Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 703/2598/12
18.07.2017 м.Виноградів
Суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області Кашуба А.В., ознайомившись, відповідно до вимог ст. 119, 120 ЦПК України з матеріалами скарги ОСОБА_1 на Виноградівський районний відділ державної виконавчої служби ГТУЮ у Закарпатській області, зацікавлена особа ПАТ КБ «ПриватБанк» на протиправні дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби щодо передачі на реалізацію житлової квартири в період дії ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті»
17.07.2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на Виноградівський районний відділ державної виконавчої служби ГТУЮ у Закарпатській області, зацікавлена особа ПАТ КБ «ПриватБанк» на протиправні дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби щодо передачі на реалізацію житлової квартири в період дії ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України) не регламентує відповідні питання під час судового контролю за виконанням судових рішень (Розділ VII ЦПК України).
У ч. 8 ст. 8 ЦПК України передбачено, що якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Дослідивши текст позовної заяви, обстеживши матеріали приєднані до неї, суд прийшов до висновку, що дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.
Так, зокрема, у відповідності до п.п. 5,6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.
При перегляді тексту скарги, судом встановлено, що у назві скарги скаржник зазначає «Скарга на протиправні дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби щодо передачі на реалізацію житлової квартири в період дії ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», проте при перегляді тексту скарги та її прохальної частини скаржник вже просить відстрочити виконання рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 28.07.2015 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення процентів та пені до втрати чинності Законом України «Про мораторій та стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014 року №1304-VII.
Як зазначено у ст. 383, 385 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Із заявлених вимог суду не зрозуміло якими діями державного виконавця, коли саме були порушені права скаржника, а отже чи порушені нею строки на звернення до суду.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою сторони виконавчого провадження суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання. За наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження, за заявою виконавця, поданою на підставі заяви сторони виконавчого провадження, або за заявою державного виконавця, поданою з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", суд, який видав виконавчий документ, розглядає питання про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті.
Однак у своєму зверненні позивач вказує на порушення державним виконавцем ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», а не про наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення суду. У зв'язку з чим, суд роз'яснює Вам ваше право оскаржити дії державного виконавця шляхом подачі адміністративного позову щодо визнання його дій протиправними та скасування відповідних постанов.
Відповідно до п. 1.4. ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду заяви про видачу судового наказу; заяви у справах окремого провадження; заяви про забезпечення доказів або позову; заяви про перегляд заочного рішення; заяви про скасування рішення третейського суду; заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду; заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про роз'яснення судового рішення, які подано фізичною особою сплачується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до вищевказаного, суду не зрозуміло, із яких міркувань виходив скаржник, сплачуючи судовий збір в розмірі 320 грн. 00 коп., з посиланням на п. 1.4. ЗУ «Про судовий збір», оскільки відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.
Окрім того, відповідно до п. 2.15. розд. 2 «Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ» реєстрація та облік судових справ (матеріалів кримінального провадження) у місцевому загальному суді здійснюються згідно з індексами: "4-с"- скарги на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, що розглядаються в порядку цивільного судочинства; "6" - справи щодо розгляду питань у порядку виконання судових рішень у цивільних справах.
Виходячи з вищенаведеного, суддя дійшов висновку, що скаргу необхідно залишити без руху, для надання можливості скаржнику конкретизувати вимоги для правильного визначення категорії справи.
У відповідності до ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст. 119, 120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.119, 121 ЦПК України,
Скаргу ОСОБА_1 на Виноградівський районний відділ державної виконавчої служби ГТУЮ у Закарпатській області, зацікавлена особа ПАТ КБ «ПриватБанк» на протиправні дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби щодо передачі на реалізацію житлової квартири в період дії ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» - залишити без руху, надавши скаржнику п'ятиденний строк, з дня отримання даної ухвали, для усунення недоліків скарги і виконання вимог цієї ухвали судді.
Копію ухвали невідкладно надіслати скаржнику.
В разі не усунення недоліків скарги і не виконання вимог цієї ухвали судді скарга буде вважатись неподаною та повернута скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_2