Справа № 815/1008/17
26 липня 2017 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бжассо Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одеса клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чигринов» до Одеської митниці ДФС, третя особа, яка не заявляє самостіних вимог на предмет спору Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови, зобов'язання підготувати висновок про повернення надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Чигринов» (далі - ТОВ «Чигринов») до Одеської митниці ДФС, за результатом розгляду якого позивач просить суд: визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товарів № 500040001/2017/000002/2 від 14.01.2017 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 50004001/2017/00016; зобов'язати Одеську митницю ДФС підготувати висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів за рішеннями про коригування митної вартості товарів № 500040001/2017/000002/2 від 14.01.2017 року, контроль за справлянням яких покладено на митні органи в частині повернення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чигринов» (ЄДРПОУ 32134630) надмірно сплачених до бюджету митних платежів у сумі 85860,83 грн. (ввізне мито 26831,51 грн., податок на додану вартість 59029,32 грн.) та подати його для виконання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
В обґрунтування адміністративного позову представник позивача зазначає, що 11 квітня 2016 року між компанією Shandong Zhonghai Foodstuff Co., L.td (Китайська народна республіка) (далі - «Продавець») та TOB «Чигринов» (далі - «Покупець») було укладено контракт №23 (далі - Контракт), відповідно до умов якого Продавець зобов'язався доставити Покупцю товар, згідно специфікаціям до укладеного Контракту, а Покупець зобов'язався прийняти, вказаний в специфікаціях, товар із своєчасним здійсненням його оплати на умовах Контракту. Всі специфікації до Контракту складали його невід'ємну частину. Відповідно до пункту 8.1 Контракту, ціна на товар встановлювалась з доларах США та вказувалась в додатках і в специфікаціях до Контракту. Згідно пункту 8.3 Контракту загальна сума Контракту складалась з сум всіх поставок по даному Контракту, що складає не більше - 45 000 (сорока п'яти тисяч) доларів США.
12.01.2017р. ПАТ «Іллічівськзовніштранс» була подана митна декларація 500040001/2017/000138.
Здійснюючи контроль за правильністю визначення митної вартості задекларованого товару, державним інспектором відділу митного оформлення митного посту «Чорноморськ» Одеської митниці ДФС в електронній формі повідомлено декларанта про те, що митним постом «Чорноморськ» Одеської митниці ДФС 12.01.2017р. за результатами обробки документів було надано повідомлення про виявленими розбіжностями у поданих до митного оформлення документах, а саме: 1) вага брутто товару зазначена в пакувальному листі та коносаменті не відповідає даним, заявленим у специфікації від 11.05.2016 року, яка є невід'ємною частиною зовнішньоекономічного договору №23 від 11.04.2016р., також строк відвантаження з порту ОСОБА_1 до 29.05.2016р., що не відповідає фактичному відвантаженню; 2) проформа інвойса стосується іншого товару, в якій йдеться посилання на інший зовнішньоекономічний контракт, інвойс, а також вказана інша ціна за одиницю товару та загальна вартість; 3) у копії митної декларації країни відправлення від 07.11.2016 №421320160000094900 вартість за одиницю виміру відрізняється від вартості за одиницю виміру у інвойсі та специфікації. З огляду на виявлені та зазначені вище розбіжності у поданих до митного оформлення документах, для підтвердження митної вартості товару митний орган зобов'язав декларанта або уповноважену ним особу надати наступні додаткові документи: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 2) виписку з бухгалтерської документації.
У виконання повідомлення митного органу від 12.01.2017р. декларантом 13.01.2017р. було надіслано доповнення №1 від 11.04.2016р. до Контракту, проформу-інвойс від 02.11.2016р., лист «Шаньдун» від 12.01.2017р., який був завірений печаткою покупця, бухгалтерську документацію у вигляді картки рахунку 632 за 22.07.2016р. - 31.12.2016р. TOB «Чигринов».
14.01.2017р. органом доходів та зборів було прийнято рішення №500040001/2017/000002/2 про коригування митної вартості товарів: харчові продукти, плоди полуниці консервовані в легкому сиропі з доданням цукру, без ГМО, без додання спирту, масою нетто більше як 1 кг, яке на думку позивача є протиправним та підлягає скасуванню.
24.07.2017 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.
