Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/1729/17
Провадження № 1-в/553/278/2017
Іменем України
21.07.2017 рокум. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві спільне подання начальника Державної установи "Полтавська виправна колонія № 64" Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України та голови спостережної комісії Подільської районної в м. Полтаві ради про умовно-дострокове звільнення відносно засудженого:
ХВОРОСТА ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Гринівці Тлумацького району Івано-Франківської області, місце проживання: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
30.06.2011 Машівським районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 186 КК України до 240 годин громадських робіт,
27.12.2011 Машівським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі з випробуванням згідно ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки,
17.02.2012 року Машівським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі з випробуванням згідно ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки,
засуджений 08.06.2012 року Карлівським районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 353, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 10 місяців позбавлення волі з випробуванням згідно ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки, ухвалою Машівського районного суду Полтавської області від 29.05.2014 року іспитовий строк скасований, -
Начальник Державної установи "Полтавська виправна колонія № 64" Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України та голова спостережної комісії Подільської районної в м. Полтаві ради звернулися до суду зі спільним поданням про умовно-дострокове звільнення на невідбуту частину покарання згідно ст. 81 КК України відносно засудженого ОСОБА_5 , який з 10.12.2014 року відбуває покарання, призначене вироком Карлівського районного суду Полтавської області від 08.06.2012 року за ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 353, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 70 КК України у вигляді 3 років 10 місяців.
Засуджений ОСОБА_5 з 19.12.2014 року утримується в Державній установі "Полтавська виправна колонія № 64". Станом на 01.07.2017 року відбута частина строку покарання засудженим становить 2 роки 06 міс. 21 днів, кінець строку покарання - 10.10.2018 року.
В обґрунтування подання посилаються на те, що засуджений за період відбування покарання мав 2 стягнення, які погашено, має 3 заохочення, працевлаштований в майстернях установи різноробочим по виготовленню сувенірної продукції, до праці ставиться сумлінно, з поставленими завданнями справляється вчасно. До виконання робіт по благоустрою установи виконання покарань відноситься з розумною ініціативою, характеризується позитивно як особа, що довела своє виправлення.
Питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 вирішувалось на засіданні комісії ПВК (№ 64), було прийнято рішення про направлення матеріалів до Ленінського районного суду м. Полтави для вирішення питання про можливість застосування умовно-дострокового звільнення відносно ОСОБА_5 .
Представник Державної установи "Полтавська виправна колонія № 64" Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, засуджений ОСОБА_5 до суду не з'явилися, надавши заяви з проханням проводити розгляд справи без їх участі, в яких представник ПВК вказав, що подання підтримує, просить задовольнити, засуджений зазначив, що не заперечує проти задоволення подання.
Прокурор в судовому засіданні проти задоволення подання заперечував, посилаючись на його передчасність з огляду на недоведеність того факту, що засуджений своєї поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
За змістом положень ч. 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.
В п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким" № 2 від 26.04.2002 року визначено, що при вирішенні питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України підставою для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання може бути те, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
З характеристики засудженого, наданої начальником відділення СПС ПВК УДПтС України в Полтавській області (№ 64) та затвердженої начальником установи 01.07.2017 року, вбачається, що засуджений ОСОБА_5 за період перебування в СІЗО м. Полтави характеризувався посередньо, за допущене порушення встановленого порядку відбування покарання один раз притягувався до дисциплінарної відповідальності, стягнення погашено в установленому законом порядку, заохочень не мав. З 19.12.2014 року покарання відбуває в ПВК № 64, де характеризується наступним чином: за допущене порушення встановленого порядку відбування покарання 2 рази притягувався до дисциплінарної відповідальності, стягнення на даний час погашені у встановленому законом порядку. За виконання покладених обов'язків, додержання правил поведінки та ставлення до праці 3 рази заохочувався. У відношенні до представників адміністрації установи ввічливий виконує їхні законні вимоги. Працевлаштований в майстернях установи різноробочим в бригаді по виготовленню сувенірної продукції, до праці ставиться сумлінно, з постановленими виробничими завданнями справляється вчасно. Приймає участь в роботах по благоустрою відділення та інших місць позбавлення волі, розуміє необхідність їх проведення. Зарахований до участі в програмі диференційованого виховного впливу "Правова просвіта". За час відбування покарання реалізована програма "Професія": отримав спеціальність швачки в Полтавському навчальному центрі № 64 при установі. Заходи виховного характеру відвідує, робить вірні для себе висновки. За характером спокійний, замкнений, невпевнений в собі, легко піддається впливу зі сторони, в середовищі засуджених не конфліктний, тримається біль відокремлено. Вину у вчиненому злочині визнає, розкаюється, міру призначеного судом покарання вважає справедливою.
Разом з тим, досліджені судом докази та встановлені під час судового розгляду справи дані, на переконання суду, свідчать про недоведеність існування обставин, які відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України є підставою для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні вимог режиму, участі у самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни, товариському ставленні до інших засуджених. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.
З матеріалів особової справи засудженого ОСОБА_5 вбачається, що він за період відбування покарання в ПВК № 64 з 19.12.2014 року, тобто майже два з половиною роки, майже постійно був працевлаштований, працював з березня 2015 року, проте має лише заохочення за сумлінну поведінку та ставлення до праці, 2 з яких застосовані в 2015 році (30.04.2015 року та 20.09.2015 року), після чого півтора роки заохочення до нього не застосовувались, натомість 10.03.2016 року і 07.10.2016 року він притягувався до дисциплінарної відповідальності за порушення режиму утримання. Після припинення протиправної поведінки до засудженого застосовано лише одне заохочен6ня у квітні 2017 року, тобто безпосередньо перед виникненням у нього права на застосування положено ст. 81 КК України.
Вищенаведені дані свідчать про те, що засуджений ОСОБА_5 характеризується нестабільною поведінкою.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність достатніх підстав стверджувати, що засуджений ОСОБА_5 своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, а тому вважає, що застосування до нього умовно-дострокового звільнення є передчасним, у зв'язку з чим не знаходить підстав для задоволення подання.
Керуючись ст. 81 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України суд -
В задоволенні подання начальника Державної установи "Полтавська виправна колонія № 64" Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України та голови спостережної комісії Подільської районної в м. Полтаві ради про застосування умовно-дострокового звільнення відносно засудженого ХВОРОСТА ОСОБА_4 - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляція до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави протягом семи днів з дня її проголошення, а засудженим - в той же строк з дня отримання копії ухвали.
Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиОСОБА_1