Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
20 липня 2017 р. № 820/6240/16
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Тітова О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Костіної А.В.,
представника позивача - Рубежанського І.В.,
представника відповідача - Хілковський О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності незаконною та стягнення грошової компенсацій, визнання дій неправомірними, скасування наказу, поновлення на посаді і зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій з урахуванням уточнень просить суд:
- визнати бездіяльність відповідача щодо ненарахування і не виплату ОСОБА_1 грошової компенсації замість належного до видачі речового майна незаконною;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію замість належного до видачі речового майна;
- визнати дії відповідача щодо виключення зі списків особового складу військової частини ОСОБА_1 - неправомірними;
- скасувати наказ відповідача від 12.10.2016 щодо виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу та всіх видів забезпечення в частині що стосується позивача;
- провести розрахунки з позивачем за всіма видами забезпечення згідно чинного законодавства, а саме виплатити відповідне грошове забезпечення за вимушений прогул, грошову компенсацію замість належного до видачі речового майна та інше, після чого видати новий наказ, яким включити позивача зі списків особового складу та всіх видів забезпечення;
- зобов'язати відповідача зарахувати період вимушеного прогулу до вислуги років позивача на військовій службі (в календарному та пільговому обчисленні) та до терміну, встановленого для присвоєння чергового військового звання.
В обґрунтування позову зазначив, що 11.10.2016 його звільнено в запас з Державної прикордонної служби України 12.10.2016 наказом по ІНФОРМАЦІЯ_1 був виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . 10.10.2016 року позивачем було написано рапорт щодо розрахунку його за всіма видами забезпечення до моменту виключення його зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . Але станом на 11.11.2016 року позивача не розраховано по речовому майну.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, з підстав викладених у запереченнях на позов.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши доводи позову, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 09.07.2015 року був призваний на військову службу під час мобілізації, в особливий період, відповідно до Указу Президента України “Про часткову мобілізацію” та низки інших правових документів.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Мобілізацією є комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу.
Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано (Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”).
За Конституцією України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію, а відповідний указ Президента України підлягає затвердженню Верховною Радою України (пункт 31 частини першої статті 85, пункт 20 частини першої статті 106).
Тобто, контрактів на проходження військової служби між ОСОБА_1 та Державною прикордонною службою України не укладалось, позивач проходив службу по мобілізації, що не заперечується позивачем.
На далі, Президентом України був виданий Указ від 26.09.2016 року №411 про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації, на підставі якого був виданий наказ Начальника Східного регіонального управління Держприкордонслужби України від 11 жовтня 2016 року №547-ос.
На виконання вищевказаного наказу був виданий наказ начальника Харківського прикордонного загону від 12 жовтня 2016 року №375-ос “По особовому складу” яким виключено ОСОБА_1 зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення.
Суд зазначає, що питання про речове забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби регулюються, Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2008 року №727 “Про речове забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби у мирний час”.
Так, відповідно до п.1 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби у мирний час, що затверджене вищевказаною ПКМ України “Це Положення визначає порядок речового забезпечення офіцерів, а також солдатів і матросів, сержантів і старшин, що проходять службу за контрактом, та курсантів вищих військових навчальних закладів до п.24 “Військовослужбовцям, Держприкордонслужби” відповідно звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, який минув з дня виникнення права на отримання майна до дати закінчення контракту, або видається інше речове майно на суму грошової компенсації.”
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що право на отримання грошової компенсації за не отримане речове майно мають військовослужбовці за контрактом, а на військовослужбовців призваних по мобілізації дана норма не поширюється.
Поряд з цим відповідно до п. 1. наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 28 вересня 2016 року №477 “Про забезпечення речовим майном військовослужбовців, які підлягають звільненню” військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, які підлягають звільненню, забезпечувати формою одягу за сезоном, що знаходиться в їхньому користування.
