24 липня 2017 року
Справа № 808/765/17
м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Матяш О.В., розглянувши адміністративний позов Головного управління Держпраці у Запорізькій області до концерну «Міські теплові мережі» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду згідно з частиною п'ятою статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»,
23.03.2017 позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Ухвалою судді від 23.03.2017 позовну заяву залишено без руху до 05.04.2017 та зобов'язано позивача усунути недоліки позову в зазначений строк, а саме: надати суду документ про сплату судового збору у розмірі 1600 гривень; докази на підтвердження зазначених в позові найменування й адреси відповідача; уточнений позов із зазначенням номерів засобів зв'язку, адрес електронної пошти відповідача, якщо такі є.
30.03.2017 вищевказана ухвала була оскаржена, й 31.03.2017 справа разом із скаргою надіслані до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2017 апеляційну скаргу ГУ Держпраці у Запорізькій області повернуто.
08.06.2017 справа повернулася на адресу Запорізького окружного адміністративного суду. Ухвалою від 08.06.2017 позивачу продовжено процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви до 19.07.2017.
14.07.2017 на адресу суду від позивача надійшли уточнений адміністративний позов із зазначенням номеру засобу зв'язку та адреси електронної пошти відповідача, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо концерну «Міські теплові мережі» на підтвердження зазначених в позові найменування й адреси відповідача, документи на підтвердження звільнення позивача від сплати судового збору, а саме: 1, 2, 8, 11, 12 сторінки Положення про Головне управління Держпраці у Запорізькій області, затвердженого наказом Голови Державної служби України з питань праці №8 від 04.02.2016; постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державну службу України з питань праці» №96 від 11.02.2015; витяг з Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» (статті 16 та 21); витяг з Типового положення про територіальні органи міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №563 від 25.05.2011 (пункти 3 та 15); витяг з постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної служби України з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» №100 від 11.02.2015.
Суддя, дослідивши зміст позовної заяви, додані до неї докази та надані позивачем документи на усунення недоліків позовної заяви, дійшла висновку, що позивачем лише частково усунуто недоліки позовної заяви, а тому остання підлягає поверненню позивачеві на підставі п.1 ч.3 ст.108 КАС України виходячи із наступного.
Відповідно до ч.3 ст.106 КАС України, до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
За визначенням ст. 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Відповідно до ч. 1 ст. 4 цього Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст.4, ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру суб'єктом владних повноважень складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2017 рік” №1801-VIII від 21.12.2016, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на день подачі позову становить 1600 гривень.
Таким чином, ставка судового збору встановлена за подання до адміністративного суду суб'єктом владних повноважень позову немайнового характеру в 2017 році складає 1600 гривень. Одночасно цей Закон визначає випадки, коли судовий збір не підлягає сплаті шляхом виключення відповідних заяв із числа об'єктів справляння та судового збору та встановлення пільг щодо слати судового збору. Так, вичерпний перелік заяв, за подання яких не справляється судовий збір, наведено у ч.2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», а пільги щодо сплати судового збору встановлені у статті 5 цього Закону.
За змістом наданих позивачем документів на підтвердження звільнення його від сплати судового збору та позовної заяви, позивач вказує на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 20 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Проте суддя не може погодитися із такими твердженнями й зазначає наступне. Згідно з п. 20 ч. 1 ст. 5 вказаного Закону, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняється центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, структурні підрозділи виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об'єднаних територіальних громад, на які покладені функції із здійснення контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.
Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Отже, з системного аналізу вищенаведених положень чинного законодавства України можна зробити висновок, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, а тому, в силу приписів п. 20 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», вона звільняється від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Водночас, позивачем у справі є Головне управління Держпраці у Запорізькій області, згідно з положенням про яке, останнє є територіальним органом Державної служби України з питань праці. Законодавцем звільнено від сплати судового збору Державну службу України з питань праці, проте ані в п. 20 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», ані в інших його нормах не згадано про звільнення від сплати судового збору територіальних органів (ГУ Держпраці у Запорізькій області) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю (Державної служби України з питань праці).
Враховуючи, що позивач у справі не є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, а є територіальним органом цього центрального органу виконавчої влади, підстав для звільнення позивача від сплати судового збору у відповідності до п. 20 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» немає.
Аналогічний висновок викладено й в ухвалі судді від 23.03.2017 про залишення позовної заяви без руху, яка набрала законної сили за результатами апеляційного оскарження. З таких підстав позивач зобов'язаний додати до позову документ про сплату судового збору у розмірі 1600 гривень. Проте, до позову не було додано документу про сплату судового збору. Так само й у строк, наданий суддею позивачу для усунення недоліків позовної заяви, документу про сплату судового збору від позивача до суду не надходило.
Оскільки позивач усунув не всі недоліки позовної заяви, остання повертається позивачеві на підставі п.1 ч.3 ст.108 КАС України.
Керуючись п.1 ч.3 ст.108 КАС України, суддя
позовну заяву Головного управління Держпраці у Запорізькій області до концерну «Міські теплові мережі» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду згідно з частиною п'ятою статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» - повернути позивачу та роз'яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у п'ятиденний строк з дня отримання ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.В. Матяш