Постанова від 23.06.2017 по справі 810/1720/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2017 року № 810/1720/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0017921701 від 13.04.2016 про нарахування штрафних санкцій в сумі 5000,00 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення, яким встановлено порушення позивачем граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб та зобов'язано позивача сплатити штраф в розмірі 5000 грн. є протиправним, оскільки постановою Київського окружного адміністративного суду від 19.05.2016, яка набрала законної сили, скасовано податкове повідомлення-рішення від 18.06.2015 №51-15 яким визначено грошове зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб в розмірі 25000 грн. Позивач стверджує, що штрафні санкції нараховані на суму грошового зобов'язання, скасованого за результатами судового оскарження, підлягають скасуванню.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача подав до суду письмові заперечення, в яких просив суд у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що 18.06.2015 було винесено податкове повідомлення-рішення №51-15 за платежем транспортний податок з фізичних осіб на суму податкового зобов'язання в розмірі 25000 грн. Граничний термін сплати грошового зобов'язання, визначений вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням сплив 18.08.2015. У зв'язку з п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України до позивача застосовано штраф у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу за затримку сплати узгодженого податкового зобов'язання більше 30 календарних днів та прийнято податкове повідомлення-рішення №0017921701 від 13.04.2016.

Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні в разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши представлені сторонами документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що на підставі акту перевірки №29/10-02-17-01/НОМЕР_1 від 30.03.2016, яким встановлено порушення платником граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб та винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 13.04.2016 №0017921701, яким до платника застосовано штраф у розмірі 20 відсотків від податкового боргу, за затримку сплати узгодженого податкового зобов'язання більше 30 календарних днів.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19.05.2016 по справі №810/1311/16 за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 18.06.2015 №51-15, згідно з яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25000 грн. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2016 у відкритті апеляційного провадження за скаргою Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19.05.2016 відмовлено. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.03.2017 касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишено без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2016 залишено без змін. Отже, постанова Київського окружного адміністративного суду від 19.05.2016 набрала законної сили.

Не погоджуючись з правомірністю зазначеного податкового повідомлення-рішення, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Проте, згідно з п.57.4 ст.57 Податкового кодексу України пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов'язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.

Як встановлено судом, в цій адміністративній справі позивачем оскаржується податкове повідомлення-рішення яким зобов'язано позивача сплатити штраф в сумі 5000 грн., яке виставлено за порушення позивачем граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб по податковому повідомленню-рішенню від 18.06.205 №51-15. При цьому, згідно з долученими до справи постанови Київського окружного адміністративного суду від 19.05.2016, яка набрала законної сили, по справі №810/1311/16 податкове повідомлення-рішення №51-15 від 18.06.2015 згідно з яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25000 грн. скасовано.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Беручи до уваги вказане судове рішення, яким скасоване податкове повідомлення-рішення податкового органу №51-15 від 18.06.2015 згідно з яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн. та вимоги п.57.4 ст.57 Податкового кодексу України, відповідно до якого штрафні санкції нараховані на суму грошового зобов'язання, скасованого за результатами судового оскарження, підлягають скасуванню, суд дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення №0017921701 від 13.04.2016 підлягає скасуванню.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 11, 69-71, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області № НОМЕР_2 від 13 квітня 2016 року.

Стягнути судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп. на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (код юридичної особи 39468482).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.

Попередній документ
67957394
Наступний документ
67957396
Інформація про рішення:
№ рішення: 67957395
№ справи: 810/1720/17
Дата рішення: 23.06.2017
Дата публікації: 01.08.2017
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; місцевих податків і зборів, крім єдиного податку