Єдиний унікальний номер 225/1275/17 Номер провадження 22-ц/775/1262/2017
Головуючий у 1 інстанції Андреєв В.В.
Доповідач Тимченко О.О.
Категорія 50
26 липня 2017 року
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Тимченко О.О.,
суддів: Мірута О.А., Хейло Я.В.
за участю секретаря: Яворського О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 14 червня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу і стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини і на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, -
В березні 2017 року позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом, в обґрунтування якого послалась на те, 16 серпня 2014 року між нею та відповідачем було укладено шлюб. 20 березня 2015 року у них народилася донька - ОСОБА_3 Через постійні сварки та скандали шлюбні відносини між сторонами були припинені і вона з дитиною стала проживати окремо. Відповідач матеріальної допомоги їй у добровільному порядку не надає, хочу працює в ВО «Дзержинськтепломережа» і отримує стабільний прибуток, інші особи на його утриманні не перебувають. Вона не працює, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною. Просила шлюб між нею та відповідачем розірвати. Стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки, ОСОБА_3, в розмірі 1/3 частини частини з усіх видів доходу відповідача, щомісячно з моменту звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття. Стягнути з відповідача аліменти на її утримання у розмірі ? частини з усіх видів доходу відповідача, щомісячно з моменту звернення до суду і до досягнення дитиною трирічного віку.
Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 14 червня 2017 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу і стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини і на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років задоволено: шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 16 серпня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дзержинського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 135, розірвано; після розірвання шлюбу залишено ОСОБА_2 прізвище ОСОБА_2; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно у розмірі 1/3 частини доходу, але не менше ніж 30 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 17 березня 2017 року і до повноліття дитини.; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання щомісячно у розмірі ? частини від усіх видів доходу до досягнення дитиною, ОСОБА_3, трирічного віку, тобто до 20 березня 2018 року з дня набрання рішення чинності; стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір.
З вищевказаним рішенням не погодився ОСОБА_1, подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду змінити в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на утримання дружини, стягнути з нього аліменти на утримання доньки, ОСОБА_3 щомісячно у розмірі ? доходу, але не менш ніж 30 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, та аліменти на утримання ОСОБА_2 щомісячно у розмірі 1/10 від усіх видів доходу до досягнення дитиною, ОСОБА_3 трирічного віку, тобто до 20 березня 2018 року, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції при визначенні розміру аліментів не врахував, що він повинен сплачувати кредит у розмірі 30000грн. та комунальні послуги за утримання житла, які складають більш ніж 1000грн. на місяць.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином,від неї надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явися, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність сторін, що не з'явились, оскільки відповідно до вимог ст. 305 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.
Перевіряючи справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 15 постанови Пленум Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.
Відповідачем рішення суду оскаржується лише в частині задоволення позовних вимог про стягнення аліментів. Рішення суду в частині задоволення позовних вимог про розірвання шлюбу відповідачем не оскаржується, тому апеляційним судом не перевіряється.
Згідно зі ст.ст. 213, 214 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції в повній мірі не відповідає.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення аліментів на утримання дитини та дружини суд першої інстанції виходив з вимог ч.2 ст. 84 та ст. 180 СК України та того, що згідно ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Проте повність погодитись з таким висновком суду не можливо з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 16 серпня 2014 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дзержинського міського управління юстиції у Донецькій області було зареєстровано шлюб між сторонами (а.с. 7). Від шлюбу позивач з відповідачем мають малолітню дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6). Дитина проживає разом з матір'ю, що підтверджується довідкою про склад родини № 291 від 03 березня 2017 року (а.с.5).
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених на статтею 184 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.191 СК України, визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
За приписами ч.1 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Згідно ч. 1 ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Згідно ч. 2 ст. 80 СК України розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.
Згідно ч. 1 ст. 79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Відповідно до роз'яснень п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК України) і виплачуються щомісячно. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч.2 ст.182 СК України.
Проте, суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, врахував лише обов'язок батька на утримання дитини до досягнення нею повноліття, не з'ясував у повній мірі фактичні обставини справи, не з'ясував думку відповідача щодо можливості надавати аліменти у вказаному розмірі, тобто ухилився від врахування обставин, які повинні були бути враховані судом при визначені розміру аліментів зазначені у ст.182 СК України.
Крім того, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що вимогами ч.4 ст. 174 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Згідно ч.3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» , передбачено, що загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
Фактично суд ухилився від з'ясування обставин, що свідчить про недотримання встановленого ст. 212 ЦПК України принципу оцінки доказів, відповідно до якого суд на підставі всебічного, повного й об'єктивного розгляду обставин справи аналізує і оцінює докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, у взаємозв'язку, в єдності і протиріччі, і ця оцінка повинна спрямовуватися на встановлення достовірності чи відсутності обставин, які обґрунтовують доводи і заперечення сторін.
Згідно частини 9 ст. 7 СК України Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що він може сплачувати аліменти на утримання дружини лише в розмірі 1/10 частки доходу, є недоведеними і суперечать загальним засадам регулювання сімейних відносин.
Згідно ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши докази, надані сторонами як на підтвердження своїх доводів, так і заперечень, взявши до уваги стан здоров'я дитини, її матеріальне становище, матеріальне становище матері дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, відсутність домовленості між платником та одержувачем аліментів щодо визначення розміру аліментів, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що за таких обставин рішення суду підлягає зміні в частині розміру стягнутих аліментів та з відповідача підлягають стягненню на користь позивачки на утримання їх малолітньої дочки аліментів у розмірі ? частини з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, починаючи з дня звернення з позовом до суду до досягнення дитиною повноліття та аліменти на утримання позивачки до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно.
Керуючись ст.ст. 307,309,316 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково .
Рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 14 червня 2017 року змінити в частині розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини та дружини до досягнення дитиною трьох років.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_2, аліменти на утримання малолітньої дитини, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно, у розмірі ? частини з усіх видів заробітку (доходу) , але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17 березня 2017 року до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2,РНОКПП НОМЕР_2 аліменти на її утримання, щомісячно, у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) починаючи з 17 березня 2917 року і до досягнення дитиною, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, трьох років
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: