19 липня 2017 року (о 17 год. 20 хв.) Справа № 808/920/17 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суду складі:
головуючого судді Батрак І.В.,
за участю секретаря Новікової Д.А.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Дочірнього підприємства «Газ Мелітополя» Публічного акціонерного товариства «Мелітопольгаз»
до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
Дочірнє підприємство «Газ Мелітополя» Публічного акціонерного товариства «Мелітопольгаз» (далі - позивач або ДП «Газ Мелітополя» ПАТ «Мелітопольгаз») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач або Мелітопольська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.10.2016 №0000211404, що прийнято відповідачем.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ДП «Газ Мелітополя» придбавало послуги з транспортування природного газу у Газорозподільного підприємства - ПАТ «Мелітопольгаз»,та відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, податок сплачений в їх вартості віднесено до складу податкового кредиту на підставі рахунків на оплату послуг, що узгоджується з приписами п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України. Правомірність включення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у вартості послуг за розподіл природного газу на підставі відповідних рахунків, а також подання уточнюючих розрахунків підтверджується на тільки прямими нормами податкового законодавства, а й отриманою позивачем індивідуальною податковою консультацією ГУ ДФС у Запорізькій області від 14.11.2016 № 3932/10/08-01-12-01-10.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала у повному обсязі, просила його задовольнити та надала пояснення в його обґрунтування, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі, про що подав заперечення на адміністративний позов (вх. № 19118 від 05.07.2017), відповідно до яких вважає висновки акту перевірки обґрунтованими, а оскаржуване податкові повідомлення-рішення такими, що прийнято з додержанням вимог діючого законодавства. Зокрема зазначив, що в ході перевірки встановлено, що позивачем, в супереч п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України віднесено до податкового кредиту суму ПДВ по операціям за надання послуг з розподілу природного газу пізніше 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунку платника податку. Так, за даними Єдиного реєстру податкових накладних, податкові накладні ДП «Газ Мелітополя» ПАТ «Мелітопольгаз» за період з 01.09.2015 по 27.10.2015 року не зареєстровані в ЄРПН, а за період з 28.10.2015 по 31.03.2016 зареєстровані в ЄРПН в квітні 2016 року. Враховуючи зазначене, та у зв'язку з тим, що суми ПДВ по податковим накладним за період з 28.10.2015 по 31.03.2016, які зареєстровані в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації у квітні 2016 року, можуть бути віднесені до податкового кредиту не раніше квітня 2016 року, але не пізніше, ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податків. Отже, позивачем, в порушення вимог п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України неправомірно включило до податкового кредиту в уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок ПДВ по операціям з придбання послуг з розподілу природного газу у ПАТ «Мелітопольгаз». З урахуванням вищезазначеного просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
ДП «Газ Мелітополя» ПАТ «Мелітопольгаз» (код ЄДРПОУ 39825907) є юридичною особою та зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців 08.06.2015 за № 1 101 102 0000 004688, за адресою: 72313, Запорізька область, м. Мелітополь, проспект 50-річчя Перемоги, 17. Основним видом діяльності позивача є: 35.23 Торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи (а.с.39).
У період з 19.09.2016 по 23.09.2016, на підставі направлення від 16.09.2016 № 464, відповідно до наказу від 16.09.2016 № 531, згідно із пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, фахівцями Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області проведено позапланову документальну виїзну перевірку ДП «Газ Мелітополя» ПАТ «Мелітопольгаз» (код ЄДРПОУ 39825907) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо правомірності визначення податкових зобов'язань з ПДВ у наданих уточнених декларацій з ПДВ за період: жовтень 2015 року, листопад 2015 року, грудень 2015 року, січень 2016 року, лютий 2016 року, березень 2016 року від 21.06.2016 та за період січень, лютий 2016 року від 30.06.2016, за результатами якої складно Акт № 1565/08-32-14-01/39825907 від 30.09.2016 (а.с.12-21).
