27 червня 2017 року
12:10
Справа № 808/1518/17
м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління ДФС у Запорізькій області
до Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат»
про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках та вилучення готівки,
В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач або ГУ ДФС у Запорізькій області) до Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (далі - відповідач або ПАТ «ЗАлК»), в якому позивач просить суд стягнути кошти з рахунків платника податків у всіх банках, що належить такому платнику податків - ПАТ «ЗАлК», а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб в сумі 121111,60 грн. та податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 5610,18 грн.
Розгляд справи призначено на 27 червня 2017 року.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання (вх. № 18378 від 26.06.2017) про розгляд справи за його відсутності. Заявлені вимоги підтримує в повному обсязі.
27 червня 2017 року від представника відповідача надійшла заява (вх.№18539) про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.
Також, 27.06.2017 від ПАТ «ЗАлК» надійшли заперечення на адміністративний позов в яких відповідач зазначив, що він має право подавати уточнюючі податкові декларації до податкових декларацій протягом 1095 днів, а відтак позивач передчасно звернувся з даним позовом до суду. Крім того, на думку відповідача, він має право оскаржити податкову вимогу протягом трьох років (1095 днів) з дня її отримання, таким чином, тільки після сплину строку на оскарження податкової вимоги у податкового органу виникає право на звернення до суду з вимогами щодо стягнення коштів з рахунків платника податків. Зазначив, що прохальна частина позовних вимог викладена позивачем необґрунтовано, оскільки до позову не додано доказів наявності у відповідача готівки та/або наявності грошових коштів на рахунках ПАТ «ЗАлК» для погашення податкового боргу. Просить суд відмовити у задоволені позовних вимог.
Згідно з ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до положень статті 128 КАС України, з урахуванням клопотання представників сторін про розгляд справи за їх відсутності, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України, не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
Публічне акціонерне товариство «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (код ЄДРПОУ 00194122) зареєстроване в якості юридичної особи, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с. 13-14).
Статтею 67 Конституції України та підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ передбачений обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до даних інтегрованої (облікової) картки платника податків за відповідачем рахується податкова заборгованість з орендної плати з юридичних осіб в сумі 121111,60 грн. та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 5610,18 грн.
З матеріалів справи судом встановлено, що заборгованість з орендної плати з юридичних осіб виникла на підставі наступних обставин.
ПАТ «ЗАлК» самостійно подано звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9021886188 від 22.02.2016 (а.с. 17-18).
ПАТ «ЗАлК» самостійно подано звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9023993950 від 19.02.2017 (а.с. 19-20).
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Пунктом 287.3 ст.287 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно податкової декларації №9021886188 від 22.02.2016 відповідач повинен за період з січня по листопад 2016 року щомісяця сплачувати орендну плату в розмірі 28920,57 грн., за грудень 2016 року - 28920,56 грн.
Відповідно до даних облікової картки платника податків відповідачем не сплачено самостійно визначене податкове зобов'язання з орендної плати за грудень 2016 року.
Таким чином, з урахуванням вимог ст.287 Податкового кодексу України, станом на 30.01.2017 у нього виник податковий борг в розмірі 28920,56 грн.
Згідно податкової декларації №9023993950 від 19.02.2017 відповідач повинен за період з січня по листопад 2017 року щомісяця сплачувати орендну плату в розмірі 30655,80 грн., за грудень 2017 року - 30655,84 грн.
Відповідно до даних облікової картки платника податків відповідачем не сплачені самостійно визначені податкові зобов'язання з орендної плати за: січень 2017 року, лютий 2017 року та березень 2017 року.
Таким чином, з урахуванням вимог ст.287 Податкового кодексу України, у нього виникла податкова заборгованість, а саме: станом на 02.03.2017 в розмірі 30655,80 грн., станом на 30.03.2017 в розмірі 30655,80 грн., станом на 30.04.2017 в розмірі 30655,80 грн.
