Апеляційний суд Житомирської області
Справа №295/15371/16-ц Головуючий у 1-й інст. Стрілецька О. В.
Категорія 24 Доповідач Галацевич О. М.
19 липня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого судді Галацевич О.М.
суддів Борисюка Р.М., Микитюк О.Ю.,
з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом Приватного підприємства «Надійний світ» до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором про надання інформаційно-консультаційних та посередницьких послуг,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1,
на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 17 травня 2017 року,
У грудні 2016 року Приватне підприємство «Надійний світ» (далі - ПП «Надійний світ») звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором на продаж № 377 про надання інформаційно-консультаційних послуг від 29.08.2016 у сумі 33751,00 грн., з яких: 13350,00 - сума несплаченої винагороди, 20000,00 грн. - штраф, 307,05 грн. - сума нарахованих інфляційних витрат на суму боргу, 94,83 грн. - сума нарахованих 3 % річних. Позов обґрунтовано тим, що 29.08.2016 між сторонами по справі було укладено вказаний договір, за умовами якого підприємство зобов'язалося підшукати покупця для продажу об'єкту нерухомого майна - частини житлового будинку № 8 по вулиці Замковій у місті Житомирі, а ОСОБА_1 - виплатити виконавцю винагороду. Позивач виконав свої зобов'язання за договором у повному обсязі, проте відповідач не сплатила винагороду за надані послуги.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 17 травня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПП «Надійний світ» заборгованість за договором на продаж № 377 про надання інформаційно-консультаційних послуг від 29.08.2016 у сумі 33350,00 грн., яка складається з несплаченої винагороди - 13350,00 грн. та штрафу - 20000,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду у задоволеній частині позову скасувати і ухвалити у цій частині нове рішення, про відмову у позові. В іншій частині рішення суду першої інстанції просить залишити без змін та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що позивач не довів факт виконання договору та прийняття нею, як замовником, робіт згідно такого договору, з чим прямо пов'язано виникнення обов'язку оплатити послуги, а тому висновок суду про задоволення позову є помилковим.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 14 ЦК України визначено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 526, 629 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, в установлений строк відповідно до умов договору і не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання та одностороння зміна умов договору, за винятком випадків, передбачених законом. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зі змісту ст. 610 ЦК України вбачається, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату - замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Судом першої інстанції встановлено, що 29.08.2016 між ПП «Надійний світ» та ОСОБА_1 укладено договір на продаж № 377 про надання інформаційно-консультаційних послуг (далі - Договір), за умовами якого ОСОБА_1 доручила позивачу підшукати покупця на належну їй частину житлового будинку № 8 по вулиці Замковій у місті Житомирі (а. с. 7) .
Договором передбачено декілька умов, згідно яких він вважається виконаним: в момент підписання замовником договору (дарування, купівлі-продажу) та/чи з моменту підписання Попереднього договору (п. 3.2. Договору); з моменту передачі завдатку власнику об'єкту нерухомості (п. 6.4. Договору).
Пунктом 3.3 Договору передбачено, що після прийому виконаних робіт, Замовник зобов'язаний виплатити Виконавцю винагороду, розмір якої визначений п.4.1 Договору. За змістом п. 4.2 Договору оплата здійснюється замовником після підписання договору (купівлі-продажу, дарування, обміну) та/чи акту виконаних робіт.
Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем було організовано огляд покупцем ОСОБА_2 частини вищевказаного житлового будинку, яка належить ОСОБА_1, що підтверджується відповідним актом від 29.08.2016 (а. с. 60 зв.).
В подальшому, 29.09.2016 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у простій письмовій формі укладений Попередній договір про оформлення договору Дарування частини житлового будинку № 8 по вул. Замковій у м. Житомирі (а.с. 8).
07.09.2016 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (дочка ОСОБА_2В.) укладено нотаріально посвідчений договір дарування зазначеного вище нерухомого майна (а. с. 43-44).
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що ПП «Надійний світ» виконало умови укладеного з ОСОБА_1 договору, здійснило пошук покупця належного останній об'єкта нерухомості, а тому у відповідачки виник обов'язок по оплаті наданих позивачем послуг, від виконання якого вона ухиляється.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки в судовому засіданні позивачем не було доведено, що договір дарування між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено саме на виконання умов Договору на продаж № 377 про надання інформаційно-консультаційних послуг від 29.08.2016.
Обставини присутності обдаровуваної ОСОБА_3 при огляді частини будинку, належного ОСОБА_1, разом зі своєю матір'ю ОСОБА_2 та наявність судового рішення про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за договором № 738 про надання інформаційно-консультаційних та посередницьких послуг з купівлі від 29.08.2016, на які посилався у оскаржуваному рішенні суд першої інстанції, правового значення для вирішення даного спору не мають. Доказів про те, що під час даного огляду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 діяли як одна сім'я позивачем не надано.
Судом також не було враховано, що відповідно до п. 4.2 Договору оплата здійснюється замовником після підписання договору (купівлі-продажу, дарування, обміну) та/чи акту виконаних робіт. Проте, між сторонами договору не було складено та підписано акту виконаних робіт. Покупець, якого підшукав позивач, після укладення без нотаріального посвідчення в простій письмовій формі Попереднього договору, який в силу вимог ст. 220 ЦК України є нікчемним, відмовився укласти з відповідачкою, як продавцем, договір відчуження належного останній нерухомого майна.
Також, ПП «Надійний світ» не надані докази на спростування доводів відповідачки про самостійне підшуковування обдаровуваної особи, яка будь-яких договорів про надання послуг з позивачем не укладала.
Передані 29.08.2016 ОСОБА_2 кошти ОСОБА_1 (а.с. 9), зважаючи на не укладення між ними в установленому законом порядку договору купівлі-продажу, не є завдатком у розумінні ст. 570 ЦК України, а тому зазначена обставина не може свідчити про виконання позивачем умов Договору та бути підставою для задоволення позову.
Таким чином, уклавши договір відчуження належного майна з іншою особою, відповідач не порушила умов договору, а відтак суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
За таких обставин, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими, а рішення суду першої інстанції таким, що підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України з ПП «Надійний світ» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 704 грн. сплаченого нею при поданні до суду апеляційної скарги судового збору.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 17 травня 2017 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «Надійний світ» заборгованості за договором про надання інформаційно-консультаційних та посередницьких послуг від 29 серпня 2016 року в сумі 33350 грн. та судового збору в сумі 551,21 грн. скасувати, ухваливши нове рішення про відмову у задоволенні позову у цій частині.
У решті рішення суду залишити без змін.
Стягнути з Приватного підприємства «Надійний світ» на користь ОСОБА_1 1515,80 грн. судових витрат.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий Судді: