13 червня 2017 року 11 год. 15 хв. Справа № 808/953/17 м.Запоріжжя
ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Наукове Промислово-комерційне об'єднання «ТАТА» до ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду (далі іменується - суд) надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Наукове Промислово-комерційне об'єднання «ТАТА» (далі іменується - позивач, ПП «НКПО «ТАТА») до ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати відповідача віднести до податкового кредиту ПП «НКПО «ТАТА» суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість ПАТ «ОСОБА_1 виробничий алюмінієвий комбінат» у взаємовідносинах з ПП «НКПО «ТАТА» у розмірі 149 487,25 грн. внести її до системи електронного адміністрування податку на додану вартість.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач ухиляється від свого обов'язку віднести до податковою кредиту ПП «НПКО «ТАТА» суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість ПАТ «ОСОБА_1 виробничий алюмінієвий комбінат» у взаємовідносинах з ПП «НПКО «ТАТА» у розмірі 149487,25 грн. внести її до системи електронного адміністрування податку на додану вартість, хоча має всі законні підстави для цього та необхідну інформацію - податкову звітність як позивача та контрагента, неодноразові звернення позивача, виконані вимоги закону позивачем, а саме надано Додаток №8 до Декларації з податку на додану вартість зі скаргою та підтверджуючими документами, та бажання контрагента на реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. З огляду на таке, позивач просить задовольнити позовні вимоги.
У судове засідання позивач не прибув, 13.06.2017 подав до суду заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримує.
Відповідач позову не визнав. Матеріали справи містять письмові заперечення від 13.06.2017 вх. № 16816, в яких зазначено, що ОСОБА_1 об'єднана державна податкова інспекція не є органом, який в змозі вирішити питання, зазначені в адміністративному позові.
Представник відповідача прибув у судове засідання, підтримав подані заперечення.
За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів, зміст та обсяг яких достатній для вирішення спору по суті.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Між позивачем та ПАТ «ОСОБА_1 виробничий алюмінієвий комбінат» було укладено Договір поставки № ЗАлК-Д-2015-102 від 22.09.2015 року. Умови договору сторонам виконані у повному обсязі.
Листом № 011-1072 від 03.12.215 ПАТ «ОСОБА_1 виробничий алюмінієвий комбінат» повідомило позивача, про неможливість зареєструвати податкові накладні за вересень-листопад 2015 року
Позивач звертався до ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області письмово листами від 21.06.2016 за вих. № 1619 з Додатком №8 до Декларації з ПДВ за травень 2016 року, листом з розшифровкою щодо документів, та копіями самих документів, скаргою на контрагента від 06.07.2016 за вих. № 174.
Листом від 6135/10/0829-1201 від 30.03.2017 ОСОБА_1 об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області повідомила, що не в змозі вирішувати питання, зазначені у листі
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не віднесення до податкового кредиту суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість ПАТ «ОСОБА_1 виробничий алюмінієвий комбінат» у взаємовідносинах з позивачем, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків та зборів, регулюються нормами Податкового Кодексу України (далі - ПК України). Правові основи оподаткування податком на додану вартість встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПК України.
Згідно з п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що ж на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Пунктами 200.1, 200.2, 200.4 ст. 201 ПК України, встановлено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджет них кошт ів. в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.
За приписами п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) період), визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на батане платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійснені операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю на його вимогу.
Податкова накладна складена, складена та зареєстрована у ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відноситься до складу податкового кредиту.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ПАТ «ОСОБА_1 виробничий алюмінієвий комбінат» було укладено Договір поставки № ЗАлК-Д-2015-102 від 22.09.2015 року.
На підтвердження здійснених господарських операцій позивачем надано всі первинні документи, що підтверджується матеріалами справи.
Судом досліджено надані позивачем платіжні доручення, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні тощо.
Таким чином, враховуючи те, що у позивача наявні належним чином складені податкові накладні, останній мав право віднести до складу податкового кредиту суму ПДВ по взаємовідносинам з ПАТ «ОСОБА_1 виробничий алюмінієвий комбінат у розмірі 149 487,25 грн.
Крім того, у відповіді на запит позивача ОСОБА_1 ОДПІ листом від 15.02.2017 повідомила ПП «НКПО «ТАТА», що за даними Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту ІС «Податковий блок» податкові зобов'язання з ПДВ ПАТ «ЗАЛК (код ЄДРПОУ 00194122 по взаємовідносинах з ПП «НКПО «ТАТА» складають 149 487,25 грн.
У редакції п. 201.10 ст. 201 ПК України, чинній до 01.01.2017, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН здійснювалася не пізніше 15 календарних днів, наступних за датою їх складання. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН в інші терміни, свідчила про порушення порядку реєстрації таких накладних в ЄРПН.
При цьому нормами ПК України передбачено можливість реєстрації ПН та/або розрахунків коригування до ПН у ЄРПН в інші терміни, ніж встановлено п. 201.10 ст. 201 ПКУ. але з нарахуванням штрафних санкцій за порушення порядку їх реєстрації у ЄРПН.
Так, згідно зі ст. 120-1 ПК України. у редакції, чинній до 01.01.2017, порушення платниками податку граничних термінів реєстрації ПН, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких ПН у ЄРПН. встановлених ст. 201 ПКУ, тягнуло за собою накладання на платників ПДВ. на яких відповідно до вимог ст.ст. 192 та 201 ПКУ покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу у розмірі:
10% від суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
20% від суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30% від суми ПДВ. зазначеної в таких ПН/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40% від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування. - у разі порушення терміну реєстрації від 61 і більше календарних днів.
Відсутність з вини платника реєстрації податкових накладних. що підлягає наданню покупцю платник ПДВ, та розрахунку коригування до такої податкових накладних у ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку, на яких відповідно до вимог ст. ст. 192 та 201 ПК України покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу у розмірі 50% від суми ПДВ, зазначеної в такій податковій накладній/розрахунку коригування.
Тобто нормами ПК України у редакції, чинній до 01.01.2017 року, було визначено розмір штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН у межах 180 календарних днів з дати складання.
При цьому норми п. 198.6 ст. 198 ПК України регламентують порядок включення до податкового кредиту сум ПДВ, зазначених у зареєстрованих податкових накладних у ЄРПН. та не визначають строки реєстрації податкових накладних у ЄРПН.
Водночас Законом України від 21 грудня 2016 року «Про внесення змін до ПК України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (№ 1797), який набрав чинності з 01.01.2017, було внесено зміни до п. 201.10 ст. 201 ПК України, зокрема, згідно з якими платник податку, має право реєструвати ПН та/або розрахунок коригування у ЄРПН. протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних ІІН та/або розрахунках коригування.
Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Із наведених вище правових норм вбачається, що формування суб'єктом господарювання податкового кредиту пов'язане виключно з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних), та не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.
Як встановлено з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався з листами до ПАТ «ОСОБА_1 виробничий алюмінієвий комбінат» з вимогою зареєструвати податкові накладні за 2015-2016 роки, згідно договору № ЗАлК-Д-2015-102 від 22.09.2015 по взаємовідносинам між НКПО «ТАТА» та ПАТ «ОСОБА_1 виробничий алюмінієвий комбінат».
У відповідь на звернення позивача, Т.в.п. генерального директора ПАТ «ОСОБА_1 виробничий алюмінієвий комбінат» повідомила про труднощі з реєстрацією податкових накладних та вказала, що підприємство зобов'язується після вирішення даного питання зареєструвати податкові накладні за вересень-листопад 2015 року та відправити на адресу позивача.
Позивачем на підтвердження обставин, викладених у позові, до матеріалів справи також надано копії податкових накладних ПАТ «ОСОБА_1 виробничий алюмінієвий комбінат» по взаємовідносинам з ПП «НПКО «ТАТА», а також квитанції про їх неприйняття.
Враховуючи положення частини другої статті 61 Конституції України щодо індивідуального характеру юридичної відповідальності особи, діюче законодавство України, так само як податковий кодекс України не передбачає відповідальності у виді донарахування податкових зобов'язань, застосування штрафних санкцій або не підтвердження права на податковий кредит на господарюючого суб'єкта за можливі неправомірні дії свого контрагента; окрім того, не передбачає обов'язку або права одного платника податку контролювати показники податкової звітності іншого платника податку, або на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків.
Таким чином, порушення допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів. Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 у справі № 21-47а10, відповідно до якої чинне законодавство не ставить у залежність право платника податків на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства його контрагентом.
На недопустимість покладення тягаря негативних наслідків від встановлення протиправності дій контрагента платника податків неодноразово вказав Європейський суд з прав людини, зокрема у рішенні від 18.03.2010 року по справі "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії".
Таким чином, Європейський суд з прав людини та чинне законодавство України чітко констатує правило індивідуальної відповідальності платника податків та наголошує, що добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через будь-які негаразди із його контрагентом.
Так, позивачем належним чином підтверджено його право на віднесення до податкового кредиту зобов'язань з податку на додану вартість ПАТ «ОСОБА_1 виробничий алюмінієвий комбінат» у взаємовідносинах з ПП «НКПО «ТАТА» у розмірі 149 487,25 грн. Тому, невиконання контрагентом обов'язку щодо реєстрації податкових накладних не має створювати негативні наслідки для позивача.
Частиною першою статті 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За наведених обставин позов слід задовольнити повністю.
Згідно з частиною першою статті 94 КАС України, Згідно з частиною першою статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Приватного підприємства “Наукове промислово-комерційне об'єднання “ТАТА” до ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області щодо не віднесення до податкового кредиту Приватного підприємства “Наукове промислово-комерційне об'єднання “ТАТА” суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість ПАТ “ОСОБА_1 виробничий алюмінієвий комбінат” у взаємовідносинах з Приватного підприємства “Наукове промислово-комерційне об'єднання “ТАТА” у розмірі 149 487,25 грн.
Зобов'язати ОСОБА_1 об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Запорізькій області віднести до податкового кредиту Приватного підприємства “Наукове промислово-комерційне об'єднання “ТАТА” суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість ПАТ “ОСОБА_1 виробничий алюмінієвий комбінат” у взаємовідносинах з Приватним підприємством «Наукове промислово-комерційне об'єднання «ТАТА» у розмірі 149 487,25 грн. та внести її до системи електронного адміністрування податку на додану вартість.
Присудити на користь Приватного підприємства “Наукове промислово-комерційне об'єднання “ТАТА” (код ЄДРПОУ 19264196) 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 39488184).
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя М.С. Лазаренко