Провадження № 1-в/537/361/2017
Справа № 537/2380/17
18.07.2017 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючої судді ОСОБА_1 , за участю прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_2 , представника Державної установи «Кременчуцька виправна колонія (№69)» ОСОБА_3 , засудженого ОСОБА_4 , при секретарі ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції у місті Кременчуці заяву засудженого
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища міського типу Новотроїцьке Волноваського району Донецької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про умовно-дострокове звільнення в порядку статті 81 КК України на невідбуту частину покарання, -
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області із заявою, в якій просив звільнити його умовно-достроково на невідбуту частину покарання.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_4 своє клопотання підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити.
Прокурор Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_2 проти задоволення заяви клопотання засудженого ОСОБА_4 заперечував з підстав недоведеності ступеню виправлення останнім.
Представник Державної установи «Кременчуцька виправна колонія (№69)» ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви засудженого ОСОБА_4 у зв'язку з недоведеністю останнім свого виправлення.
Суд, вислухавши думку прокурора, Державної установи «Кременчуцька виправна колонія (№69)», засудженого, дослідивши та проаналізувавши матеріали особової справи, прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 засуджений вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12 грудня 2012 року, який набрав законної сили 27 лютого 2013 року, за частиною 3 статті 187 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 (сім) років з конфіскацією всього належного йому майна, за частиною 2 статті 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік. На підставі частини 1 статті 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначено остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 (сім) років з конфіскацією всього належного йому майна. Строк відбування покарання рахувати з 20 вересня 2012 року.
Ухвалою Петрівського районного суду Кіровоградської області від 10 березня 2016 року за частиною 5 статті 72 КК України засудженому зараховано термін попереднього ув'язнення з 20 вересня 2012 року 27 лютого 2013 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Окрім того, вироком Волноваського районного суду Донецької області від 21 березня 2016 року, який набрав законної сили 08 вересня 2016 року, ОСОБА_4 засуджений за частиною 2 статті 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки. На підставі частини 4 статті 70 КК України частково приєднано до призначеного покарання не відбуту частину покарання за вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12 грудня 2012 року, та остаточно призначено покарання у виді 7 (сім) років 1 (один) місяць позбавлення волі з конфіскацією всього майна. Строк відбування покарання рахувати з 20 вересня 2012 року.
Ухвалою Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 21 грудня 2016 року зараховано ОСОБА_4 в строк відбування покарання, призначеного за вироком Волноваського районного суду Донецької області від 21 березня 2016 року строк попереднього ув'язнення, а саме з 08 грудня 2015 року по 08 вересня 2016 року.
Відповідно до частини 2 статті 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Відтак, згідно характеристики, затвердженої 20 червня 2017 року в.о. начальника Державної установи «Кременчуцька виправна колонія №69» ОСОБА_6 , засуджений ОСОБА_4 з 27 липня 2016 року відбуває покарання в Державній установі «Кременчуцька виправна колонія №69». За час відбування покарання характеризується задовільно, дотримується встановлених вимог порядку відбування покарання та правил внутрішнього розпорядку дня. Допустив порушення режиму відбування покарання, був притягнутий до дисциплінарної відповідальності правами начальника установи. Має шість заохочень. Працевлаштований. У відношенні до інших засуджених не конфліктний, підтримує стосунки із засудженими різної спрямованості, до ради колективу засуджених ставиться задовільно. Приймає участь у суспільному житті колективу засуджених відділення, на заходи виховного характеру реагує задовільно. Вину свою визнає.
Згідно довідки про наявність заохочень та стягнень, ОСОБА_4 за період відбування покарання мав дванадцять стягнень.
Комісією установи від 21 грудня 2016 року ОСОБА_4 відмовлено в заміні не відбутої частини покарання більш м'яким покаранням згідно зі статтею 82 КК України у зв'язку із тим, що засуджений не став на шлях виправлення.
Приймаючи до уваги вищевикладене, думку прокурора та представника виправної установи, характеристику засудженого за час відбування покарання, висновками комісії установи, згідно якої засудженому відмовлено у застосуванні статті 82 КК України у зв'язку з недоведеністю останнім свого виправлення, кількість стягнень, суд приходить до висновку, що засуджений не довів свого виправлення, у зв'язку із чим заява ОСОБА_4 задоволенню не підлягає.
Керуючись статтею 81 КК України, статтею 537, статтею 539 КПК України суд, -
В задоволенні заяви засудженого ОСОБА_4 про умовно - дострокове звільнення в порядку статті 81 КК України на невідбуту частину покарання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Полтавської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1