За зазначені предмети речового майна кошти з військовослужбовців, які були призвані на військову службу під час мобілізації, при їх звільнені не утримуються. Решту предметів повинно здаватись на речовий склад органу Державної прикордонної служби України, (прикордонного загону)
В Арматурно-алфавітному журналі обліку речового майна яке знаходиться у особового складу в/ч НОМЕР_1 призову 2015-1, який міститься в матеріалах справи, зазначено яке саме, військове майно за час проходження служби за призовом під час мобілізації отримував майор ОСОБА_1 . Під час розрахунку з військовою частиною НОМЕР_1 його було забезпечено речовим майном з урахуванням сезону звільнення військовослужбовця, відповідно до вищевказаного наказу, іншу частину отриманого ним речового майна, що не відповідає сезону звільнення він здав на речовий склад військової частини.
Також, в судовому засіданні представник відповідача зазначив, що відповідно наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 07 квітня 2014 року №13Т категорії військовослужбовців, які були призвані на військову службу під час мобілізації предмети речового майна видаються в тимчасове користування, облік такого майна проводиться із дня його фактичної видачі. Видане речове майно не переходить у власність військовослужбовця та в разі недозабезпечення його згідно із встановленими нормами речового забезпечення окремими предметами він не набуває права на отримання за них грошової компенсації.
Посилання в позовній заяві позивача на норми Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період затвердженої наказом Міністра оборони України від 29.04.2016 року №232, суд не приймає до уваги, оскільки дана інструкція поширюється на військовослужбовці (колишніх військовослужбовців) Збройних Сил України, а не Державної прикордонної служби України.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що дії Харківського прикордонного загону є правомірними, а позовні вимоги позивача викладені в позовній заяві стосовно невиплати грошової компенсації замість належного до видачі речового майна є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Щодо визнання дій щодо виключення зі списків особового складу військової частини ОСОБА_1 ОСОБА_1 неправомірними та скасування наказу Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління державної прикордонної служби України від 12.10.2016 щодо виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу та всіх видів забезпечення в частині що стосується позивача, суд зазначає наступне.
Як вже зазначалось позивач проходив військову службу за призовом під час мобілізації. Відповідно до підпункту "є" пункту 1 частини восьмої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" під час дії особливого періоду з військової служби звільняються військовослужбовціпризвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також які вислужили встановлені строки строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу у строки, визначені рішенням Президента України.
Президентом України був виданий Указ від 26.09.2016 року №411 про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації на виконання якого і був звільнений з військової служби (демобілізований) ОСОБА_1 .
На виконання зазначеного Указу Президента України Начальником Східного регіонального управління Держприкордонслужби України був виданий Наказ від 11 жовтня 2016 року №547-ос, на даний час зазначений наказ є чинним та не скасованим.
Отже, у зв'язку з тим, що контракт з ОСОБА_1 на проходження військової служби в Державній прикордонній службі України не укладався, будь-яких підстав та/або обставин не звільняти даного військовослужбовця та не виконувати вищезазначений Указ Президента України та наказ Начальника Східного регіонального управління Держприкордонслужби України та інші вимоги чинного законодавства України, що регулюють дані правовідносини у начальника Харківського прикордонного загону не було.
Таким чином, суд зазначає, що відповідачем правомірно був виданий наказ від 12 жовтня 2016 року №375-ос “По особовому складу” яким виключено ОСОБА_1 зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення, а тому дії Харківського прикордонного загону відповідають вимогам чинного законодавства.
Як наслідок, відсутні підстави для виплати відповідного грошового забезпечення за вимушений прогул, грошову компенсацію замість належного до видачі речового майна та інше, видання нового наказу, яким включити позивача зі списків особового складу та всіх видів забезпечення та зобов'язання відповідача зарахувати період вимушеного прогулу до вислуги років позивача на військовій службі.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності незаконною та стягнення грошової компенсацій, визнання дій неправомірними, скасування наказу, поновлення на посаді і зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 25 липня 2017 року.
Суддя О.М. Тітов