номер провадження справи 32/8/17
24.07.2017 Справа № 908/127/17
Колегія суддів: головуючий суддя Колодій Н.А., судді Топчій О.А., Азізбекян Т.А. розглянувши матеріали
за позовом: Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Агрофірма “Україна” (72414 Запорізька область, Приазовський район, с. Воскресенка, вул. Леніна, 40)
до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095 м. Запоріжжя, вул. Українська, 50)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Воскресенська сільська рада Приазовського району Запорізької області (72414, Запорізька область, Приазовський район, с. Воскресенка, вул. Шкільна, 44)
про визнання договору оренди земельної ділянки б/н від 10.11.2004р. продовженим після 05.10.2014р. на строк 4 роки 11 місяців і на тих самих умовах, які передбачені даним договором оренди.
Представники сторін:
Від позивача - ОСОБА_1, договір № 10 від 10.06.2017р.
Від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 27 від 20.04.2017 р.
Від третьої особи - не з'явився
20.01.2017р. до господарського суду Запорізької області звернувся Сільськогосподарський виробничий кооператив “Агрофірма “Україна” з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання договору оренди земельної ділянки б/н від 10.11.2004р. продовженим після 05.10.2014р. на строк 4 роки 11 місяців і на тих самих умовах, які передбачені даним договором оренди.
Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, автоматичним розподілом справ між суддями від 20.01.2017р., справу № 908/127/17 передано на розгляд судді Колодій Н.А.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.01.2017р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/127/17, присвоєно справі номер провадження 32/8/17, з призначенням судового засідання на 22.02.2017р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.02.2017 р. строк розгляду справи продовжено відповідно до ст. 69 ГПК України, розгляд справи призначено на 03.04.2017р.
03.04.2017р. у зв'язку із особливою складністю справи та витребування додаткових доказів у сторін, для всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи № 908/127/17, за заявою судді-доповідача у справі ОСОБА_3, протоколом автоматичного визначення складу колегії сіддів від 03.04.2017 р. справу № 908/127/17 передано на розгляд колегії суддів у складі трьох суддів: головуючий суддя Колодій Н.А., судді Зінченко Н.Г., Азізбекян Т.А.
03.04.2017р. зазначеною колегією справу було прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 06.06.2017р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.06.2017 р. строк розгляду справи продовжено. Залучено у якості третьої особи у справі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Воскресенську сільську раду Приазовського району Запорізької області. Розгляд справи відкладено на 13.06.2017р.
Розпорядженням керівника апарату господарського суду Запорізької області ОСОБА_4 від 12.06.2017р., у зв'язку з знаходженням судді Зінченко Н.Г., Азізбекян Т.А. у відпустці, справу № 908/127/17 передано на розгляд колегії суддів у складі трьох суддів: головуючий суддя Колодій Н.А., судді Топчій О.А., Мірошниченко М.В.
12.06.2017р. зазначеною колегією справу було прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 19.07.2017р.
Розпорядженням керівника апарату господарського суду Запорізької області ОСОБА_4 від 19.07.2017р., у зв'язку з знаходженням судді Мірошниченко М.В. у відпустці, справу № 908/127/17 передано на розгляд колегії суддів у складі трьох суддів: головуючий суддя Колодій Н.А., судді Топчій О.А., Азізбекян Т.А.
Розгляд справи розпочато по суті.
19.07.2017р. зазначеною колегією справу було прийнято до провадження. Оголошено перерву в розгляді справи до 24.07.2017р.
Позовні вимоги обґрунтовані ст. ст. 1, 2, 12, 13, 15, 21, 22, 28, 44, 49, 54, 56, 57 ГПК України.
24.07.2017р. справу розглянуто, прийнято рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Представник позивача в судовому засіданні 24.07.2017 р. підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов. Зазначив, що земельні ділянки, надані позивачу в оренду, використовувались за цільовим призначенням, підвищувалась родючість ґрунтів, вносились мінеральні добрива. Позивач продовжує користуватись спірною земельною ділянкою, здійснює оплату оренди. Зазначає, що рішення орендодавця, щодо заперечення у поновленні спірного договору оренди землі відсутне. Тому позивач вважає, що він має переважне право на продовження оренди.
Представник відповідача в судовому засіданні 24.07.2017 року заперечив проти задоволення позову з підстав викладених у відзиві на позов, який суд долучив до матеріалів справи. Вказує на те, що між Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області та Сільськогосподарським виробничим кооперативом “Агрофірма “Україна” не досягнуто домовленостей щодо зміни істотних умов договору оренди земельної ділянки від 10.11.2004 року в розумінні ч. 4 ст. 33 Закону України “Про оренду землі”.
19.07.2017р. на адресу господарського суду Запорізької області від відповідача надійшли документи, які останній просив суд долучити до матеріалів справи. Разом з тим, відповідачем надано суду лист Воскресенської сільської ради Приазовського району від 18.07.2017 № 105.
В листі Воскресенська сільська рада Приазовського району зазначає, що сільрада отримує кошти в місцевий бюджет від використання спірної земельної ділянки орендодавцем, які були передбачені договором оренди земельної ділянки від 10.11.2004р. б/н (зареєстрованого 26.10.2006р. за № 040627700024). Оскільки процентна ставка за використання, та оціночна вартість земельної ділянки у 2017 році значно зросла порівняно з 2004 роком, тому і кількість коштів які надходять до місцевого бюджету за використання спірної земельної ділянки має бути збільшена.
Також, земельна ділянка з кадастровим номером 2324582200:04:003:0027 розміром 11.2611 га. є частиною земель консервації які знаходяться на території Воскресенської сільської ради.
В судовому засіданні 19.07.2017р. представник третьої особи підтримав доводи викладені в даному листі.
21.07.2017р. від позивача надішли додаткові письмові пояснення з запереченнями щодо листа Воскресенської сільської ради Приазовського району. Зазначає, що оскільки такий лист підписано головою сільської ради ОСОБА_5, який в минулому був керівником позивача та виключений зі складу кооперативу. Протягом багатьох років між СВК “Агрофірма “Україна” та цією особою існують спори, що розглядались в кримінальному та цивільному провадженні. Також позивач зазначив, що спірна земельна ділянка передавалась в оренду для товарного сільськогосподарського виробництва із земель консервації та не витребуваних часток (паїв) Воскресенської сільської ради, в задовільному стані. Згідно довідок які надані до матеріалів справи на спірних земельних ділянках посіяно та отримано сходів на 100% озимої пшениці та соняшника. У зв'язку з чим, зазначає що спірні землі не є деградованими і малопродуктивними.
17.07.2017 року через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання, в порядку ст. 22 ГПК України, про долучення до матеріалів справи доказів належного виконання Сільськогосподарським виробничим кооперативом “Агрофірма “Україна” умов договору оренди земельної ділянки від 10.11.2004 року.
У відповідності до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, колегія суддів
Позовні вимоги ґрунтуються на тих обставинах, що рішенням Воскресенської сільської ради Приазовського району Запорізької області від 04.12.2003р. № 46 надано згоду на розробку проекту відводу земельної ділянки загальною площею 132,5 га із земель запасу Воскресенської сільської ради, 53,9 га із земель сінокосіння та випасання худоби Воскресенської сільської ради, 75,7 га із земель консервації Воскресенської сільської ради, 115,6 га із земель садівництва Воскресенської сільської ради СВК “Агрофірма “Україна” в оренду на 4 сільськогосподарські роки 11 місяців для ведення сільськогосподарського виробництва.
На підставі вказаного рішення Приазовським районним відділом земельних ресурсів наданий дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки за адресою: Воскресенська сільська рада, загальна площа земельної ділянки 11260 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, форма власності на землю та її код згідно з УКФВЗ - державна 4 .