24.07.2017 року від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності. 10.04.2017 року від представника відповідача надійшли письмові заперечення не адміністративний позов, згідно яких відповідач вважає, що адміністративний позов задоволенню не підлягає, наголошуючи, що з боку Одеської митниці не було порушень прав позивача, та рішення відповідача ґрунтувалися на вимогах чинного законодавства.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостіних вимог на предмет спору, Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, також до судового засідання не з'явився.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 11.04.2016 року між компанією Shandong Zhonghai Foodstuff Co.L.td (Китайська народна республіка) - «Продавець» та ТОВ «Чигринов» - «Покупець» було укладено контракт № 23. Відповідно до умов означеного контракту (п.1.1) Продавець зобов'язується поставити Покупцю товар згідно специфікації до даного Контракту, а Покупець зобов'язується прийняти зазначений в специфікаціях товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах цього Контракту. Всі специфікації до цього Контракту складають його невід'ємні частини.
Відповідно до п. 2.1, 2.2 товар поставляється партіями в асортименті за замовленням Покупця. Асортимент товару погоджується Сторонами до кожної партії товару, що поставляється окремо і зазначається у специфікаціях.
Відповідно до розділу 3 контракту визначено, що продавець гарантує, що якість всіх інгредієнтів, використаних при виготовленні поставляємого за цим Контрактом товару, відповідає прийнятим у ЕС стандартам і вимогам до продуктів харчування. Продавець гарантує, що товар, а також будь-які компоненти та інгредієнти використовувалися в процесі його виробництва, не піддавалися генетичній модифікації. Покупець не прийме партії товару у разі наявності генетично модифікованих компонентів, виявлених при лабораторних дослідженнях. Якість повинна підтверджуватись сертифікатом Виробника. Якість товару повинна відповідати умовам, погоджених сторонами в специфікаціях. Термін придатності Товару повинен спливати не пізніше 36 місяців з дати його виготовлення. Продавець гарантує якість товару протягом усього терміну придатності товару. Покупець має право пред'явити Продавцю претензії щодо якості товару у випадку виявлення невідповідність показникам, визначеним умовами цього Контракту протягом строку придатності товару. У разі визначення Покупцем неналежної якості товару, Продавець зобов'язаний прислати свого представника для врегулювання розбіжностей, інакше Покупець має право залучити визнаного незалежного експерта для визначення якості поставленого товару. У разі невідповідності якості товару, Продавець несе відповідальність, передбачену цим контрактом.
Відповідно до Специфікації №1 від 11.05.2016 року до Контракту №23 від 11.04.2016 року Продавець продає ТОВ “Чигиринов” товар: полуниця ціла консервована розмір S (10-20мм 7-15 г) в легкому сиропі в жерстяних банках по 3100 мл (А10) по 6 банок в ящику, урожай 2016 року. Склад: полуниця, вода, цукор, аскорбінова кислота, барвник Е 124. Маса нетто полуниці в сиропі 3000 г. в одній банці. Маса основного продукту в одній банці 1200 г. Одиниця виміру товару - картонний ящик, в кількості 1008 ящиків, масою нетто товару - 18,144 тон, ціною за одиницю товару FOB Qingdaо,China - 14,50 дол.США, загальною вартістю - 14616,00 дол. США, на умовах FOB Qingdaо,China, строк поставки товару: відвантаження з порту ОСОБА_1, Китай до 29.05.2016 року, умови оплати товару: 20% передоплати протягом 7-ми днів з дня підписання специфікації на поставку партії товару; - 80% після підготовки документів, зазначених в п. 7.1 Контракту №23 від 11.04.2016 року. Загальна вага брутто товару (збанками і ящиками) 19,550 т.
Відповідно до Інвойсу від 02.11.2016 № ZHL161102 на виконання Контракту №23 від 11.04.2016 року «Продавцем» було відправлено товар: полуниця ціла консервована розмір S (10-20мм 7-15 г) в легкому сиропі в жерстяних банках по 3100 мл (А10) по 6 банок в ящику, урожай 2016 року, маса нетто - 3000 г. в 1 банці, суха вага 1200 г в одній банці, згідно заявки №1 від 11.04.2016 року у відповідності до контракту №23 від 11.04.2016 року, загальною кількістю 1008 коробок, 14,5 дол. США за одну коробку, загальною вартістю 14616,00 грн.
З метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару уповноваженою особою декларанта ПАТ «Іллічівськзовніштранс» було складено та подано до митного посту «Чорноморськ» Одеської митниці ДФС 12.01.2017 року митну декларацію № 500040001/2017/00138.
Разом з декларацією були подані документи: зовнішньоекономічний договір від 11.04.2016 № 23, інвойс від 02.11.2016 № ZHL160411-1, сертифікат походження від 08.11.2016 року № G163718019670151, митна декларація країни відправлення від № 421320160000094900 та інші документи перелічені в графі 44 МД.
Митна вартість товару відповідно до ст. 266 Митного кодексу України визначена за першим методом: за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та візуальної перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією № 500040001/2017/000138 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності: 1) вага брутто товару, зазначена у пакувальному листі та коносаменті не відповідає даним, заявленим у специфікації № 1 від 11.05.2016 року, яка є невід'ємною частиною зовнішньоекономічного договору №23 від 11.04.2016р., 2) строк відвантаження з порту ОСОБА_1 до 29.05.2016р., що не відповідає фактичному відвантаженню; 3) проформа інвойса стосується іншого товару, в якій йдеться посилання на інший зовнішньоекономічний контракт, інвойс, а також вказана інша ціна за одиницю товару та загальна вартість; 4) у копії митної декларації країни відправлення від 07.11.2016 №421320160000094900 вартість за одиницю виміру відрізняється від вартості за одиницю виміру у інвойсі та специфікації, інша назва судна та номер коносаменту, у зв'язку з чим відповідно до ч. 3 ст.54 Митного кодексу України (надалі за текстом МК України) відповідач витребував у позивача додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними установами, виписку з бухгалтерської документації, та запропонував за бажанням надати додаткові наявні в нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.
Відповідне електронне повідомлення було направлено декларанту митницею 12.01.2017 року.
21.07.2016 декларантом надіслано бухгалтерську
13.01.2017 року позивач надіслав на адресу відповідача доповнення № 1 від 11.04.2016 року, проформу-інвойс від 02.11.2016 року, лист «Шаньдун» від 12.01.2017 року, бухгалтерську документацію у вигляді картки рахунку 632 за 22.07.2016 року-31.12.2016 року ТОВ «Чигринов».
13.01.2017 року посадова особа відповідача засобами електронного зв'язку повідомила позивача про надходження зазначених вище документів та зазначила, що висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені експертними організаціями не надано. Також зазначено, що згідно листа позивача від 13.01.2017 року неможливо надати інші додаткові документи.
14.01.2017 року Одеською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості №500040001/2017/000002/2, за яким митну вартість скориговано: за ціною за одиницю товару до 1,40 дол. США/кг нетто за методом 6 (резервним) визначення митної вартості;
Відповідно до вказаного Рішення про коригування митної вартості товарів “обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості” зазначено: що до митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів були подані такі документи: зовнішньоекономічний договір від 11.04.2016 № 23, інвойс від 02.11.2016 № ZHL160411-1, сертифікат походження від 08.11.2016 року № G163718019670151, митна декларація країни відправлення від № 421320160000094900 та інші документи перелічені в графі 44 МД. Ч. 1 ст. 337 Митного кодексу визначено, що перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматологічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені Кодексом. Подані документа містять розбіжності, а саме: 1) вага брутто товару, зазначена у пакувальному листі та коносаменті не відповідає даним, заявленим у специфікації № 1 від 11.05.2016 року, яка є невід'ємною частиною зовнішньоекономічного договору №23 від 11.04.2016р., 2) строк відвантаження з порту ОСОБА_1 до 29.05.2016р., що не відповідає фактичному відвантаженню; 3) проформа інвойса надана до митного оформлення від 19.09.2016 року стосується іншого товару, в якій йдеться посилання на інший зовнішньоекономічний контракт, інвойс, а також вказана інша ціна за одиницю товару та загальна вартість; 3) у копії митної декларації країни відправлення від 07.11.2016 №421320160000094900 вартість за одиницю виміру відрізняється від вартості за одиницю виміру у інвойсі та специфікації, інша назва судна та номер коносаменту
Проаналізувавши документи та враховуючи, що надані додаткові документи не містять інформації щодо усунення виявлених розбіжностей відповідач повідомив декларанта, що буде здійснено коригування митної вартості відповідно до ч.1 ст.55 МКУ. Враховуючий що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до пп2,3 ст.58 застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 МКУ. За результатами проведеної консультації між органом доходів і зборів та декларантом, був обраний метод визначення митної вартості - резервний. З метою забезпечення повноти оподаткування товару було проведено аналіз бази даних ЄАІС ДФС з урахуванням обсягу партії та встановлено, що рівень митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, у найближчий до митного оформлення час є більшим, а саме: 1,40 дол.США/кг нетто ( МД від 19.08.2014 № 500040001/2014/14014, МД від 09.07.2014 № 500040001/2014/11517, МД від 21.05.2014 № 807100000/2014/20527, МД від 19.12.2015 №500060702/2015/9051, від 24.11.2016 року № 500060001/2016/12675, від 04.01.2017 року № 500060006/2017/33).
