21.07.2017 Справа № 367/3821/17
21 липня 2017 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області матеріали кримінального провадження внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017110040000568 від 07.03.2017 року по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Білопілля Сумської області, громадянина України, українця, не працюючого, раніше судимого, останній раз 15.06.2012 року, вироком Білопільського районного суду Сумської області за ч. 3 ст. 186, ст. 69, ст. 71 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у скоєнні кримінального злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,-
ОСОБА_5 05.03.2017 року приблизно о 16 год. 00 хв., будучи особою, яка раніше вчинила злочини, передбачені ст. ст. 307, 317 КК України, маючи умисел на повторне незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу для особистого вживання без мети збуту, проходячи на перехресті вул. Києво-Мироцька та вул. Яснополянська в м. Буча Київської області, що неподалік залізничного вокзалу, повторно незаконно придбав, шляхом привласнення знайденого на землі одноразового медичного шприца об'ємом 20 мл, частково заповнений рідиною коричневого кольору, який заховав до лівої кишені своїх джинсів, в які був одягнутий. Достовірно розуміючи, що придбана ним речовина коричневого кольору, яка знаходилась в одноразовому медичному шприці об'ємом 20 мл є наркотичним засобом, обіг якого заборонено, ОСОБА_5 , знаходячись на перехресті вул. Києво-Мироцька та вул. Яснополянська в м. Буча Київської області, будучи особою, яка раніше вчинила злочини, передбачені статтями 307, 317 КК України, повторно незаконно зберігав його, без мети збуту для особистого вживання в лівій кишені своїх джинсів, в які був одягнутий. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на повторне незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу, без мети збуту, для власного вживання ОСОБА_5 незаконно зберігаючи в лівій кишені своїх джинсів незаконно придбаний ним одноразовий медичний шприц об'ємом 20 мл частково заповнений рідиною коричневого кольору, попрямував до молитовного будинку, що розташований по АДРЕСА_3 . Прямуючи до молитовного будинку, який розташований за вищевказаною адресою, ОСОБА_5 побачивши працівників поліції, злякавшись кримінальної відповідальності почав втікати від останніх, витягнувши з лівої кишені своїх джинсів одноразовий медичний шприц об'ємом 20 мл частково заповнений рідиною коричневого кольору та намагався її злити під час чого частина рідини потрапила на ліву частину його джинсів утворивши плями світло-коричневого кольору. Під час огляду місця події 05.03.2017 року у період часу з 21:15 год. до 21:50 год. на перехресті вул. Києво-Мироцька та вул. Яснополянська в м. Буча Київської області, що неподалік залізничної дороги, за добровільною згодою ОСОБА_5 , у останнього з лівої кишені джинсів, в які він був одягнутий, виявлено та вилучено одноразовий медичний шприц об'ємом 20 мл частково заповнений рідиною коричневого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом обіг якого заборонено - опієм ацетильованим, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,006 г та фрагмент тканини синього кольору з плямою світло-коричневого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом обіг якого заборонено - опієм ацетильованим, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,056 г, загальна маса опію ацетильованого становить 0,062 г, яку ОСОБА_5 повторно придбав та зберігав для власного вживання без мети збуту.
30.05.2017 року між прокурором Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 було укладено угоду про визнання винуватості, яка надійшла до суду на розгляд разом із обвинувальним актом.
Згідно вказаної угоди про визнання винуватості обвинувачений ОСОБА_5 повністю і беззастережно визнає себе винним у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та сторони погоджуються на призначення покарання обвинуваченому за ч. 2 ст. 309 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України погодили звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням з встановленням ОСОБА_5 іспитового строку терміном 3 (три) роки.
У підготовчому судовому засіданні прокурор, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену з обвинуваченим.
Захисник ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості від 30.05.2017р., укладену між його підзахисним та прокурором, пояснив, що дана угода відповідає вимогам закону, укладена обвинуваченим у його присутності, добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 пояснив суду, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Просив суд затвердити угоду про визнання винуватості від 30 травня 2017 року і призначити йому узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, викладеного в обвинувальному акті.
Суд, дослідивши угоду про визнання винуватості, матеріали кримінального провадження, вислухавши доводи учасників розгляду, дійшов висновку про необхідність затвердження угоди про визнання винуватості з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 468 - 475 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Відповідно до з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Перевіривши угоду про визнання винуватості на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд прийшов до висновку, що зазначена угода у повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вона містить всі необхідні вимоги, визначені статтею 472 КПК України, зокрема, найменування сторін, формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію із зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згоду обвинуваченого на його призначення, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, дата її укладення та підписи сторін.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.
Суд вважає, що при узгодженні в угоді про визнання винуватості міри покарання ОСОБА_5 у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, із звільненням його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на три роки, сторонами було враховано особу обвинуваченого, який раніше судимий, не працюючий, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря-нарколога з 08.02.2012 року та обставину, що пом'якшує покарання, якою є щире каяття, а також обставину, що обтяжує покарання - рецидив злочинів.
Крім того, судом встановлено, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковано правильно за ч. 2 ст. 309 КК України, оскільки він, своїми умисними діями, які виразились у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту, вчинене повторно, особою, яка раніше вчинила злочини, передбачені ст.ст. 307, 317 КК України, вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 309 КК України.
Умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, обвинувачений ОСОБА_5 може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, наявні фактичні підстави для визнання винуватості, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України.
При цьому в підготовчому судовому засіданні було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 розуміє свої права визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Судом у підготовчому судовому засіданні також встановлено, що укладання угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
За таких підстав суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 від 30.05.2017р. та призначення обвинуваченому узгодженої міри покарання.
Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого не застосовувався.
Крім того, слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави судові витрати за проведення судово-хімічних експертиз.
Речовими доказами суд розпоряджається у відповідності із вимогами ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 314, 374-376, 475 КПК України, суд, -
Угоду про визнання винуватості від 30 травня 2017 року, укладену у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017110040000568 між прокурором Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - затвердити.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбуття призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю в 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі статті 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати за проведення судово-хімічної експертизи № 11-2/1971 від 19.05.2017 року у сумі 742 (сімсот сорок дві) гривні 20 копійок.
Речові докази - медичний шприц з нашаруванням речовини коричневого кольору на його внутрішній поверхні, яке містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - опій ацетильований, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,006 г та фрагменті тканини з нашаруванням речовини коричневого кольору на ньому, яка містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - опій ацетильований, маса якого в перерахунку на суху речовину становить - 0,056 г, упаковані в спец пакет № 2263135, який переданий до камери схову речових доказів Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення, у разі неподання апеляційної скарги.
Суддя: ОСОБА_1