Розпорядженням голови Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області від 31.08.2004р. № 403 затверджений проект відведення земельних ділянок площею 28,3001 га ріллі, 12,4108 га ріллі, 11,2610 га пасовища, 23,7390 га пасовища із земель консервації та 24,65 га ріллі із земель не витребуваних часток (паїв) Воскресенської сільської ради. Вилучено із землекористування Воскресенської сільської ради земельні ділянки площею 28,3001 га ріллі, 12,4108 га ріллі, 11,2610 га пасовища, 23,7390 га пасовища, 24,65 га ріллі та надано СВК “Агрофірма “Україна” в користування на умовах оренди строком на 5 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель консервацій та не витребуваних часток (паїв) Воскресенської сільської ради із орендною платою в розмірі 1 (одного) відсотка вартості гектара ріллі з урахуванням діючого коефіцієнта інфляції .
10.11.2004 року між Приазовською районною державною адміністрацією, далі Орендодавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Агрофірма “Україна”, далі Орендар, був укладений договір оренди земельної ділянки.
За умовами п. п. 1, 2, 4 Договору, Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться та території Воскресенської сільської ради. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 112610 га, у тому числі 112610 га пасовищ. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 23483 грн.57 коп.
Пунктами 14, 15 Договору визначено, що земельна ділянка передається в оренду для товарного сільськогосподарського виробництва.
Згідно п. 29 Договору, Орендар має право, зокрема, на переважне придбання у власність орендованої земельної ділянки у відповідності до діючого законодавства та переважного права різних інших умов на поновлення договору оренди землі. Також, вказаним пунктом визначено обов'язки Орендаря після закінчення строку договору продовжити його або повернути земельну ділянку орендодавцю в належному стані.
Пунктом 32 Договору визначено, що зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.
Відповідно до п. 33 Договору, дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи - орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.
Вказаний договір оренди земельної ділянки від 10.11.2004 року б/н зареєстровано в у Приазовському районному відділі Запорізької регіональної філії ДЗК Запорізької області, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 040627700024 від 26.10.2006 року.
Відповідно до акту прийому-передачі земельної ділянки по договору оренди землі, земельна ділянка площею 112610 га, в т.ч. 112610 пасовища га, передана Орендарю СВК “Агрофірма “Україна” Орендодавцем Приазовською райдержадміністрацією в присутності спеціаліста ДП Приазовземресурс.
Із матеріалів справи вбачається, що розпорядженням голови Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області ОСОБА_6 від 02.10.2008р. № 665 "Про укладання додаткової угоди до договору оренди землі" на підставі ст. 17, 93, 124, п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України внесено зміни до договору оренди земельної ділянки, реєстраційна справа 040727700024 від 10.11.2004 року, наступного змісту:
1.1. пункт 7 "Договір подовжено на термін 4 роки 11 місяців і набуває чинності з дня його державної реєстрації в Приазовському районному відділі Запорізькій регіональної філії Державного підприємства "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельним ресурсам";
1.2. пункт 8 "Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та у розмірі: за один календарний рік - 1689,15 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят дев'ять грн. 15 коп.); на місяць - 140,76 грн. (сто сорок грн. 76 коп.)".
Вказану угоду зареєстровано у Запорізькій регіональної філії Державного підприємства “Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах”, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.11.2009 року за № 040927700077.
Відповідно до акту прийому-передачі земельної ділянки про продовженню договору оренди землі, Орендодавець продовжує термін дії договору оренди земельної ділянки на 4 роки 11 місяців, згідно розпорядження Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області від 02.10.2008 року № 665, а Орендар по цьому акту приймає на умовах продовження дії договору оренди земельної ділянки (договір від 10.11.2004 року) земельну ділянку, кадастровий номер 2324582200:04:003:0027, площею 11,2610 га.
Позивач звернувся до Головного управління Держземагенства у Запорізькій області з заявою № 88 від 20.08.2014 року про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки площею 11,2610 га пасовище Воскресенської сілької ради Приазовського району Запорізької області кадастровий номер: 2324582200:04:003:0027. До заяви позивач додав: додаткову угоду в 4-х примірниках; витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку; копії правоустановчих документів СВК “Агрофірма “Україна”; копію договору на земельну ділянку .
Вказана заява отримана Головним управлінням Держземагенства у Запорізькій області 22.08.2014 року.
