Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/1857/17
(заочне)
26.07.2017 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області у особі: головуючого судді Левка Т.Ю., при секретарі Роман К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовом ПАТ "ВіЕс Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором кредиту в розмірі 394 250,44 грн.,
ПАТ "ВіЕс Банк" звернувлося до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором кредиту в розмірі 394 250,44 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 06.03.2008 року між Публічним акціонерним товариством “ВіЕс БАНК”, яке є правонаступником відносно усіх прав та обов'язків ПАТ «ФОЛЬКСБАНК», яке є правонаступником відносно усіх прав та обов'язків ВАТ «ФОЛЬКСБАНК», яке в свою чергу є правонаступником відносно усіх прав та обов'язків ВАТ «Електрон Банк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № КF47613 з додатками та доповненнями, згідно якого Позивачем було надано Відповідачу кредит в розмірі 50 000,00 доларів США, з кінцевим строком погашення не пізніше 05.03.2018 року під 12,5 % річних. В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором з відповідачем ОСОБА_2 було укладено Договір поруки від 06.03.2008 року, згідно з умовами якого ОСОБА_2 являється поручителем по зобов'язаннях ОСОБА_1
З моменту отримання кредиту Боржник здійснював часткове погашення кредиту, проте допускав системні порушення встановленого Кредитним договором графіку, в результаті чого виникла заборгованість .
30 жовтня 2014 року Виноградівським районним судом ухвалено рішення про солідарне стягнення боргу із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВіЕс Банк» заборгованість за кредитним договором №КF 47613 від 06.03.2008 року в розмірі 21 032,67 доларів США, що еквівалентно 275752,21 гривень.
12 жовтня 2015 року отримано виконавчі листи і 24 березня 2017 року дане рішення органами ДВС було виконано.
Оскільки, кредитний договір № КF47613 від 06.03.2008 року діє до повного виконання і станом на березень 2017 року відповідачі своїх договірних зобов'язань не виконали в повній мірі, ПАТ «ВіЕс Банк» просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором в сумі 14580,21 доларів США, що = 394 250,44 гривень, а саме: 6759,39 доларів США = 182 774,63 гривень - заборгованість по відсотках; 7820,82 доларів США = 211 475,81 гривень - пеня та судові витрати по сплаті судового збору.
В судове засідання представник позивача не з'явився, хоча належним чином був про час та місце розгляду справи, надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить такі задоволити.
Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 в судове засідання не з"явилися, хоча про час і місце судового засідання повідомлялися судом належним чином, проте відповідно до повідомлення кур'єра суду, судові повістки з усіма доданими до неї матеріалами повернуті суду у зв'язку з тим, що «по вказаній адресі не проживає ніхто».
Між тим, судом відповідно до вимог ст.122 ч.3 ЦПК України на стадії відкриття провадження у даній цивільній справі було зроблено запит до Виноградівського РВ ГУ ДМС України в Закарпатській області щодо зареєстрованого місця проживання відповідачів і відповідно до листа якого за № 23-09/733 від 06.07.2017 року встановлено, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований саме за адресою м.Виноградів, вул. Писарева? 53, (ця-ж адреса зазначена в позові та судовій повістці).
Суд вважає можливим на підставі ст.224 ЦПК України провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, та враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, та підлягають задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлені ті обставини на які посилається позивач в своїй заяві.
Судом встановлено, що 06.03.2008 року між Публічним акціонерним товариством “ВіЕс БАНК”, яке є правонаступником відносно усіх прав та обов'язків ПАТ «ФОЛЬКСБАНК», яке є правонаступником відносно усіх прав та обов'язків ВАТ «ФОЛЬКСБАНК», яке в свою чергу є правонаступником відносно усіх прав та обов'язків ВАТ «Електрон Банк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № КF47613 з додатками та доповненнями, згідно якого Позивачем було надано Відповідачу кредит в розмірі 50 000,00 доларів США, з кінцевим строком погашення не пізніше 05.03.2018 року під 12,5 % річних.
В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором з відповідачем ОСОБА_2 було укладено Договір поруки від 06.03.2008 року, згідно з умовами якого ОСОБА_2 являється поручителем по зобов'язаннях ОСОБА_1
Відповідно до п. 5.2.9 умов Кредитного договору № КF 47613 від 06.03.2008 року, Позичальник зобов'язаний: повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти, а також можливі пеню та штрафні санкції, незалежно від строку зобов'язання у наступних випадках:
затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць;
перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на десять відсотків;
утворення в позичальника простроченої заборгованості за кредитом та/або процентами.
Згідно п. 5.3.1. Кредитного договору, Банк має право: « - у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником зобов'язань за кредитним договором списати з рахунків Позичальника суми боргу на підставі наказу на примусову сплату боргового зобов'язання, звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, вимагати виконання зобов'язань за кредитним договором від поручителя (гаранта)».
З моменту отримання кредиту Боржник здійснював часткове погашення кредиту, проте допускав системні порушення встановленого Кредитним договором графіку, в результаті чого виникла заборгованість .
30 жовтня 2014 року Виноградівським районним судом ухвалено рішення про солідарне стягнення боргу із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВіЕс Банк» заборгованість за кредитним договором №КF 47613 від 06.03.2008 року в розмірі 21 032,67 доларів США, що еквівалентно 275 752,21 гривень.
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Факт укладання між Публічним акціонерним товариством “ВіЕс БАНК” та ОСОБА_1 Кредитного договору № КF47613 з додатками та доповненнями, отримання ним коштів за даним договором, та факт порушення умов Кредитного договору, що потягло за собою набуття позивечем права достроково вимагати повернення усієї суми кредиту підтверджується рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області 30 жовтня 2014 року, а тому дані обставини доказуванню не підлягають.
Як встановлено в рішенні суду загальна сума заборгованості станом на 14.03.2014 року за кредитним договором № КF47613 від 06.03.2008 року становить 21 032,67 доларів США, що становить 275 752,21 грн.
12 жовтня 2015 року за рішенням суду було отримано виконавчі листи та відповідно Банком були подані для примусового виконання до органів ДВС.
24 березня 2017 року дане рішення було виконано органами ДВС.
Відповідно до п.7.1 кредитного договору № КF47613 від 06.03.2008 року Кредитний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, у зв'язку з чим Банк має право нарахувати відсотки з 14.08.2014 року (дата, станом на яку Банком було сформовано розрахунок заборгованості розміром 21 032,67 доларів США, яку рішенням суду було стягнуто із відповідачів) до повного виконання зобов'язань за Кредитним договором.
Разом з цим. станом на березень 2017 року Відповідачі своїх договірних зобов'язань не виконали в повній мірі, а тому згідно розрахунку заборгованості, яка міститься в матеріалах справи та відповідає вимогам закону, Відповідачі заборгували Банку кошти в загальному у сумі 24 945,27 доларів США, що = 674 522,77 грн. (по курсу НБУ станом на 30.03.2017 р. 1 дол. США = 27,040107 грн.), з яких: 10 365,06 доларів США = 280 272,34 гривень - заборгованість по тілу кредиту; 6759,39 доларів США = 182 774,63 гривень - заборгованість по відсотках; 7820,82 доларів США = 211 475,81 гривень - пеня.
Грошові зобов'язання між сторонами виникли в іноземній валюті, що узгоджується з нормами Декрету КМ України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (ч.2 ст.2,ч.2 ст.5), ЗУ «Про банки і банківську діяльність» (ст.19, ч.ч.1,2 ст.47, ст.ст. 49,55), ч.2 ст. 192, ч.3 ст. 533 ЦК України.
Згідно п.9 Постанови Пленуму ВССУ №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно Позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).
Так, пунктом 17 вказаної постанови передбачено, що зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599 - 601, 604 - 609 ЦК.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.
ВСУ у постанові від 21.09.2016 року по справі № 6-1252цс16 вказав, що відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частини перша, друга статті 1054 ЦК України).
Відповідно до частин першої, четвертої статті 631 ІІК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відлові вно по договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
За змістом статтей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Кредитним договором позичальника передбачено сплату процентів позичальником до дня повернення кредиту за фактичну кількість календарних днів користування кредитом та в разі порушення строків погашення кредиту або сплати процентів - комісії за користування кредитними коштами та пені за кожен день прострочення платежу.
ВСУ визначає, що за змістом частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до частин першої, третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
За статтею 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Виходячи із системного аналізу статей 525, 526, 599, 611 ЦК України, змісту кредитного договору, можна зробити висновок про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє кредитодавця права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України.
З огляду на викладене, суд надходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню, а зазначена сума позову підлягає стягненню солідарно з відповідачів відповідно до умов укладеного кредитного договору та договору поруки.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з іншої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. З матеріалів справи вбачається, що позивач сплатив 5913,76 гривень судового збору, а відтак, з урахуванням вищенаведеного понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідачів у рівних частинах з кожного.
На підставі викладено та керуючись ст.ст. 1, 3, 10, 30, 60, 169, 209, 212-215, 224-225 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 553, 554, 651, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги ПАТ "ВіЕс Банк" задовільнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний код НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ПАТ «ВіЕс Банк» заборгованість по Кредитному договору № КF 47613 від 06.03.2008 року в сумі 14580,21 доларів США ( чотирнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят доларів США 83 центи), що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ з розрахунку 1 долар США = 27,040107 грн. станом на 30.03.2017 року становить 394 250,44 грн. ( триста дев'яносто чотири тисячі двісті п'ятдесят гривень 44 копійки) , а саме:
- 6759,39 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ з розрахунку 1 долар США = 27,040107 грн. станом на 30.03.2017 року становить 182 774,63 гривень - заборгованість по відсотках;
- 7820,82 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ з розрахунку 1 долар США =27,040107 грн. станом на 30.03.2017 року становить 211 475,81 гривень - пеня.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний код НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ПАТ «ВіЕс Банк» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 5913,76 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот тринадцять гривень 76 копійок) у рівних частинах з кожного.
Відповідачами може бути подано заяву про перегляд заочного рішення у справі протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
ГоловуючийОСОБА_3