Крім того, згідно з п.п. 129.1.3 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
Нарахування пені закінчується, згідно з пп. 129.3.1 п.129.3 ст. 129 Податкового кодексу України, у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.
При цьому згідно з абз. 2 п. 129.4 даної статті Податкового кодексу України на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
З урахуванням вимог вищезазначених норм відповідачу нарахована пеня в розмірі 223,64 грн.
Таким чином сума податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб складає 121111,60 грн. (28920,56 грн. + 30655,80 грн. +30655,80 грн. + 30655,80 грн. +223,64 грн.). Факт несплати податкового боргу не заперечується відповідачем, підтверджується даними облікової картки платника податків (а.с. 10 -12) та довідкою щодо стану заборгованості відповідача (а.с. 8).
Заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки виникла на підставі самостійно поданих відповідачем податкових декларацій №9020818538 від 19.02.2016 та №9022031117 від 16.02.2017 (а.с.21-22).
Відповідно до податкової декларації №9020818538 від 19.02.2016 відповідач самостійно зобов'язався щоквартально сплачувати по 2595,98 грн.
Згідно до податкової декларації №9022031117 від 16.02.2017 відповідач самостійно зобов'язався щоквартально сплачувати по 3014,20 грн.
Пунктом 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 Кодексу).
Згідно з п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Відповідно до пп. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
У встановлені чинним законодавством строки грошові зобов'язання по деклараціям №9020818538 та №9022031117 відповідачем не сплачені, а тому у відповідності до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України вважається сумою податкового боргу.
А саме, відповідно до облікової картки платника податків 29.01.2017 у відповідача виник податковий борг по податковій декларації №9020818538 від 19.02.2016 в сумі 2595,98 грн.
29.04.2017 у відповідача виник податковий борг по податковій декларації №9022031117 від 16.02.2017 в сумі 3014,20 грн.
Таким чином сума податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки складає 5610,18 грн. (2595,98 грн. + 3014,20 грн.)
Факт несплати податкового боргу не заперечується відповідачем, підтверджується даними облікової картки платника податків (а.с. 9) та довідкою щодо стану заборгованості відповідача (а.с. 8).
Згідно з п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п.59.3 та п.59.4 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
07 серпня 2015 року відповідачу надіслана податкова вимога форми «Ю» від 09.07.2015 №1382-23 на суму 20181,84 грн., яка отримана уповноваженим представником ПАТ «ЗАлК» за довіреністю - 12.08.2015, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 23).
Відповідно до вимог п.59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відомості з облікової картки платника податків підтверджують факт постійного існування податкового боргу у відповідача з моменту надіслання йому податкової вимоги.
Суд вважає хибними заперечення відповідача оскільки в строки передбачені Податковим кодексом України самостійно визначені грошові зобов'язання ним не сплачені, про що відповідач не заперечує, а отже, відповідно до вимог пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України вони вважається сумою податкового боргу.
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини
Згідно з п. 95.1., п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги Головного управління ДФС у Запорізькій області про стягнення коштів з рахунків платника податків у всіх банках, що належить такому платнику податків - ПАТ «ЗАлК», а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб в сумі 121111,60 грн. та податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 5610,18 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Головного управління ДФС у Запорізькій області задовольнити.
Стягнути кошти з рахунків платника податків у всіх банках, що належить такому платнику податків - Публічному акціонерному товариству «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (код ЄДРПОУ 00194122), а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків на користь УК у Шевченківському районі м. Запоріжжя (код одержувача 38025367 в ГУДКС України у Запорізькій області, МФО 813015) в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб в сумі 121111,60 грн. (сто двадцять одна тисяча сто одинадцять гривен 60 копійок), які зарахувати на р/р 33213812700009 код платежу 18010600 та податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 5610,18 грн. (п'ять тисяч шістсот десять гривен 18 копійок), які зарахувати на р/р 31417513700009 код платежу 18010400.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ю.П.Бойченко