Як зазначено у висновках Акту перевірки, перевіркою встановлено порушення ДП «Газ Мелітополя» ПАТ «Мелітопольгаз» пунктів 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся на загальну суму 4 846 338 грн., у тому числі: за жовтень 2015 року у сумі 127 грн., за листопад 2015 року у сумі 130021 грн., за грудень 2015 року у сумі 1710932 грн., за січень 2016 року у сумі 1659477 грн., за лютий 2016 року у сумі 1194931 грн., за березень 2016 року у сумі 150850 грн.
На підставі висновків Акту перевірки № 1565/08-32-14-01/39825907 від 30.09.2016, податковим органом винесено податкове повідомлення форми «Р» № НОМЕР_1 від 19.10.2016, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 6 057 922,50 грн. у тому числі за податковими зобов'язаннями 4846338 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1211584,50 грн. (а.с.11).
Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивачем до ГУ ДФС у Запорізькій області подано скаргу від 03.11.2016 за вих.№982, яку Рішенням ГУ ДФС у Запорізькій області від 28.12.2016 № 4571/10/08-01-10-01-13 залишено без задоволення (а.с.57-59, 60-61).
Не погоджуючись із винесеним Рішенням ГУ ДФС у Запорізькій області від 28.12.2016 № 4571/10/08-01-10-01-13, позивачем до ДФС України подано скаргу від 06.01.2017 за вих. №15. Рішенням ДФС України від 10.03.2017 № 4847/6/99-99-11-01-02-38 скарга залишена без задоволення, рішення від 28.12.2016 № 4571/10/08-01-10-01-13 та податкове повідомлення-рішення №0000211404 від 19.10.2016 без змін (а.с.27-32, 33-36).
Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням №0000211404 від 19.10.2016, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом про його скасування.
Так, судом встановлено, що між ДП «Газ Мелітополя» ПАТ «Мелітопольгаз» (ОСОБА_3) та ПАТ «Мелітопольгаз» (Газорозподільне підприємство) укладено договір на розподіл природного газу №1 від 01.07.2015, за умовами якого, Газорозподільне підприємство зобов'язується надати ОСОБА_3 послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об'єктів ОСОБА_3 або його споживачів відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідності Сторін. ОСОБА_3, транспортування якого за цим Договором здійснює Газорозподільне підприємство, призначений для задоволення потреб населення. Обсяг про транспортованого природного газу за розрахунковий період, що підлягає оплаті ОСОБА_3, визначається в пунктах призначення за допомогою комерційних вузлів обліку. Обсяг про транспортованого природного газу за розрахунковий період для споживачів постачальника за регульованим тарифом визначається відповідно до договорів на постачання газу, укладених між ОСОБА_3, відповідним споживачем та Газорозподільним підприємством.
Між ДП «ГАЗ Мелітополя» ПАТ «Мелітопольгаз» (ОСОБА_3) та ПАТ «Мелітопольгаз» (Газорозподільне підприємство) укладено договір на розподіл природного газу №2 від 01.07.2015, за умовами якого, Газорозподільне підприємство зобов'язується надати ОСОБА_3 послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об'єктів ОСОБА_3 або його споживачів відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідності Сторін. ОСОБА_3, транспортування якого за ним Договором здійснює Газорозподільне підприємство, призначений для задоволення потреб установ та організацій, які фінансуються з державного і місцевих бюджетів. Обсяг про транспортованого природного газу за розрахунковий період, що підлягає оплаті ОСОБА_3, визначається в пунктах призначення за допомогою комерційних вузлів обліку. Обсяг про транспортованого природного газу за розрахунковий період для споживачів постачальника за регульованим тарифом визначається відповідно до договорів на постачання газу, укладених між ОСОБА_3, відповідним споживачем та Газорозподільним підприємством.
На підтвердження виконання умов договорів на розподіл природного газу №1 та № 2 від 01.07.2015 позивачем надано рахунки на оплату послуг з транспортування та розподілу природного газу від 30 вересня 2015 року, 31 жовтня 2015 року, 30 листопада 2015 року, 31 грудня 2015 року, 31 січня 2016 року, 29 лютого 2016 року, 31 березня 2016 року, які містяться в матеріалах справи.
За приписами пункту 187.10 статті 187 Податкового кодексу України, платники податку, які постачають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), у тому числі надають послуги з його транспортування та постачання, надають послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.
Відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
За змістом пункту 201.11 статті 201 Податкового кодексу України, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є: транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ДП «Газ Мелітополя» мало всі законні підстави для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, на підставі рахунків за послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку.
Як зазначалось вище, умовами договорів на розподіл природного газу № 1 та № 2 від 01.07.2015 передбачено, що обсяг та вартість послуг з розподілу (транспортування) визначається на підставі фактично протранспортованого обсягу природного газу в пунктах призначення за допомогою комерційних вузлів обліку.
Так, згідно з Кодексом газорозподільних систем, що затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2494, комерційний вузол обліку - вузол обліку природного газу, організований відповідно до вимог цього Кодексу для комерційного обліку природного газу при визначенні об'єму (обсягу) передачі та розподілу (споживання/постачання) природного газу в точці комерційного обліку.
Так, оскільки рахунки на оплату, які виставляються Газорозподільним підприємством за надані послуги з розподілу природного газу і вартість яких визначається за приладами обліку, містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, то у відповідності до п. 198.6 ст. 198, п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України вони є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту, без отримання податкової накладної.
Таким чином, право на включення сум сплаченого ПДВ за договорами на розподіл природного газу № 1 та № 2 від 01.07.2015, укладеними з Газорозподільним підприємством, у ДП «Газ Мелітополя» виникло в періоді оплати рахунків за послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку.
Однак, як встановлено судом у періодах оплати послуг за договорами та виникнення у позивача права на податковий кредит Газорозподільне підприємство - ПАТ «Мелітопольгаз» від незалежних від нього причин було позбавлено можливості зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні по операціям з розподілу газу за касовим методом.
Як пояснює представник позивача зазначене сталося внаслідок некоректної роботи запровадженої контролюючим органом системи електронного адміністрування ПДВ та несвоєчасного внесення ДФС України технічних змін до розрахунку реєстраційного ліміту на виконання вимог Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість (на виконання Закону України № 643 від 16.07.2015, в редакції постанови КМУ від 30.12.2015 № 1177).
Крім того, листами № 1857 від 07.09.2015, № 212 від 05.02.2016, № 563 від 12.04.2016, № 562 від 12.04.2016, № 535 від 21.04.2016, № 672 від 24.05.2016 ПАТ «Мелітопольгаз» повідомляло податковий орган, що починаючи з 03.08.2015 і на момент складення відповідних листів підприємство не може зареєструвати податкові накладні, у зв'язку із вступом в дію Закону України № 643 від 16.07.2015, яким були внесені зміни в порядок адміністрування та сплати ПДВ, «обнуляється» значення ліміту реєстрації, але не все, а лише та його частина, яка сформована за рахунок показників формули, затвердженої п. 200-1.3 Податкового кодексу України. Тобто на 03.08.2015 (і лише один раз в наслідок перерахунку) в значенні цієї суми зі всієї формули використані лише показники SНаклОтр+ SМитн- SНаклВид, що утворилися з 01.07.2015. Тому при складанні декларацій з ПДВ, ПАТ «Мелітопольгаз» використовуються податкові накладні з датою їх утворення до 01.07.2015, а у формули сума податку за отриманими платником такими податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН. В супереч п. 187.10 ст. 187 Податкового кодексу України, не враховується (а.с.115, 117, 119, 121, 123).
Як встановлено судом, ПАТ «Мелітопольгаз» було оскаржено висновки Акта перевірки №1069/08-32-12-01/05535 від 17.06.2016, яким встановлено, що підприємством ПАТ «Мелітопольгаз», в порушення абз. 11 п.201.10 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України несвоєчасно зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування, виписані в жовтні, листопаді, грудні 2015 року, січні, лютому, березні, квітні 2016 року. Зазначені висновки податкового органу були предметом оскарження в адміністративній справі № 808/4130/16.
Крім того, ПАТ «Мелітопольгаз» було оскаржено висновки Акта перевірки № 1083/08-32-14-02/05535349 від 06.06.2016, яким встановлено, що в порушення абз. 11 п.201.10 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України, підприємством ПАТ «Мелітопольгаз» несвоєчасно зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних, виписаних у вересня 2015 року. Зазначені висновки податкового органу були предметом оскарження в адміністративній справі № 808/3868/16.
Судовими рішеннями від 20.04.2017 у справі № 808/4130/16 та від 06.06.2017 у справі № 808/3868/16 підтверджено, що неможливість зареєструвати податкові накладні не є наслідком винних дій ПАТ «Мелітопольгаз», а недоліками в роботі системи електронного адміністрування ПДВ. З боку ПАТ «Мелітопольгаз» були вчинені всі можливі і допустимі заходи для недопущення порушення законодавства при реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до роз'яснень ДФС України, які містяться у загальнодоступному ресурсі ДФС України «База податкових знань» (розділ 101.14 «Порядок формування податкового кредиту») у разі, якщо платником ПДВ у періоді виникнення права на податковий кредит помилково не були включені до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі документів, які без отримання податкової накладної дають право на податковий кредит, то відповідно до ст. 50 Податкового кодексу України такий платник податків може включити зазначені суми податку до податкового кредиту шляхом подання за звітний період, в якому виникло таке право, уточнюючого розрахунку (з урахуванням строків давності, передбачених ст. 102 Податкового кодексу України).
Не зважаючи на відсутність реєстрації податкових накладних, Газорозподільне підприємство - ПАТ «Мелітопольгаз» включило податкові зобов'язання по операціям з надання послуг розподілу та транспортування природного газу до податкових декларацій за період вересень 2015 року по березень 2016 року, у зв'язку із чим позивачем, у відповідності приписам статті 50 Податкового кодексу України, до податкового органу подані уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період червень 2016 року від 21.06.2016, а саме:
-вх. №9103042159 за жовтень 2015 року до податкового кредиту віднесено загальну суму ПДВ 127грн. по договору №2;
-вх. №9103130931 за жовтень 2015 року до податкового кредиту віднесено загальну суму ПДВ 130021 грн. (125880,28+4140,81) по договору №1, №2;
-вх. №9103140736 за жовтень 2015 року до податкового кредиту віднесено загальну суму ПДВ 417604 грн. (408592 + 9012) по договору №1, №2, за листопад 2015 року до податкового кредиту віднесено загальну суму ПДВ 873080грн. (838017 + 35 063) по договору №1, №2, за грудень 2015 року до податкового кредиту віднесено загальну суму ПДВ 420248 грн. (375732 + 44 516) по договору №1, №2;
-вх. №9103197128 за грудень 2015 року до податкового кредиту віднесено загальну сум ПДВ 870156 грн. (855976 + 14180) по договору №1, №2, за січень 2016 року до податкового кредиту віднесено загальну суму ПДВ 789321 грн. (789166 + 155) по договору №1,№2;
-вх. №9103246190 за січень 2016 року до податкового кредиту віднесено загальну суму ПДВ 975435 грн. (955725 + 19710) по договору №1, №2, за лютий 2016 року до податкового кредиту віднесено загальну суму ПДВ 219496 грн. по договору №1;
-вх. №9103220223 за січень 2016 року до податкового кредиту віднесено загальну суму ПДВ 388грн. по договору №2, за лютий 2016 року до податкового кредиту віднесено загальну суму ПДВ 150462 грн. по договору №2.
В акті перевірки податковий орган зазначає, що у разі відсутності зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних підприємству-покупцю надано право віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ відповідно показників приладів обліку, а у разі несвоєчасної реєстрації постачальником податкових накладних суми ПДВ відносяться до податкового кредиту підприємствами-покупцями, які застосовують касовий метод, за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні, при умові не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.
З цього приводу суд зазначає, що листом № 957 від 19.10.2016 (а.с.62) позивач звернувся до ДФС України із проханням надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. Чи мало право ДП «Газ Мелітополя», як отримувач послуг, нараховувати суму податку, що відносить до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної, на підставі документів, визначених у пункті 201.11 статті 201 Податкового кодексу України?
2. Чи правомірно ДП «Газ Мелітополя» включило до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі документів, які без отримання податкової накладної дають право на податковий кредит, шляхом подання уточнюючих розрахунків за звітні періоди, в яких виникло таке право?
Листом № 3932/10/08-01-12-01-10 від 14.11.2016 (а.с.63), ГУ ДФС у Запорізькій області, на виконання завдання ДФС України від 09.11.2016 № 36004/7/99-99-15-03-02-17, надано позивачу відповідь, в якій з посиланням на п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України зазначено, якщо рахунок, що виставляється платнику податку за фактично надані послуги, вартість яких визначається за показниками приладів та податковий номер продавця, то такий рахунок для отримувача послуг може бути підставою для нарахування сум податку, що відносить до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної. Враховуючи зазначене, якщо платником ПДВ у періоді виникнення права на податковий кредит помилково не були включені до складу податкового кредиту, суми ПДВ на підставі документів, які без отримання податкової накладної дають право на податковий кредит, то такий платник, зазначені суми податку, може включити до складу податкового кредиту шляхом подання за світній податковий період, в якому виникло таке право уточнюючого розрахунку (з урахуванням строків давності, передбачених ст. 102 Податкового кодексу України).
Крім того, ДФС України надано роз'яснення від 23.12.2016 №40753/7/99-99-15-03-01-17 «Щодо формування податкового кредиту з ПДВ», в якому підтверджено правомірність формування підприємствами, що застосовують касовий метод, податкового кредиту з ПДВ на підставі документів, визначених п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України, та включення сум податку до податкового кредиту шляхом подання за звітний період, в якому виникло таке право, уточнюючого розрахунку. Факт формування податкового кредиту отримувачем послуг, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, на підставі рахунку, виставленого постачальником таких послуг, не звільняє такого постачальника від обов'язку зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, складену за операцією з постачання таких послуг. При цьому після реєстрації в ЄРПН такої податкової накладної сума ПДВ, зазначена у ній, не може бути включена отримувачем послуг до складу податкового кредиту, оскільки податковий кредит за операцією з постачання (отримання) таких послуг уже було сформовано на підставі рахунку, виставленого постачальником послуг.
Беручи до уваги вищезазначене, ДП «Газ Мелітополя» ПАТ «Мелітопольгаз», як платник податку, що застосовує касовий метод, правомірно сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі документів, визначених п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України та правомірно включено суму податку до податкового кредиту шляхом подання за звітній період, в якому виникло таке право, уточнюючих розрахунків, а відтак позивачем дотриманні законні підстави формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначені ст. 198 Податкового кодексу України.
Відповідачем не доведено обґрунтованість та правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи відсутність з боку позивача порушень приписів Податкового кодексу України, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято протиправно, у зв'язку з чим позов про його скасування підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області від 19.10.2016 №0000211404.
Присудити на користь Дочірнього підприємства «Газ Мелітополя» Публічного акціонерного товариства «Мелітопольгаз» суму судового збору у розмірі 90868,84 грн., (дев'яносто тисяч вісімсот шістдесят вісім гривен вісімдесят чотири копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Батрак