Апеляційний суд Житомирської області
Справа №296/11956/15-ц Головуючий у 1-й інст. Драч Ю. І.
Категорія 47 Доповідач Миніч Т. І.
26 липня 2017 року Апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Миніч Т.І.
суддів: Трояновської Г.С.,
ОСОБА_1
секретаря
судового засідання ОСОБА_2
без участі сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_3
на ухвалу судді Корольовського районного суду м.Житомира від 13 червня 2017 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення порушених прав власника,
У листопаді 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом. Просила зобов»язати ОСОБА_4 усунути перешкоди в користуванні спільною земельною ділянкою в розмірі 0,0008 га., що розташована вздовж стіни будинку за адресою: пров.1 Шевченка, шляхом зобов»язання ОСОБА_4 забезпечити вільний доступ ОСОБА_3 до земельної ділянки спільного користування.
23.02.2016 року ОСОБА_3 подала заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з ОСОБА_4 майнову шкоду в розмірі 5000грн. та на відшкодування моральної- 5000грн.
Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира від 13 червня 2017 року позовну заяву про збільшення позовних вимог повернуто позивачеві.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить зазначену ухвалу скасувати та повернути цивільну справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду. В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що нею було подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій вона просила стягнути на її користь з ОСОБА_4 майнову шкоду та моральну шкоду, тобто нею заявлені додаткові вимоги майнового та немайнового характеру. Ухвалою судді від 08.06.2017 року заяву про збільшення позовних вимог залишено без руху, оскільки не було додано доказів про сплату судового збору. Недоліки нею були усунуті, сплачено судовий збір в розмірі 1102,40 грн. (за вимогу майнового характеру 551,20 грн. та за вимогу немайнового характеру - 551,20 грн.). Проте, оскаржуваною ухвалою їй було повернуто позовну заяву з тих мотивів, що вона повинна була сплатити судовий збір в розмірі 1929,90 грн. з яких: 551,20 грн.- за вимогу майнового характеру та 1378 грн. за вимогу про стягнення моральної шкоди. На думку апелянта, в даному випадку судом було неправомірно застосовано положення п.5 ч.1 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», оскільки ці норми застосовується до позовів про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи. Тобто, суд не врахував, що заявлена нею вимога відноситься до вимог немайнового характеру.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається,що вимоги про збільшення позовних вимог, заявлені ОСОБА_3, обумовлені витратами на відновлення житлового будинку та неправомірними, на думку позивача, діями відповідача щодо позивача, як власника нерухомого майна (а.с.51-54).
Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира від 08 червня 2017 року позовну заяву ОСОБА_3 про збільшення позовних вимог залишено без руху і надано строк для сплати судового збору в розмірі 1929,20 грн.
Оскаржуваною ухвалою судді позовну заяву ОСОБА_3 про збільшення позовних вимог повернуто позивачеві у зв'язку із тим, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 1102,40 грн., а ухвалою від 08.06.2017 року був визначений судовий збір в сумі 1929,20 грн.
Відповідно до ч.1 ст.121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч.2 ст.121 ЦПК України).
Саме цими положеннями закону керувався суд, повертаючи позивачці позовну заяву про збільшення позовних вимог.
Проте, в повній мірі погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки вони зроблені передчасно, без належного з»ясування всіх обставин справи.
Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.3 ст.2 ЦПК провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,- у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 року становив 1378 грн.
Згідно з п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за позовну заяву майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (1 відсоток ціни позову, але не менше 551,20 грн. та не більше 6890,00 грн.).
Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за позовну заяву немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 грн.).
При цьому, як роз'яснено у п.10 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10 (зі змінами та доповненнями), подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору. За подання додаткових заяв, у яких збільшується розмір позовних вимог, недоплачена сума судового збору також підлягає сплаті.
Залишаючи без руху позовну заяву, суд зазначив, що відповідно до п.5 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за позовну заяву про відшкодування моральної шкоди сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Проте, таке посилання є помилковим, оскільки зазначені норми застосовуються у випадку подання заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а в даному випадку такий спір не було порушено.
З огляду на наведене, розмір судового збору, який повинна була сплатити ОСОБА_5 за подання заяви про збільшення позовних вимог має становити 1102,40 грн., з яких 551,20 грн. (за вимоги майнового характеру фізичною особою) та 551, 20 грн.(за вимоги немайнового характеру фізичною особою). Саме такий розмір судового збору сплачено позивачем, про що зазначено судом. Проте, суд першої інстанції наведеного не врахував та дійшов передчасного висновку про повернення позову.
За наведених обставин та відповідно до п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з передачею на новий розгляд до суду першої інстанції питання про прийняття заяви про збільшення позовних вимог.
Керуючись ст.ст.303,304,307,312-315 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволити.
Ухвалу судді Корольовського районного суду м.Житомира від 13 червня 2017 року скасувати. Заяву ОСОБА_3 про збільшення позовних вимог повернути до суду першої інстанції для вирішення питання про її прийняття.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий: Судді: