Справа № 367/5756/16-ц
Провадження по справі № 2/367/888/2017
Іменем України
24 липня 2017 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Оладько С.І,вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 про розподіл судових витрат
Заявник звернувся до суду із заявою,відповідно до якої просить стягнути із ОСОБА_2М на його користь у порядку передбаченому ст.. 89 ч 3 ЦПК України витрати на правову допомогу адвоката ОСОБА_3І в суммі 51200гр.
Вивчивши матеріали справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4,3-я особа Ірпінська міська держнот контора,ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним,вважаю заяву такою,що не підлягає до задоволення.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 19.06.2017р по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4,,3-я особа Ірпінська міська держнот контора,ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним,вказану позовну заяву було залишено без розгляду.
Відповідно до ч 3 ст. 89 ЦПК України «В інших випадках закриття провадження у справі.а також у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат,пов»язаних з розглядом справи,внаслідок необґрунтованих дій позивача.»
Відповідно до п 38 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ 17.10.2014 № 10
Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах «Відповідно до статті 89 ЦПК у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення всіх понесених ним у справі витрат з відповідача. Визнання відповідачем позову не є підставою для звільнення його від сплати судових витрат.
Якщо сторони під час укладення мирової угоди не передбачили порядку розподілу судових витрат, кожна сторона у справі несе половину судових витрат.
В інших випадках закриття провадження у справі, а також у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов'язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. Розмір відшкодування доводить відповідач (статті 10, 11 ЦПК). При цьому саме по собі пред'явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.
Відповідно до п 47 вказаної постанови
«При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 42, 56 ЦПК).
Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України від 20 грудня 2011 року № 4191-VI "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах".
Встановлено,що 3-я особа по справі ОСОБА_1І уклав із адвокатом ОСОБА_3І договір про надання правової допомоги від 07.03.2017р.Згідно поданого розрахунку та квитанції зазначено,що адвокат ОСОБА_3І отримав від ОСОБА_1І гонорар 5120гр.Однак,заявником не надано витяг із книги обліку доходів та витрат адвоката ОСОБА_3І,згідно якого вказана сума відображена у даній книзі як дохід та підлягає відповідному оподаткуванню. Із наданої квитанції дані обставини не вбачаються .
Враховуючи викладене, суддя вважає відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 89 ЦПК України,суддя
ОСОБА_1 відмовити у заяві про розподіл судових витрат.
Копію ухвали направити заявнику для відома.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області на протязі 5 днів..
Суддя Оладько С.І.