Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/1727/17
Провадження № 1-в/553/276/2017
Іменем України
21.07.2017 рокум. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві спільне подання начальника Державної установи "Полтавська виправна колонія № 64" Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України та голови спостережної комісії Подільської районної в м. Полтаві ради про умовно-дострокове звільнення відносно засудженого:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Федунки Шишацького району Полтавської області, місце проживання: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
17.08.2010 Полтавським районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 240 годин громадських робіт,
засуджений 20.07.2011 року Шишацьким районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України до 8 років 6 місяців позбавлення волі. Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 28.01.2016 року, згідно ст. 72 ч. 5 КК України зараховано в строк покарання попереднє ув'язнення з 27.12.2010 року по 05.08.2011 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, -
Начальник Державної установи "Полтавська виправна колонія № 64" Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України та голова спостережної комісії Подільської районної в м. Полтаві ради звернулися до суду зі спільним поданням про умовно-дострокове звільнення на невідбуту частину покарання згідно ст. 81 КК України відносно засудженого ОСОБА_5 , який з 27.12.2010 року відбуває покарання, призначене вироком Шишацького районного суду Полтавської області від 20.07.2011 року за ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України у вигляді 8 років 6 місяців.
Засуджений ОСОБА_5 з 17.08.2011 року утримується в Державній установі "Полтавська виправна колонія № 64". Станом на 01.07.2017 року відбута частина строку покарання засудженим становить 7 років 01 міс. 14 днів, кінець строку покарання - 17.11.2018 року.
В обґрунтування подання посилаються на те, що засуджений за період відбування покарання стягнень не мав, має 4 заохочення, одне з яких оголошено правами начальника установи, працевлаштований прибиральником службових приміщень, до праці ставиться сумлінно, з поставленими завданнями справляється вчасно. До виконання робіт по благоустрою установи виконання покарань відноситься з розумною ініціативою, характеризується позитивно як особа, що довела своє виправлення.
Питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 вирішувалось на засіданні комісії ПВК (№ 64), було прийнято рішення про направлення матеріалів до Ленінського районного суду м. Полтави для вирішення питання про можливість застосування умовно-дострокового звільнення відносно ОСОБА_5 .
Представник Державної установи "Полтавська виправна колонія № 64" Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, засуджений ОСОБА_5 до суду не з'явилися, надавши заяви з проханням проводити розгляд справи без їх участі, в яких представник ПВК вказав, що подання підтримує, просить задовольнити, засуджений зазначив, що не заперечує проти задоволення подання.
Прокурор в судовому засіданні проти задоволення подання заперечував, посилаючись на його передчасність з огляду на недоведеність того факту, що засуджений своєї поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
За змістом положень ч. 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.
В п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким" № 2 від 26.04.2002 року визначено, що при вирішенні питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України підставою для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання може бути те, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
З характеристики засудженого, наданої начальником відділення СПС ПВК УДПтС України в Полтавській області (№ 64) та затвердженої начальником установи 01.07.2017 року, вбачається, що засуджений ОСОБА_5 за період перебування в СІЗО м. Полтави характеризувався посередньо, за допущене порушення встановленого порядку відбування покарання один раз притягувався до дисциплінарної відповідальності, стягнення погашено в установленому законом порядку, заохочень не мав. З 17.08.2011 року покарання відбуває в ПВК № 64, де характеризується сумлінно, дотримується норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядку дня установи, за що був 4 рази заохочений, 1 з яких правами начальника установи, дотримується правомірних взаємовідносин та ввічливого ставлення з персоналом установи, виконує їхні законні вимоги. Працевлаштований прибиральником службових приміщень з 16.11.2016 року, до праці та до своїх обов'язків відноситься сумлінно, з постановленими завданнями справляється вчасно, до виконання робіт по благоустрою установи виконання покарань відноситься з розумною ініціативою. За час відбування покарання реалізована програма "Професія": отримав спеціальності "Швачка" та "Токар" в Полтавському навчальному центрі № 64 при установі, приймає участь в програмах диференційованого виховного впливу "Правова просвіта" та "Підготовка до звільнення", заходи виховного характеру відвідує, робить вірні для себе висновки. Негативно ставиться до злодійських традицій, приймає активну участь у суспільному житті колективу відділення, подає позитивний приклад іншим засудженим. За характером спокійний, врівноважений, у відношенні до інших засуджених неконфліктний, спілкується з засудженими похилого віку. Вину у вчиненому злочині визнає, розкаюється, міру призначеного судом покарання вважає справедливою, прагне сумлінним ставленням до праці та своєю поведінкою спокутувати провину, будує позитивні плани на майбутнє.
Разом з тим, досліджені судом докази та встановлені під час судового розгляду справи дані, на переконання суду, свідчать про недоведеність існування обставин, які відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України є підставою для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
З матеріалів особової справи засудженого ОСОБА_5 вбачається, що він за період відбування покарання в ПВК № 64 з 17.08.2011 року, тобто майже 6 років, на виробництві установи працевлаштований не був, має лише 4 заохочення за сумлінну поведінку та ставлення до праці, 3 з яких застосовані в 2012 та 2013 роках (03.06.2012 року, 03.12.2012 року та 10.06.2013 року), після чого майже чотири роки заохочення до нього не застосовувались. Засуджений залучений до праці лише з листопада 2016 року, тобто за півроку до настання права на застосування положено ст. 81 КК України, за цей період до нього застосоване лише одне заохочення.
Даних про те, що стан здоров'я перешкоджав йому працювати в період з 2011 року по листопад 2016 року, судом не встановлено, натомість наявні в особовій справі дані свідчать про те, що він є працездатним за станом здоров'я.
Жодних доказів на підтвердження того, що засуджений звертався до адміністрації виправної колонії з заявами про працевлаштування протягом періоду відбування покарання з 2011 року, не здобуто, даних про неможливість його працевлаштування через відсутність вільних робочих місць, тобто з об'єктивних незалежних від засудженого причин, не встановлено, тоді як в абз. 2 ч. 1 ст. 118 КВК України визначено обов'язок адміністрації створювати умови, що дають змогу засудженим займатися суспільно корисною оплачуваною працею.
Те, що засуджений брав участь у роботах по благоустрою установи виконання покарань, на переконання суду, не може стати безумовною підставою для застосування положень ст. 81 КК України, оскільки виходячи з положень ч. 3 ст. 107 КВК України виконання цих робіт являється обов'язком засудженого.
А тому суд приходить до висновку про наявність лише формально-юридичних, проте відсутність в повному обсязі фактичних підстав для умовно-дострокового звільнення ОСОБА_5 , оскільки виконання робіт по благоустрою колонії є обов'язком засудженого, а не його правом, у зв'язку з чим наявність заохочень за сумлінне ставлення до праці в 2012-2013 роках суд розцінює як те, що засуджений дотримувався вимог порядку відбування покарання у вигляді позбавлення волі, а не довів своє виправлення.
Сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні вимог режиму, участі у самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни, товариському ставленні до інших засуджених. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність достатніх підстав стверджувати, що засуджений ОСОБА_5 своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, а тому вважає, що застосування до нього умовно-дострокового звільнення є передчасним, у зв'язку з чим не знаходить підстав для задоволення подання.
Керуючись ст. 81 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України суд -
В задоволенні подання начальника Державної установи "Полтавська виправна колонія № 64" Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України та голови спостережної комісії Подільської районної в м. Полтаві ради про застосування умовно-дострокового звільнення відносно засудженого ОСОБА_4 - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляція до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави протягом семи днів з дня її проголошення, а засудженим - в той же строк з дня отримання копії ухвали.
Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиОСОБА_1