Справа № 367/1644/17
25 липня 2017 року Ірпінський міський суд Київської області в складі головуючої судді Оладько С.І
При секртарі Костяк В
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ірпінь справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бучанської міської ради про зобов»язання вчинити певні дії
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом,відповідно до якого зазначив,що ОСОБА_1 09 грудня 2016 року звернувся до Бучанської міської ради із заявою (клопотанням) про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки на території Бучанської міської ради Київської області в межах населеного пункту, з метою отримання у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовною площею 0,10 га.
Також, на виконання вимог чинного законодавства, позивачем було додано до заяви документи, передбачені законом, а саме графічні матеріали з позначенням запитуваної ділянки, копії паспорту позивача, копію реєстраційної картки платника податків позивача, тощо. В своїй заяві (клопотанні) позивач також вказував, що на території України земельних ділянок з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) безоплатно із земель державної або комунальної власності у приватну власність не отримував.
Відповідачем, було розглянуто відповідну заяву (клопотання) з порушенням строків, визначених законом, і в результаті такого розгляду було винесено рішення про відмову в задоволенні заяви (клопотання) ОСОБА_1, викладену у Рішенні Бучанської міської ради Київської області від 26 січня 2017 року № 1073-24-VІІ «Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1Ф.»
Підставою для відмови стало те, що на думку відповідача графічні матеріали, додані до заяви, не відображають населеного пункту, вулицю та конкретне місце розташування і не є графічними матеріалами в розмінні ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України.
Позивач не погоджується із такою позицією відповідача та вважає, що Рішення Бучанської міської ради Київської області від 26 січня 2017 року № 1073-24-VІІ «Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1Ф.» є протиправним і має бути скасоване, оскільки, не відповідає вимогам чинного законодавства України та усталеної судової практики.
Позивач зазначає,що підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
В порушення вимог закону, відповідач відмовляє в наданні відповідного дозволу на таких підставах:невідповідність «графічних матеріалів» наданих позивачем, вимогам закону;суперечливі висновки Ірпінського міського суду Київської області, викладені в рішенні від 17.10.2014 року у справі № 367/4187/14-ц.
Ткі підстави для відмови не передбачено законом, а отже відповідачем порушено положення як ст. 118 Земельного кодексу України, так і положення 19 статті Конституції України.
А отже, вже на цій правовій підставі, позивач вважає, що рішення Бучанської міської ради Київської області від 26 січня 2017 року № 1073-24-VII «Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1Ф.» є протиправним і має бути скасоване.
Відповідач в оскаржуваному рішенні зазначає, що «...графічні матеріали, надані заявником не відображають населеного пункту, вулицю та конкретне місце розташування ділянки і не є графічним матеріалом в розмінні ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України».
Закон же, а саме ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України визначає, що до клопотання додаються «графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки» і жодним чином не визначає, яким чином вони мають бути оформлені.
Зокрема, в частині 1 статті 79 Земельного кодексу України записано: "Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами". Тобто вже за визначенням для кожної земельної ділянки має існувати певне місце розташування.
Дані про місце розташування земельної ділянки вносяться до державного земельного кадастру (п.72 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.12 р. №1051).
Таким чином, саме кадастровий номер та внесена до Державного земельного кадастру інформація є належними орієнтирами для визначення місця розташування ділянки, а не зазначення населеного пункту, вулиці, тощо.
До заяви (клопотання) від 09.12.2016 року позивачем було додано інформацію з Публічної кадастрової карти України, на якій визначено місце розташування запитуваної земельної ділянки, а також, з метою точного визначення місцезнаходження ділянки - кадастровий номер земельної ділянки, що межує із запитуваною за цим клопотанням (кадастровий номер 3210800000:01:090:0059).
Кадастровий же номер ділянки, щодо якої позивачем було подано клопотання, у Публічній кадастровій карті України не зазначено. Крім того, на наданих витягах із Публічної кадастрової карти України зазначено, що така запитувана ділянка знаходиться в м. Бучі Київської області.
Позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Бучанської міської ради від 26.01.2017р № 1073-24-У11.Зобов»язати Бучанську міську раду Київської області у місячний термін з дня набрання рішенням законної сили повторно розглянути заяву ОСОБА_1Ф від 09.12.2016р про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,10га.Стягнути із відповідача на користь позивача судові витрати 1280гр та витрати на правову допомогу у суммі 3200гр.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з»явився,про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином,у зв»язку з чим суд розглянув справу за його відсутності.
Суд,заслухавши пояснення представника позивача,дослідивши письмові докази по справі,вважає позов таким,що не підлягає до задоволення.
У судовому заксіданні встановлено,що в жовтні 2016 року позивач звернувся до Бучанської міської ради Київської області, з клопотанням та доданими до нього графічними матеріалами в порядку ст. 118 Земельного кодексу України про виділення земельної ділянки, надання дозволу на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки, орієнтовною площею до 0,10 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у межах м. Буча.
Відповідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Згідно із п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", питання регулювання земельних відносин вирішуються сільськими, селищними та міськими радами виключно на їх пленарних засіданнях.
Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. В частині 3 тієї ж статті зазначено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
Положенням ч.1 ст. 121 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в містах - не більше 0,10 гектара.
Відповідно до ч. 6, 7 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, веде садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
У судовому засіданні встановлено,що ОСОБА_1 09 грудня 2016 року звернувся до Бучанської міської ради із заявою (клопотанням) про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки на території Бучанської міської ради Київської області в межах населеного пункту, з метою отримання у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовною площею 0,10 га.До заяви ОСОБА_2Ф додав графічний матеріал (а.с. 7-8)
Також,у судовому засіданні встановлено,що рішенням Бучанської міської ради 26.01.2017р № 1073-24-У11 позивачу було відмовлено у задоволенні заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки, для передачі у приватну власність орієнтовною площею 0,10га в м.Буча (а.с.9),при цьому як вбачається зі змісту вказаного рішення,рішення вмотивоване,зазначено підстави відмови,у тому числі і ті,що графічні матеріали надані заявниколм не відображають населеного пункту,вулицю та конкретне місце розташування і не є графічним матеріалом у розумінні ч 6 ст. 118 ЗК України,відповідно до ч 7 ст 118 ЗК України ,а саме невідповідність місця розташування об»єкта вимогам законів .Тобто , відповідачем зазначене рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1Ф було прийнято відповідно до вмиог ст 118 ЗК України і підставою для відмови у заяві було у тому числі і підстава,передбачена ст. 118 ЗК України ,а саме невідповідність місця розташування об»єкта вимогам законів.
Враховуючи викладені обставини,суд відмовляє позивачу у позові в частині його вимог про визнання протиправним та скасування рішення Бучанської міської ради від 26.01.2017р № 1073-24-У11.Поскільки суд відмовляє у вимогах про скасування рішення Бучанської ради № 1073-24-У11,то відповідно не підлягають до задоволення вимоги позивача в частині зобов»язання Бучанську міську раду Київської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1Ф від 09.12.2016р про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,10га. А також не підлягають до задоволення і вимоги про відшкодування судових витрат та витрат на правову допомогу.
На підставі ст..19 Конституції України,ст.. 118 ЗК України,керуючись ст.ст. 2,4,9,11,71,86,99,100,158-163,167 КАС України,суд
ОСОБА_1 у позові відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Ірпінський міський суд на протязі 10 днів.
З мотивованою постановою суду сторони по справі зможуть ознайомитись 30.07.2017р.
Суддя: ОСОБА_3