2017/000354 від 18.01.2017; МД № UA500090/2017/000461 від 22.03.2017; МД № 100250001/2017/256769 від 28.02.2017; МД № 125130013/2017/401571 від 07.02.2017; МД № 102110001/2016/201956 від 15.08.2016; МД № UA125040/2017/202135 від 12.05.2017; МД № UA500040/2017/2685 від 05.05.2017; МД № UA110040/2017/1905 від 18.04.2017.
Однак такі висновки митного органу суд вважає безпідставними, адже позивач керувався умовами Контракту, тому використовував відомості, надані постачальником.
Посилання відповідача на наявність сумнівів щодо калькуляції, в якій не вказано витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну території України, як це передбачено ч. 10 ст. 59 МК України, є необґрунтованими, оскільки ст. 3 Контракту зазначено, що поставка товару відбувається відповідно до "ІНКОТЕРМС-2010", що не потребує додаткового підтвердження.
Так, умови "ІНКОТЕРМС-2010" - означають, що продавець поставляє товар на борт судна, номінованого покупцем в поіменованому порту відгрузки або забезпечує надання поставленого таким чином товару. Ризик втрати або пошкодження товару переходить, коли товар знаходиться на борту судна, і з цього моменту покупець несе всі витрати. За умовами терміна FOB на продавця покладається виконання митних формальностей для вивозу, якщо такі застосовуються. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водяним транспортом.
Отже, в разі поставки товару на умовах "ІНКОТЕРМС-2010" витрати здійснюються продавцем і, відповідно, закладаються ним у контрактну ціну товару.
З огляду на викладене, зазначена в інвойсі ціна товару на умовах поставки (Одеський морський торгівельний порт, Україна) означає, що всі витрати включені продавцем до складу ціни товару. Таким чином, фактурна (контрактна) вартість товару повністю співпадає з митною вартістю, інші складові митної вартості, зокрема, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну території України, відсутні як такі, тому жодного документального підтвердження не потребують.
Підставою для коригування показників митної вартості товару, зазначених в митних деклараціях поданих позивачем, стала цінова інформація викладена у Єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної фіскальної служби України (ЄАІС). Враховуючи те, що автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не містить усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, такі дані не можуть мати першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про товар.
Міністерством доходів і зборів України у листі від 07.05.2014 № 10441/7/99-99-10-03-01-17 роз'яснено, що відомості з інформаційних баз даних Міндоходів мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об'єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.
Положеннями ст. 57 МК України передбачено, шо визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод- за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно приписів ст. 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 64 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 58 МК України встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Аналізуючи вказані правові норми, суд дійшов висновку, що митний орган вправі вимагати від декларанта надання додаткових документів на підтвердження митної вартості товару, визначеної в митній декларації та перелік яких наведено в ч. 3 ст. 53 МК України, за наявності обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом вартості товару.
При цьому МК України чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмови у митному оформленні. Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
Отже, приписи вказаних статей МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
Митним органом не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, не встановлено.
Беручи до уваги, що для митного оформлення товару позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження ціни товару, а документи не містять розбіжностей та свідчать, що наведені у них дані піддаються обчисленню, суд вважає, що відповідачем прийняті рішення безпідставно.
Отже, митний орган під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів і митного оформлення діяв у спосіб, який не відповідає вимогам МК України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 у справі №21-53а15, а також у справах №№ 825/881/15-а (к/800/33609/15), 825/2607/15-а, 825/2610/15-а, 825/3366/15-а, 825/3509/15-а, 825/3581/15-а.
З наведеного випливає, що посадовою особою Сумської митниці не було доведено необхідність надання позивачем додаткових документів, у зв'язку з цим суд вважає необґрунтованими висновки митного органу про не підтвердження поданими документами митної вартості товару. При цьому суд вважає за необхідне зауважити, що перелік документів, встановлений ч. 3 ст. 53 МК України, подається в повному обсязі за їх наявності, а тому у разі відсутності таких документів не може кваліфікуватися як самостійна і автоматична підстава для коригування митної вартості.
Крім того, відповідно до приписів ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті.
Проте зміст оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам ст. 55 МК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).
З огляду на вищевикладене, відповідачем не доведено неможливості застосування заявленого позивачем методу визначення митної вартості за ціною контракту, а відтак, і правомірності відмови у прийнятті митних декларацій позивача та у митному оформленні (випуску) товарів за заявленою останнім митною вартістю та рішень про коригування митної вартості.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог повністю.
Питання про розподіл судових витрат у справі вирішується судом відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України.
Враховуючи наведене, керуючись ст.160-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Приватного підприємства "Семенівська мануфактура" задовольнити повністю.
Скасувати Рішення про коригування митної вартості Сумської митниці Державної фіскальної служби від 06.04.2017 № UA805180/2017/000032/2, від 18.04.2017 № UA805180/2017/000056/2, від 17.05.2017 № UA805000/2017/000120/2.
Скасувати Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Сумської митниці Державної фіскальної служби за №UA805180/2017/00057, № UA805180/2017/00122.
Присудити Приватному підприємству "Семенівська мануфактура" (код ЄДРПОУ 35821783) за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39420037) судовий збір у розмірі 6400 (шість тисяч чотириста) грн. 00 коп.
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя І.І. Соломко