Справа № 310/2387/17
2/310/1999/17
Іменем України
06 червня 2017 року Бердянський міськрайонний суд
Запорізької області
в складі: головуючого - судді Крамаренка А.І.
при секретарі - Корнієнко Н.І.
за участі: позивача - ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що їй на праві власності належить 1/2 частина житлового будинку №32 по вул. Новоспасівська (до перейменування вул. Леніна) в с. Осипенко Бердянського району Запорізької області, що підтверджується нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 21.10.2006 року. Співвласником вказаного житлового будинку є її донька ОСОБА_3, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.02.2017 року №79400086.
В зазначеному вище житловому будинку зареєстрований попередній співвласник ОСОБА_2, який відповідно до п. 1 мирової угоди, затвердженої ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 18.04.2016 року по справі №310/10564/15-ц, зобов'язався протягом двох тижнів з моменту затвердження мирової угоди знятися з реєстрації місця проживання за даною адресою.
Просила визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим будинком №32 по вул. Новоспасівська (до перейменування вул. Леніна) в с. Осипенко Бердянського району Запорізької області.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, просила позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, письмові заперечення на позов не надав.
Свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 пояснили, що ОСОБА_2 з 2013 року не проживає за місцем реєстрації.
За згодою позивача, суд розглядає справу в заочному порядку відповідно до Глави 8 Розділу ІІІ ЦПК України.
Заслухавши позивача, допитав свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що право власності на житловий будинок №32 по вул. Новоспасівська (до перейменування вул. Леніна) в с. Осипенко Бердянського району Запорізької області зареєстровано у рівних частках за ОСОБА_1 та ОСОБА_7.
У відповідності до матеріалів справи, на даний час у вказаному вище житловому будинку зареєстрований попередній співвласник ОСОБА_2
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю (постанова Верховного Суду України від 16.01.2012 р. №6-57цс11).
Виходячи з того, що Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положення ст. 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.
Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.
Таким чином вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства.
З огляду на наведені вище приписи закону, право користування житловим приміщенням є похідним від права власності на нього.
З урахуванням викладеного, зібраних та досліджених по справі доказів, встановлених обставин, суд вважає, що позивач довів наявність підстав для визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням.
Згідно п. 3 Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року №207, реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) (далі - орган реєстрації) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.
Відповідно до п. 26 вказаних вище Правил зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням.
Керуючись ст. ст. 11, 15, 57-61, 212 - 215 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим будинком №32 по вул. Новоспасівська (Леніна) в с. Осипенко Бердянського району Запорізької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено через суд першої інстанції до апеляційного суду Запорізької області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя А.І. Крамаренко