Єдиний унікальний номер № 285/3569/16-к
Провадження № 1-кп/0285/233/17
25 липня 2017 року м. Новоград-Волинський
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Новоград-Волинський кримінальне провадження № 42016060360000192 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кузнецовськ, Рівненської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого АДРЕСА_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , солдата, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України
Солдат ОСОБА_4 , 29 березня 2016 року уклав контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на термін 3 роки.
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 31 травня 2016 року №121 солдата ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення та призначено на посаду старшого хіміка 2-го взводу радіаційної, хімічної, біологічної, розвідки роти радіаційної, хімічної, біологічної розвідки батальйону радіаційного, хімічного, біологічного захисту та відповідно до вимог ст.ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», останній вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
У зв'язку із затвердженням Верховною Радою України Указів Президентас України «Про часткову мобілізацію» № 303/214 від 17 березня 2014 року, № 454/2014 від 06 травня 2014 року, № 607/2014 від 21 липня 2014 року, № 15/2015 від 14 січня 2015 року, в Україні розпочато мобілізацію та оголошено особливий період, тобто період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до п. 1 ч. З ст. 23 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» для громадян, які приймаються па військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення правового режиму воєнного стану та призначаються на посади, строк військової служби в календарному обчисленні встановлюється до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.
Так, відповідно до вимог ст.ст. 17, 65, 68 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України та кожен повинен додержуватися вимог Конституції України та законів України; ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що військовий обов'язок встановлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення Збройних Сил України військовослужбовцями.
Під час проходження військової служби солдат ОСОБА_4 відповідно до положень Військової присяги, ст.ст. 11, 16, 30, 35, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 2, 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов'язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок та вимоги військових статутів, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), знати та зразково виконувати свої службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
Встановлено, що солдат ОСОБА_4 у вихідний день 09 жовтня 2016 року перебував за адресою свого місця проживання АДРЕСА_1 .
Однак, солдат ОСОБА_4 під час проходження військової служби у Збройних Силах України, в порушення вищезазначених нормативно-правових актів вирішив стати на злочинний шлях та тимчасово ухилитися від військової служби за наступних обставин.
Реалізуючи задумане, солдат ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , в порушення вимог ст.ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» ст. ст. 11, 16, 30, 35, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 2, 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи, з прямим умислом, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, без дозволу відповідних командирів (начальників) військової частини та поважних причин, в умовах особливого періоду, знаючи про те, що він повинен проходити військову службу та маючи реальну можливість для цього, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, 08.00 год. 10 жовтня 2016 року після вихідного дня, не з'явився вчасно на службу до військової частини НОМЕР_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та проводив час на власний розсуд до 12.00 год. 14 листопада 2016 року, після чого солдат ОСОБА_4 самостійно прибув до військової частини НОМЕР_2 . За час відсутності в частині обов'язки військової служби за посадою не виконував, перебуваючи поза межами військової частини правоохоронні органи або органи державної влади про свою належність до військової служби, про вчинене ним самовільне залишення військової частини та його причини не повідомив та проводив час на власний розсуд.
В судовому засіданні обвинувачений вину визнав повністю та пояснив, що він уклав контракт про проходження громадянами України військової служби на термін 3 роки, зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 . 10.10.2016 року він після вихідного дня, не з'явився вчасно на службу до військової частини та проводив час на власний розсуд. 14.11.2016 року він самостійно прибув до військової частини. В скоєному щиро розкаюється.
Судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, і проти чого не заперечують всі учасники судового провадження.
Оцінюючи всі досліджені докази в їх сукупності суд вважає вину ОСОБА_4 у пред'явленому йому обвинуваченні доведеною і кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 407 КК України як нез'явлення вчасно на службу військовослужбовцем (крім строкової служби) без поважних причин, вчинене в умовах особового періоду, крім воєнного стану.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Обираючи вид та міру покарання суд враховує, що вчинене кримінальне правопорушення є тяжким, тяжких наслідків від якого не наступило, особу обвинуваченого, який характеризується по місцю проживання задовільно, раніше не судимий, обставини кримінального провадження, обставини, що пом'якшують покарання, відношення обвинуваченого до вчиненого та призначає покарання у вигляді позбавлення волі.
Беручи до уваги, що обвинувачений вину визнав, щиро розкаявся в скоєному, обставини, що пом'якшують покарання, те що до кримінальної відповідальності притягується вперше, суд звільняє його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком.
Керуючись ст.ст. 367, 368 Кримінального Процесуального кодексу України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України і обрати йому покарання за цим законом 3 (три) роки позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Згідно п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Даний вирок може бути оскаржений, не з підстав заперечення обставин, зазначених відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Засудженому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий: ОСОБА_1