Єдиний унікальний номер 257/4840/14-ц Номер провадження 22-ц/775/1255/2017
Головуючий в 1 інстанції: Бурлаченко О.О.
Доповідач: Тимченко О.О.
Категорія 2
26 липня 2017 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді: Тимченко О.О.,
суддів: Мірута О.А., Хейло Я.В.
за участю секретаря: Яворського О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Дніпро» на заочне рішення Київського районного суду міста Донецька від 23 травня 2014 року у цивільній справі за позовом закритого акціонерного товариства «Донецький комбінат хлібопродуктів №1» до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай», публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Дніпро» про визнання правочинів недійсними, усунення перешкод у здійсненні права власності на майно та шляхом виключення записів з Державного реєстру іпотек та Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, стягнення грошових коштів,-
Заочним рішенням Київського районного суду м. Донецька від 23 травня 2014 року позовні вимоги ЗАТ «Донецькій комбінат хлібопродуктів» до ТОВ «Торгівельна компанія «Урожай» та ПАТ «ОСОБА_1 Дніпро» задоволено частково: визнано недійсним іпотечний договір №030611-І від 03.06.11 р., укладений між ПАТ «ОСОБА_1 Дніпро» та ТОВ «Торгівельна компанія «Урожай», що посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 03.06.11 р. за реєстровим номером 1347; вилучено з Державного реєстру іпотек запит номер 11251305 про обтяження майна іпотекою, внесеного 06.12.2012 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3, на підставі договору про зміни №061212 до іпотечного договору №030611-І, за реєстровим №1538, укладеного між ТОВ «Торгівельна компанія «Урожай» та ПАТ «ОСОБА_1 Дніпро», щодо об'єкту нерухомого майна-будівлі з господарськими спорудами, загальною площею 38647,4 кв.м., що знаходяться за адресою: Донецька обл., м. Донецьк, проспект Ілліча, будинок 11, номер РПВН:892766; вилучено запис з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна з реєстраційним номером 11251480, внесеного 03.06.2011 роком за №11251480 приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 за іпотечним договором №030611-І від 03.06.2011 р. за реєстровим №1347, шляхом зняття обтяження з предмета іпотеки - будівлі з господарськими спорудами, загальною площею 38647,4 кв.м., що знаходяться за адресою: Донецька обл., м. Донецьк, проспект Ілліча, б.115, номер РПВН 892766; визнано недійсним договір застави №030611-З/1 від 03.06.11 р., укладений між ПАТ «ОСОБА_1 Дніпро» та ТОВ «Торгівельна компанія «Урожай» та посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 03.06.11 р. за реєстровим номером 1349; вилучено з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис номер 11238015 про державну реєстрацію заборони відчуження рухомого майна. Відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення з фізичної особи ОСОБА_2 на користь ЗАТ «Донецький комбінат хлібопродуктів №1» 25 000 грн. Стягнуто з ТОВ «Торгівельна компанія «Урожай» на користь ЗАТ «Донецький комбінат хлібопродуктів №1» судові витрати в сумі 1468,00 грн.
З зазначеним рішенням не погодився ПАТ «ОСОБА_1 Дніпро» та подав апеляційну скаргу в якій ставить питання про скасуванні рішення суду в частині задоволених позовних вимог та прийняття в цій частині нового рішення про відмову в задоволені позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування доводив апеляційної скарги зазначив, що суд в порушення вимог ст. 114 ЦПК прийняв позовну заяву до розгляду, не з'ясував хто саме є дійсним власником спірного майна, не встановив всі обставини справи та дійшов невірного висновку про задоволення позовних вимог.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Представник відповідача ТОВ «Торгівельна компанія «Урожай» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Представник відповідача -ПАТ «ОСОБА_1 Дніпро» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність сторін, оскільки відповідно до вимог ст. 305 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до п. 15 постанови Пленум Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.
Рішення суду в часті відмови в задоволені позовних вимог до ОСОБА_2 ніким не оскаржується, тому апеляційним судом не перевіряється.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими ґрунтувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні данні (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам рішення суд не відповідає.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається із матеріалів справи, що позивач юридична особа - ЗАТ «Донецькій комбінат хлібопродуктів №1», звернулось до суду з позовом до юридичних осіб - ПАТ «ОСОБА_1 Дніпро» та ТОВ «Торгівельна компанія «Урожай» про визнання недійсним іпотечного договору №030611-І від 03.06.11 р., укладений між ПАТ «ОСОБА_1 Дніпро» та ТОВ «Торгівельна компанія «Урожай» та визнання недійсним договір застави №030611-З/1 від 03.06.11 р., укладений між ПАТ «ОСОБА_1 Дніпро» та ТОВ «Торгівельна компанія «Урожай».
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Висловлювання «судом, встановленим законом» зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
У порядку цивільного судочинства суди розглядають справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також щодо інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (статті 3, 15 ЦПК України).
Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
За положеннями статті 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарським судам підвідомчі спори щодо захисту порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб (у тому числі іноземних), громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи.
Критерієм розмежування справ цивільного і господарського судочинства є одночасно як суб'єктивний склад учасників процесу, так і характер спірних правовідносин.
За змістом частини першої статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами, в тому числі підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Згідно із статтею 12 ГПК України справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у яких сторонами є юридичні особи, розглядаються господарськими судами.
Відповідно до статті 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Оскільки не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, розгляд яких проводиться за правилами іншого виду судочинства.
У даній справи, вирішуючи спір між юридичним особами ЗАТ «Донецькій комбінат хлібопродуктів №1», ПАТ «ОСОБА_1 Дніпро» та ТОВ «Торгівельна компанія «Урожай».
Суд першої інстанції на зазначені обставини уваги не звернув та безпідставно прийняв до провадження спір, що виник між юридичними особами і підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, та розглянув його разом з вимогами, які вирішуються в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо, справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Розглянувши справу за позовом особами ЗАТ «Донецькій комбінат хлібопродуктів №1», ПАТ «ОСОБА_1 Дніпро» та ТОВ «Торгівельна компанія «Урожай» про визнання правочинів недійсними, усунення перешкод у здійсненні права власності на майно та шляхом виключення записів з Державного реєстру іпотек та Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, суд першої інстанції порушив норми процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі.
Згідно із частиною 1 ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі з підстав, визначених статтею 205 ЦПК України.
Враховуючи вищенаведене, рішення заочне рішення Київського районного суду міста Донецька від 23 травня 2014 року в задоволених позовних вимог підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі на підставі пункту 1 ст. 205 ЦПК України.
Згідно з частиною 2 ст. 206 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 205 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
Керуючись ст. 307, ст. 310, пунктом 1 ст. 205, ст. 314, ст. 315 ЦПК України, Апеляційний суд Донецької області, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Дніпро» задовольнити частково.
Заочне рішення Київського районного суду міста Донецька від 23 травня 2014 року в часті задоволених позовних вимог скасувати.
Закрити провадження к справі № 257/4840/14-ц за позовом закритого акціонерного товариства «Донецький комбінат хлібопродуктів №1» до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай», публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Дніпро» про визнання правочинів недійсними, усунення перешкод у здійсненні права власності на майно та шляхом виключення записів з Державного реєстру іпотек та Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Роз'яснити закритому акціонерному товариству «Донецький комбінат хлібопродуктів №1», що спір за позовом закритого акціонерного товариства «Донецький комбінат хлібопродуктів №1» до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай», публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Дніпро» про визнання правочинів недійсними, усунення перешкод у здійсненні права власності на майно та шляхом виключення записів з Державного реєстру іпотек та Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна віднесено до юрисдикції господарського суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції .
Головуючий О.О.Тимченко
Судді: О.А. Мірута
ОСОБА_4