Провадження № 2/641/999/2017 Справа № 641/1613/17
26 липня 2017 року
Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Боговського Д.Є.
за участю секретаря - Бєлової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Соколов» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
КС «Соколов» звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь спілки заборгованість за кредитним договором № 220 від 27.09.2010, яка складається з відсотків за користування кредитними коштами, передбачених п.п. а) п. 5 Кредитного договору, за період з 27.11.2012 по 31.03.2014 в розмірі 25672,50 грн.
В ході розгляду справи представник позивача КС «Соколов» ОСОБА_2 подала уточнену позовну заяву, зазначаючи, що розмір відсотків за користування кредитними коштами, передбачених п.п. а) п. 5 Кредитного договору, за період з 31.03.2014 по 16.06.2017, становить 61582,50 грн.
До суду надійшла заява представника позивача КС «Соколов» ОСОБА_2 про розгляд справи за її відсутності із зазначенням щодо підтримання позовних вимог в повному обсязі та ухвалення рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, повідомлялась про дату, час та місце судового засідання у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справу за її відсутності не надавала.
За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, давши добутому правової оцінки, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
27 вересня 2010 року між КС «Соколов» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 220, відповідно до умов якого остання отримала кредитні кошти в розмірі 3500,00 грн. зі сплатою відсотків відповідно до умов договором строком до 27.09.2015.
У зв'язку із неналежним виконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору КС «Соколов» звернулась до суду із позовом про дострокове стягнення кредитних коштів та відсотків.
Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19.10.2011 у справі № 2-1721/11 присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь КС «Соколов» заборгованість за кредитним договором № 220 від 27.09.2010, а саме заборгованість за кредитом в розмірі 3500,00 грн. та відсотки за період з 28.10.2010 по 31.05.2010 в розмірі 11340,00 грн.
Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 30.01.2013 у справі № 2033/9311/2012 присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь КС «Соколов» заборгованість за кредитним договором № 220 від 27.09.2010, а саме відсотки за період з 01.06.2011 по 27.11.2012 з урахуванням часткового погашення боржником в розмірі 28065,00 грн.
До теперішнього часу ОСОБА_1 звої зобов'язання за кредитним договором не виконала, судові рішення також нею не виконуються, кредитні кошти не повернуто.
Зобов'язання має виконуватися належним чином та у строк відповідно до умов договору та закону ( ч.1 ст. 526, 527, 530 ЦК України ) .
За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Правовідносини, які виникають між сторонами на підставі рішення суду, яким стягнуто з відповідача на користь позивача грошові кошти, є по суті грошовими зобов'язаннями.
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Вказана норма права не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.
Оскільки чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з ухваленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків, а тому вимога про стягнення інфляційних нарахувань та трьох процентів річних не може розцінюватися як невід'ємна частина вимоги про сплату основного боргу.
Зважаючи на відсутність такої підстави припинення зобов'язання, як ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, слід дійти висновку, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.
Згідно наданого представником позивача розрахунку розмір відсотків за користування кредитними коштами, передбачених п.п. а) п. 5 Кредитного договору, за період з 27.11.2012 по 31.03.2014, становить 25672,50 грн. (3500*1,5%*489); розмір відсотків за користування кредитними коштами, передбачених п.п. а) п. 5 Кредитного договору, за період з 31.03.2014 по 16.06.2017, становить 61582,50 грн. (3500*1,5%*1173), а всього 87255,00 грн.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги КС «Соколов» заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню з урахуванням наявних у справі доказів.
Відповідно до положень ст.. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Кредитної спілки «Соколов» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1на користь Кредитної спілки «Соколов»заборгованість за кредитним договором № 220 від 27.09.2010, яка складається з відсотків за користування кредитними коштами, передбачених п.п. а) п. 5 Кредитного договору, за період з 27.11.2012 по 16.06.2017 в розмірі 87255,00 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 1600,00 грн.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: Д. Є. Боговський