Апеляційний суд Житомирської області
Справа №289/2172/13-ц Головуючий у 1-й інст. Сіренко Н. С.
Категорія 25 Доповідач Коломієць О. С.
24 липня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого судді : Коломієць О.С.
суддів: Шевчук А.М., Гансецької І.А.,
з участю секретаря
судового засідання: ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про виправлення помилки у виконавчому листі виданого за рішенням суду у цивільній справі № 289/2172/13-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої незаконним будівництвом,
за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від 13 квітня 2017 року
встановила:
У квітні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про виправлення помилки у виконавчому листі №2/289/132/14, виданому 19.06.2015 року Радомишльським районним судом Житомирської області.
Ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області від 13 квітня 2017 року заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати зазначену ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання по суті. Зокрема, апелянт посилається на те, що заяву ОСОБА_2 про виправлення помилки у виконавчому листі №2/289/132/14, виданому 19.06.2015 року Радомишльським районним судом Житомирської області вже було розглянуто суддею Радомишльського районного суду Житомирської області 18 квітня 2016 року та Апеляційним судом Житомирської області 24 січня 2017 року, на підставі чого були ухвалені відповідні судові рішення. Враховуючи наведене, апелянт вважає, що суд не мав права залишити без розгляду заяву ОСОБА_2, оскільки вона вже була розглянута.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Залишаючи заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що 13.04.2017 року через канцелярію суду ОСОБА_2 надала заяву про залишення її заяви без розгляду, а тому, у відповідності до п.5 ч.1 ст.207 ЦПК України суд постановив ухвалу про залишення заяви без розгляду.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду виходячи з наступного.
У квітні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про виправлення помилки у виконавчому листі №2/289/132/14, виданому 19.06.2015 року Радомишльським районним судом Житомирської області на виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_3 на її користь 7427 грн. матеріальної шкоди. Свою заяву обґрунтовувала тим, що у виконавчому листі невірно записано прізвище боржника - замість «Ніколенко» вказано «Ніколєнко».
Ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області від 18 квітня 2016 року виправлено описку у виконавчому листі від 07.03.2014 року, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1000 грн. моральної шкоди, правильним прізвищем відповідача читати «Ніколенко», а далі за текстом; у виконавчому листі від 07.03.2014 року, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 7427 грн. матеріальної шкоди, правильним прізвищем відповідача читати «Ніколенко», а далі читати за текстом (а.с.9).
Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 24 січня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від 18 квітня 2016 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд (а.с.48).
З наведеного вбачається, що заява ОСОБА_2 про виправлення помилки у виконавчому листі №2/289/132/14, виданому 19.06.2015 року Радомишльським районним судом Житомирської області не була розглянута по суті заявлених вимог.
13.04.2017 року на адресу Радомишльського районного суду Житомирської області надійшла заява від ОСОБА_2 про залишення без розгляду її заяви про виправлення описки у виконавчому листі (а.с.85).
Згідно положень ст. 11 ЦПК суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги (принцип диспозитивності цивільного судочинства).
Відповідно до ч.8 ст. 8 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Так, згідно п.5 ч.1 ст.207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.
ОСОБА_2, реалізуючи принцип дипозитивності в цивільному процесі, скористалася своїм процесуальним правом, передбаченим ч.2 ст. 31 ЦПК України, та подала заяву про залишення без розгляду її заяви про виправлення описки у виконавчому листі. Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано постановив ухвалу про залишення заяви без розгляду.
Приведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права і підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від 13 квітня 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий: Судді: