Справа № 542/368/17
Провадження 1-кп/542/79/17
24 липня 2017 року Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
провівши підготовче судове засідання у кримінальному провадженні по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, раніше судимого: 15.04.2011 року Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області за ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 3, ст. 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, звільнився 25.06.2013 року із Полтавської виправної колонії № 64 умовно-достроково - невідбуте покарання 10 місяців 28 днів,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ст. 360 КК України, -
20 березня 2017 року до Новосанжарського районного суду Полтавської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12017170270000105 від 07.03.2017 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ст. 360 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор вказав на необхідність застосувати до обвинуваченого примусовий привід.
Потерпілий в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій прохав розглядати провадження за його відсутності.
Суд, вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про застосування приводустосовно обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 185, ст. 360 КК України.
Частина 1 статті 323 КПК України передбачає, що у разі коли обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого.
Проте, ухилятися від суду обвинувачений не може, оскільки взагалі не повідомлений про судове засідання.
Так відповідно до матеріалів кримінального провадження, обвинувачений жодного разу не був повідомлений про дати судового розгляду, усі зворотні рекомендовані повідомлення поверталися з зазначенням, що адресат не проживає (а.с. 24, 36).
Крім цього, під час підготовчого судового засідання судом встановлено наступне.
В порушення вимог ст. 291 ч. 2 п. 2 КПК України обвинувальний акт не містить анкетних відомостей обвинуваченого, а саме місця його фактичного проживання.
Так, в обвинувальному акті не зазначено адресу, за якою обвинуваченого ОСОБА_4 можливо викликати. Всупереч тому, що ці відомості зазначаються саме для можливості здійснити судовий виклик.
Суд не має можливості викликати в підготовче судове засідання обвинуваченого, оскільки місцезнаходження останнього суду невідоме і сторона обвинувачення не надала суду інформацію щодо адреси місця проживання ОСОБА_4 .
Відповідно до ст. 7 ч. 2 КПК України прокурор зобов'язаний повідомити обвинуваченого про підготовче судове засідання.
Таким чином, не зазначення в обвинувальному акті фактичної адреси обвинуваченого, не відповідає вимогам ст. 11 КПК України, яка гарантує можливість захисту прав, порушених під час здійснення кримінального провадження.
Крім того, зазначення в списку осіб, які підлягають виклику до суду адреси, за якою неможливо викликати обвинуваченого, не відповідає вимогам КПК України, зокрема: ст. 20 КПК України яка гарантує право на захист, тобто надання можливості обвинуваченому надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, реалізовувати інші процесуальні права, передбачені КПК України; ст. 21 КПК України щодо доступу до правосуддя; ст. 22 КПК України про змагальність сторін.
З цього приводу неодноразово визначався Європейський суд з прав людини. Так, наприклад, в рішенні по справі Чопенко проти України від 15.04.2015 року зазначено, що при встановленні обґрунтованості кримінального обвинувачення особисте заслуховування підсудного має бути загальним правилом (п. 64).
Згідно ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, інших вимог законодавства.
Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Наведене свідчить про те, що суд повинен враховувати практику Європейського суду з прав людини не тільки при оцінці доказів, а й взагалі при розгляді кримінальних справ, в тому числі й під час підготовчого судового засідання.
Зазначене неможливо усунути в судовому засіданні, оскільки відсутність такої інформації в обвинувальному акті є порушенням прав обвинуваченого вже під час підготовчого судового засідання, що може бути підставою для скасування вироку.
Зазначені обставини встановленні з обвинувального акту та доданих до нього документів.
Суд, вважає що необхідно повернути обвинувальний акт прокурору як такий, що не відповідає вимогам КПК України на підставі пункту 3 частини 3 статті 314 КПК України.
Прокурору необхідно привести обвинувальний акт у відповідність до вимог КПК України.
Керуючись ст.ст. 291, 314, 372 КПК України, суд, -
В задоволенні клопотання прокурора про застосування примусового приводу до обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 185, ст. 360 КК Українивідмовити.
Повернути прокурору обвинувальний акт від 13 березня 2017 року по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 185, ст. 360 КК України, як такий, що не відповідає вимогам КПК України.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Полтавської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя (підпис)
Відповідає оригіналу
Суддя Новосанжарського районного суду
Полтавської області ОСОБА_1