Одеською митницею ДФС 21.07.2016р. видана ТОВ “Чигиринов” картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон №500040001/2017/00016.
Згідно вказаної Картки відмови митна декларація не може бути прийнята у зв'язку з тим, що згідно cт.55 МКУ винесено рішення про коригування митної вартості від 14.01.2017 року №500040001/2017/410002/2.
Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією від 14.01.2017 року №500040001/2017/000237.
Згідно ст.6 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.
Згідно ст. 6 Господарського кодексу України загальними принципами господарювання в Україні є свобода підприємницької діяльності, заборона незаконного втручання органів державної влади у господарські відносини. У відповідності з ст.ст. 179, 189, 190 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення, суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни. При здійсненні експортних та імпортних операцій у розрахунках з іноземними контрагентами застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі види продукції, за винятком тих, на які встановлено державні ціни.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Частинами 1-3 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, зокрема, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Відповідно до частин 1-3, 5 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. 5. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Статтею 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.
Однак прийняте відповідачем рішення не відповідає вказаним вимогам.
Одеською митницею на надано достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.
Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, встановлені в ст.57 МК України.
Частиною 1 вказаної статті встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
При цьому частинами 2, 3, 6 ст.57 передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідачем не доведена правомірність застосування шостого (резервного) методу при визначенні митної вартості, оскільки в оскаржуваному рішенні не наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.
Щодо виявлених відповідачем розбіжностей у документах, що були надані до митного оформлення товару, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Так з рішення про коригування митної вартості вбачається, що вага брутто товару, зазначена у пакувальному листі та коносаменті не відповідає даним, заявленим у специфікації № 1 від 11.05.2016 року, яка є невід'ємною частиною зовнішньоекономічного договору №23 від 11.04.2016р. Тоді як представник позивача зазначає, що вага брутто в специфікації помилково вказана невірно. Правильна вага брутто вказана в пакувальному аркуші 20462 кг., що і було заявлено декларантом у декларації. На думку суду зазначене пояснення є достатнім для визнання вказаної розбіжності такою, що не жодним чином не впливає на визначення вартості товару.
Щодо посилання в рішенні про коригування митної вартості товару на факт невідповідності фактичного строку відвантаження з порту ОСОБА_1 до 29.05.2016 року, суд зазначає, що строк відвантаження товару з порту, за умови наявності документів, що підтверджують факт поставки та оплати в повному обсязі вартості товару, не впливає на митну вартість товару та не може бути підставою для її коригування.
Щодо посилань відповідача на те, що позивачем надано до митного оформлення проформу інвойса, що стосується іншого товару, в якій йдеться посилання на інший зовнішньоекономічний контракт, інвойс, а також вказана інша ціна за одиницю товару та загальна вартість, суд зазначає, що позивачем було надано разом з іншими додатковими документами правильний інвойс. На думку суду, помилкове надання до митного оформлення документу, що стосується іншої поставки товару, та в подальшому виправлення цієї помилки на зауваження митного органу не є розбіжністю в наданих митному органу документах, які можуть бути підставою для коригування митної вартості товару.
Відповідач також зазначає, що у копії митної декларації країни відправлення від 07.11.2016 № 421320160000094900 вартість за одиницю виміру відрізняється від вартості за одиницю виміру у інвойсі та специфікації. Разом з чим, згідно поданих декларантом документів вбачається, що одиницею виміру товару при купівлі є коробка (вартість однієї коробки з товаром становить 14.5 дол. При цьому, в експортній декларації загальна вартість збігається з вартістю, вказаною в інвойсі і специфікації, тоді як вартість вказана за 1 кг товару, а не за один ящик, у зв'язку з чим, суд не приймає до уваги зазначені твердження митного органу. Суд також зазначає, що в коносаменті, який було надано до митного оформлення № MSCUQT231951 від 10.11.2016 року та у копії митної декларації країни відправлення збігається назва судна MS PLOMA та номер рейсу FT645W/
Митний орган в рішенні про коригування митної вартості товарів повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Як встановлено судом, в даному випадку підстави для відмови у митному оформленні відсутні, оскільки рішення про коригування митної вартості не є правомірним.
Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації.
Таким чином, Одеською митницею ДФС не доведено ані законність невизнання заявленої митної вартості товару, ані обґрунтованість визначення скоригованої митної вартості на рівні 1,40 дол.США/кг нетто резервним методом, що призвело до безпідставного збільшення митної вартості та протиправного донарахування митних платежів.
Таким чином, суд дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, дійшов висновку про неправомірність застосування Одеською митницею шостого методу визначення митної вартості товару, а не методу за ціною договору, як це встановлено МКУ.
Відповідно до ст. 298 МК України митні платежі підлягають сплаті платниками податку до державного бюджету.
Відповідно до змісту частин 1-4 ст.301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.
Пунктом 8 вказаної статті визначено, що повернення не здійснюється якщо сума митних платежів, що підлягає поверненню, не перевищує 20 гривень та в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України.
В свою чергу, відповідно до ст. 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.
Пунктом 1.2 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого наказом Міністерством фінансів України, Державної митної служби України від 24.01.2006р. № 25/44, визначено, що надміру сплачені митні та інші платежі це сума коштів, що з різних причин внесена понад розмір, установлений законодавством.
При цьому, митне та податкове законодавство не містить переліку причин, через які може статися помилкова та/або надмірна сплата сум платежів. Оскільки визначення розміру (суми) митних платежів здійснюється шляхом дій над кількісними числовими показникам (одиницями) виміру, не виключено, що операції з ними з якихось причин можуть призвести до неправильного (хибного) розрахунку чи обчислення сум платежів. Важливо, що в основі таких дій не було умисних протиправних дій суб'єктів правовідносин, діяльність яких пов'язана із визначенням і справлянням митних платежів.
Відповідно до п.3.4 вказаного Порядку, повернення платникам помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів, що зараховані на депозитні рахунки митних органів 3734, здійснюється відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України № 618 від 20.05.2007 року.
За змістом пункту 2 Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, цей Порядок на виконання вимог статті 43 Податкового кодексу України визначає процедуру повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів.
Згідно пункту 1 розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за № 1097/14364 (далі за текстом - Порядок), для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.
Відповідно до пункту 7 розділу III Порядку № 618, висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.
Згідно із пунктом 11 розділу III Порядку № 618 за відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку митним органом готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.
Отже, з наведених вище норм вбачається, що платник податків у наданий законодавством строк має право звернутися до контролюючого органу із заявою про повернення помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів. Митний орган, в свою чергу, зобов'язаний перевірити обґрунтованість повернення заявлених сум та підготувати або висновок про повернення, або письмову обґрунтовану відповідь про відсутність підстав для повернення коштів.
Необхідність звернення декларанта з наведеною вище заявою до митного органу кореспондуються також положеннями п.п. 5, 7, 8 Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, №1146 від 15.12.2015 року, відповідно до яких повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку, яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
У разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує:
- висновок на повернення такої суми (її частини) за формує згідно з додатком 1 до цього Порядку;
- два примірники реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку;
- три примірники реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюдж етам та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевим бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.
На підставі отриманих висновків відповідний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у визначеному законодавством порядку (п. 11 Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань).
З вищезазначених норм законодавства вбачається, що підставою для повернення органом казначейства платникам податків надміру сплачених сум є висновок митного органу про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів.
Окрім того, згідно з ч.2 ст.45 Бюджетного кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
У разі, якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надмірно сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.
Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду України від 25 листопада 2014 року (справа № 21-207а14), від 24 березня 2015 року (справа № 21-3а15), від 16 лютого 2016 року (справа № 21-343а14), від 15 квітня 2014 року (справа № 21-29а14), від 12 листопада 2014 року (справи №№ 21-268а14, 21-391а14), від 25 листопада 2014 року (справа № 21-338а14) та в силу вимог статті 244-2 КАС України має бути врахований судами при постановленні судових рішень для забезпечення єдності судової практики.
Судом встановлено, що позивач із вищевказаними заявами до митниці не звертався, а отже відсутні підстави для задоволення позову в частині позовних вимог про зобов'язання Одеської митниці ДФС підготувати висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів за рішенням про коригування митної вартості товарів № 500040001/2017/000002/2 від 14.01.2017 року, контроль за справлянням яких покладено на митні органи в частині повернення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чигринов» (ЄДРПОУ 32134630) надмірно сплачених до бюджету митних платежів у сумі 85860,83 грн. (ввізне мито 26831,51 грн., податок на додану вартість 59029,32 грн.) та подати його для виконання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 14, 70, 71, 86, 128, 159-164, 254 КАС України, суд,-
Задовольнити частково адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Чигринов» до Одеської митниці ДФС, третя особа, яка не заявляє самостіних вимог на предмет спору Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови, зобов'язання підготувати висновок про повернення надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товарів № 500040001/2017/000002/2 від 14.01.2017 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 50004001/2017/00016.
В іншій частині позову - відмовити.
Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Н.В. Бжассо