Апеляційний суд Житомирської області
Справа №281/161/17 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ч.1 ст. 286 КК України Доповідач ОСОБА_2
18 липня 2017 року
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря: ОСОБА_5 ,
прокурора: ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Коростенської місцевої прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу Лугинського районного суду Житомирської області від 10 травня 2017 року, -
Ухвалою Лугинського районного суду Житомирської області від 10 травня 2017 року відмовлено в затвердженні угоди про примирення, укладеної 23.03.2017 року між обвинуваченим ОСОБА_7 та потерпілою ОСОБА_8 , та повернуто кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України прокурору для продовження досудового розслідування.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу суду скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання. Посилається на те, що ухвала суду є незаконною у зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону. Суд першої інстанції неправильно та помилково прийшов до висновку про недотримання при укладенні угоди про примирення вимог п. 1,3 ч. 7 ст. 474 КПК України, невірно застосував вимоги ч.7 ст.474 КПК України щодо повернення прокурору Кримінального провадження. Вказує, що Відповідно до положень ч. 7 ст. 474 КПК України у разі відмови у затвердженні угоди про примирення, досудове розслідування або судове провадження продовжується у загальному порядку. Досудове розслідування по матеріалах кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 закінчено 22.03.2017 зі складанням обвинувального акту відносно ОСОБА_7 , тобто з завершенням усіх необхідних розшуковик (слідчих) дій. Водночас, 23.03.2017. тобто після завершення досудового розслідування між сторонами кримінального провадження укладено угоду при примирення. Відповідно, у даному випадку, коли суд дійшов висновку про неможливість затвердження згоди про примирення та винесення обвинувального вироку на її підставі, відповідно до ч.7 ст.474 КПК України суд мав би продовжити підготовче судове засідання з прийняттям рішення відповідно до ст.ст.314,316 КПК України щодо відповідності обвинувального акту вимогам КПК України та можливості призначення судового розгляду кримінального провадження. За таких обставин, суд, ухваливши рішення про відмову в затвердженні угоди про примирення, закладеної 23.03.2017 року між підозрюваним ОСОБА_7 та потерпілою ОСОБА_9 , повинен був продовжити підготовче судове засідання та виконати дії передбачені ст.314 КПК України та вирішити питання можливості призначення судового розгляду матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_7 у суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 474 КПК України у разі відмови у затвердженні угоди про примирення, досудове розслідування або судове провадження продовжується у загальному порядку.
Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.12.2015 №13 «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі згод» за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні (під час підготовчого судового провадження або під час судового розгляду) суд, перевіривши відповідність згоди вимогам кримінального процесуального закону і закону про кримінальну відповідальність, врахувавши доводи сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження, може, зокрема, відмовити у затвердженні угоди в разі встановлення підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України та повернути кримінальне провадження прокурору, якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, для його продовження у порядку, передбаченому розділом III КПК України; або продовжити судовий розгляд у загальному порядку, якщо угоду було укладено під час його здійснення; або призначити судовий розгляд для проведення судового провадження в загальному порядку, якщо до суду надійшов обвинувальний акт, а угоду було укладено під час підготовчого провадження, а також у випадку подання прокурором відповідного клопотання, пов'язаного з відсутністю необхідності продовження досудового розслідування внаслідок його фактичного закінчення.
Суд при прийнятті рішення зазначених вимог закону не дотримався.
Як вбачається яз матеріалів кримінального провадження, досудове розслідування щодо обвинуваченого ОСОБА_7 закінчено 22.03.2017 року зі складанням обвинувального акту відносно ОСОБА_7 , тобто з завершенням усіх необхідних розшуковик (слідчих) дій. Водночас, 23.03.2017 року тобто після завершення досудового розслідування між сторонами кримінального провадження укладено угоду при примирення. Відповідно, у даному випадку, коли суд дійшов висновку про неможливість затвердження угоди про примирення та винесення обвинувального вироку на її підставі, відповідно до ч. 7 ст. 474 КПК України суд мав би продовжити підготовче судове засідання з прийняттям рішення відповідно до ст. ст. 314, 316 КПК України щодо відповідності обвинувального акту вимогам КПК України та можливості призначення судового розгляду кримінального провадження.
За таких обставин, суд, ухваливши рішення про відмову в затвердженні угоди про примирення, укладеної 23.03.2017 року між підозрюваним ОСОБА_7 та потерпілою ОСОБА_9 , яке оскаржнню не підлягає, повинен був продовжити підготовче судове засідання та виконати дії передбачені ст.314 КПК України та вирішити питання можливості призначення судового розгляду матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_7 у суді першої інстанції, оскільки кримінальне провадження надійшло до суду з обвинувальним актом, тобто усі оперативні та слідчі дії на думку прокурора було вже по ньому здійснено і підстав для додаткових слідчих дій немає. Разом з тим, ухвалюючи таке рішення про повернення провадження для подальшого розслідування, суд першої інстанції також і не досліджував сам обвинувальний акт та не вирішував питання про його повернення у зв'язку з невідповідністю нормами КПК України.
Таким чином, суд першої інстанції прийшовши до висновку про недотримання при укладенні угоди про примирення вимог п.п. 1,3 ч.7 ст. 474 КПК України, укладеної після складання обвинувального акту по провадженню, невірно застосував вимоги ч.7 ст.474 КПК України щодо повернення прокурору кримінального провадження для продовження досудового розслідування.
У зв'язку із зазначеним ухвала суду підлягає скасуванню в межах доводів апеляційної скарги в частині повернення прокурору кримінального провадження щодо ОСОБА_7 за ч.1 ст. 286 КК України для продовження досудового розслідування, а обвинувальний акт разом з матеріалами провадження підлягає направленню на розгляд до того ж суду першої інстанції для продовження його судового розгляду зі стадії підготовчого судового засідання
Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Коростенської місцевої прокуратури ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу Лугинського районного суду Житомирської області від 10 травня 2017 року в частині повернення кримінального провадження щодо ОСОБА_7 за ч.1 ст. 286 КК України прокурору для продовження досудового розслідування скасувати та обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 за ч.1 ст. 286 КК направити до суду першої інстанції для продовження розгляду кримінального провадження зі стадії підготовчого судового засідання
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: