Справа № 315/1080/16-ц
Номер провадження № 6/315/32/17
26 липня 2017 року м. Гуляйполе
Гуляйпільський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Романько О.О.,
за участю секретаря Притули Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гуляйполе заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
05 липня 2017 року ОСОБА_1 звернулася з заявою розстрочку виконання рішення суду від 03.04.2017 року у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування своє заяви вона зазначила, що на виконання рішення Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 03.04.2017 року про стягнення з неї на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за кредитним договором в розмірі 27 698.57 грн. був виданий виконавчий лист № 315/1080/16-ц від 05.05.2017 року.
За вказаним виконавчим листом головним державним виконавцем Гуляйпільського РВ ДВС ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_2 була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження від 12.06.2017 року.
Далі заявник вказала, що вона має намір добровільно сплачувати борг. Проте, на даний час, у неї склалися обставини, які ускладнюють виконання рішення, а саме несприятлива фінансова ситуація, що пов'язана з тяжким матеріальним становищем. Обумовлена вона тим, що заявник працює в дитячому садочку «Сонечко» м. Гуляйполе та отримує щомісячно близько 3000 грн. заробітної плати. Вказаних коштів їй вистачає лише на оплату комунальних послуг та харчування. Вона має двох неповнолітніх дітей 2003 та ІНФОРМАЦІЯ_1, а також вона є матір'ю-одиначкою. Інших членів сім'ї, які б мали додатковий дохід у неї немає. Крім того, її квартира, в якій вона мешкає разом з дітьми, отримана в іпотечний кредит, строком дії до 06.07.2031 року, за яким вона сплачує кошти щоквартально.
Просила розстрочити виконання рішення Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 03.04.2017 року рівними частинами, щомісячно в розмірі 200,00 грн., з періодом з дня постановлення відповідної ухвали до повного його виконання.
В судове засідання заявник не з'явилася, про час і місце його проведення була повідомлена належним чином, надала через канцелярію суду письмову заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності, підтримала свої вимоги повністю та надала додатково письмові докази на підтвердження обставин, що викладені в ній.
Представник стягувача в судове засідання не з'явився, про час і місце його проведення був повідомлений належним чином, на дали письмові заперечення на заяву ОСОБА_1 та просили розгляд справи провести за відсутності представника Товариства.
В своїх запереченнях представник стягувача заперечував проти задоволення заяви ОСОБА_1 з огляду на те, що виконавчий лист № 315/1080/16-ц, виданий Гуляйпільським районним судом Запорізької області від 05.05.2017 року на виконання рішення цього суду від 03.04.2017 року про стягнення з боржника на користь Товариства суми заборгованості за кредитним договором в розмірі 28 958,48 грн. був звернутий до виконання 01.06.2017 року.
12.06.2017 року державним виконавцем Гуляйпільського РВ ДВС ГТУЮ у Запорізькій області за вказаним виконавчим листом було відкрито виконавче провадження.
ОСОБА_1 в заяві про розстрочку виконання рішення суду, підставами для цього зазначене важке матеріальне становище, а саме: невисока заробітна плата, утримання нею двох неповнолітніх дітей, а також отримання нею квартири в іпотечний кредит. Вважаю, що боржник у відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України не повинен звільнятися від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов'язання.
Кредитний договір, за яким вона має заборгованість був укладений ОСОБА_1 11.09.2014 року. Боржник, з моменту укладення цього договору і до теперішнього часу не здійснила жодного платежу на погашення своєї заборгованості, крім того і надалі продовжує ухилятися від виконання рішення суду, яке набрало чинності.
Також, представником зазначено, що боржник в рамках виконавчого провадження зобов'язана подати виконавцю протягом 5 робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким вона володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває у заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні їй від інших осіб, за формою, встановленою Мінюстом.
Відповідно до ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості, зокрема за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом - 20 %. Таким чином, представник стягувача, вважає, що після виконання боржником свого обов'язку на подання відповідної декларації державному виконавцю, де вона повідомить про місце своєї роботи, останнім буде винесено постанову про звернення стягнення на дохід ОСОБА_1 (максимальний розмір стягнення - 20 % від доходу). Копія такої постанови, в подальшому буде направлена до бухгалтерії за місцем роботи боржника, де і будуть проводитися стягнення заборгованості на виконання рішення суду.
Також, представник стягувача не погоджується з посиланнями боржника на те, що вона є матір'ю-одиначкою, оскільки обоє батьків, які зазначені у відповідних свідоцтвах про народження дітей повинні їх утримувати.
Далі в запереченнях вказали, що посилання ОСОБА_1 на наявність у неї зобов'язань за іпотечним кредитом не можна брати до уваги, так як вказану кредитну угоду вона уклала в 2005 році, тобто на момент укладення кредитного договору від 11.09.2014 року, їй достеменно було відомо про зобов'язання щодо сплати заборгованості за першою угодою.
Таким чином, на думку представника стягувача, відсутні будь-які обставини, що ускладнюють виконання рішення, які могли б бути підставою для розстрочення його виконання. Просили в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.
Головний державний виконавець Гуляйпільського РВ ДВС ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про час і місце його проведення відділ повідомлений належним чином, надали письмову заяву про розгляд справи за їх відсутності, оскільки відповідальний державний виконавець знаходиться в щорічній відпустці з 10.07.2017 року по 08.08.2017 року включно.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не проводилося.
Суд, вивчивши матеріали справи, надавши їм оцінку, встановив таке.
Рішенням Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 03.04.2017 року в цівільній справі № 315/1080/16-ц були частково задоволені позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
05.05.2017 року Гуляйпільським районним судом Запорізької області було видано виконавчий лист № 315/1080/16-ц щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованості в розмірі 28 958,48 грн..
01.06.2017 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» вказаний виконавчий лист звернули до примусового виконання.
12.06.2017 року головним державним виконавцем Гуляйпільського РВ ДВС ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_2 була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 315/1080/16-ц, виданого Гуляйпільським районним судом Запорізької області від 05.05.2017 року.
05.07.2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про розстрочення виконання рішення суду.
Боржник зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 та має склад сім'ї: син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується довідкою про склад сім'ї № 23 від 02.07.2017 року.
Відповідно до свідоцтва про народження серії І-ЖС № 125172, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Гуляйпільського районного управління юстиції Запорізької області від 14.01.2014 року гр. ОСОБА_3 народився 15.12.2003 року. Його батьками є: батьком - ОСОБА_5, матір'ю - ОСОБА_1.
Шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 було розірвано 15 листопада 2005 року, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії 1-ЖС № 005226, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Гуляйпільського районного управління юстиції Запорізької області від 15 листопада 2005 року.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_6 народився за час перебування ОСОБА_1 у зареєстрованому шлюбі. Відомостей про отримання аліментів на утримання дитини боржником не надано.
Згідно довідки № 12 наданої КЗ «Гуляйпільський колегіум «Лідер» від 20.01.2016 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, дійсно навчається в цьому закладі в 6-Б класі. За час навчання в колегіумі батько вихованням дитини не займався, на батьківські збори не з'являвся, участі у шкільних заходах не приймав.
При цьому, відомостей про вирішення питання щодо позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав відносно ОСОБА_6 боржником також не надано.
Відповідно до свідоцтва про народження серії І-ЖС № 182999, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Гуляйпільського районного управління юстиції Запорізької області від 02 листопада 2011 року гр. ОСОБА_4 народився 20 жовтня 2011 року. Його батьками є : батьком - ОСОБА_7, матір'ю - ОСОБА_1. Відомості про батька до актового запису внесені зі слів матері у відповідності до ст. 135 СК України, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження згідно з ч. 1 ст. 135 СК України для призначення допомоги № 00009658681 від 02.11.2011 року.
07.07.2005 року ОСОБА_1 була укладена кредитна угода № 08052005402 з Запорізьким регіональним відділенням Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву. Згідно цієї угоди ОСОБА_1 був наданий прямий адресний (цільовий) кредит у сумі 66 454 грн. терміном повернення 26 років від дати укладення угоди. Згідно розрахунку складеного 01.08.2013 року сума щоквартального платежу складає 517,00 грн..
ОСОБА_1 працює на посаді помічника вихователя в КЗ «ДНЗ ясла-садок «Сонечко» комбінованого типу» Гуляйпільської районної ради та отримала дохід з 01.01.2016 року по 21.12.2016 року без урахування аліментів в сумі 23 753,97 грн., що підтверджується відповідною довідкою з місця роботи № 02-31/175 від 29 червня 2017 року.
З огляду на зазначене, суд в цій частині приймає до уваги заперечення представника стягувача щодо можливості накладення стягнення на дохід боржника, яке не буде перевищувати розмір, визначений в законодавстві.
Відомостей про отримання боржником будь-якої допомоги як матір'ю-одиначкою або іншої не надано. Також, заявник не вказала про наявність у неї будь-якої хвороби та на незадовільний стан здоров'я її або дітей.
Вирішуючи порушене заявником питання суд виходить з такого.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» cудові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Європейський суд з прав людини, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за завою державного виконавця або за завою сторони виконавчого провадження суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Частина 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» кореспондується з вищезазначеною процесуальною нормою та передбачає, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Як роз'яснено у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Тобто, закон пов'язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об'єктивними, такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер та утруднюють виконання рішення суду у передбачений законом строк.
Згідно зі ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з вимогами ст. ст. 10, 60, 373 ЦПК України саме заявник зобов'язана довести зазначений локальний предмет доказування, тобто виняткові підстави для відстрочки виконання судового рішення.
Проте, у порушення вказаних норм заявником не наведено у заяві про розстрочку виконання рішення суду обставин, які б мали характер особливих або виняткових.
Обставини, на які посилається заявник, а саме складний фінансовий стан та перебування на її утриманні дітей, такого характеру не носять.
На переконання суду, у випадку задоволення заяви про розстрочку виконання рішення, будуть порушені та обмежені законні права позивача на стадії виконання рішення суду.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду слід відмовити.
Керуючись ст.ст.209, 210, 373 ЦПК України, суд ,-
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду у цивільній справі № 315/1080/16-ц за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Запорізької області через Гуляйпільський районний суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів.
Суддя: ОСОБА_8