Листом від 25.09.2014 року вих. № 27-8-0.4-8909/2-14 за підписом в.о. начальника Головного управління Держземагенства у Запорізькій області ОСОБА_7 про розгляд листа-повідомлення СВК “Агрофірма “Україна” від 20.08.2014 року (вхідний № 27-8125/0/1-14) щодо поновлення (продовження) договору оренди земельної ділянки від 10.11.2004 року (зареєстрований 26.10.2010 № 040627700024) (зі змінами) Головне управління запропонувало позивачу внести зміни до істотних умов Договору, а саме змінити термін дії Договору на 3 (три) роки, підвищити розмір орендної плати до 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Також, у листі зазначено, що в разі отримання згоди СВК “Агрофірма “Україна”, Головним управлінням буде прийняте відповідне рішення та буде запропоновано позивачу для укладання додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 10.11.2004р. (зі змінами) про поновлення та внесення змін до Договору.
Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, вказує, що станом на даний час продовжує фактично користуватися земельною ділянкою, здійснює оплату орендної плати, рішення орендодавця щодо заперечення у поновленні договору оренди землі наразі відсутнє. Відтак вважає, що договір оренди земельної ділянки підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах.
З 01.01.2013 року набрав чинності Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності” № 5245-VI від 06.09.2012 року, відповідно до якого райдержадміністрації не наділені повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів. Вищезазначені повноваження передано до центральних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів. На території Запорізької області дані функції передано Головному управлінню Держземагенства у Запорізькій області.
Наказом № 40 від 25.01.2013 року Міністерство аграрної політики України затвердило зміни до Положення про Головні управління Держземагенства в областях. Згідно з п. 4.32 цього положення, Головні управління Держземагенства в областях наділені повноваженнями передавати відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб в межах областей.
Відповідно до п. 2 та п. 5 ч. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 року № 442 “Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади” Державне агентство земельних ресурсів України реорганізоване шляхом перетворення в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру є правонаступником Державного агентства земельних ресурсів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 5 від 14.01.2015 року “Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру” утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області; реорганізовані територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держземагенства у Запорізькій області шляхом його приєднання до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області. Встановлено, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру
Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 294-р від 31.03.2015 року “Питання Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру” функції та повноваження Державного агентства земельних ресурсів у зв'язку з розформуванням покладено на Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.
За таких обставин з набранням чинності зазначеного вище закону розпорядником земель за договором оренди землі слід вважати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, відповідно до п. 4 пп. 13 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.
За своєю правовою природою між сторонами укладений договір оренди землі, тому до спірних правовідносин слід застосувати спеціальні норми права, які передбачені Законом України “Про оренду землі” № 161-XIV від 06.10.1998 року, далі Закон.
Нормою ст. 1 Закону України “Про оренду землі” визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Матеріали справи містять докази звернення позивача 22.08.2014 року до Головного управління Держземагенства у Запорізькій області з заявою № 88 про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки кадастровий номер: 2324582200:04:003:0027.
Згідно рекомендацій п. 2.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин” від 17.05.2011 року № 6, у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України “Про оренду землі” (в редакції Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, який набрав чинності з 12.03.2011).
Умови та порядок поновлення договору оренди землі врегульовані приписами ст. 33 Закону України “Про оренду землі”, згідно якої по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді. У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.
Отже, для застосування ч. 1 ст. 33 Закону України “Про оренду землі” та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.
Частиною 6 ст. 33 Закону України “Про оренду землі” передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстави, передбаченої частиною шостою ст. 33 Закону України “Про оренду землі” необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди: орендар продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди. Вказана правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 25.02.2015 року у справі № 6-219цс14, від 18.03.2015 року у справах № 6-3цс15 та № 6-4цс15.
Як встановлено під час розгляду справи позивач, після закінчення строку дії договору, продовжує користуватися земельною ділянкою протягом 2,5 років та сплачувати за неї орендну плату.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження наявності та надсилання, протягом строку встановленого ч. 6 ст. 33 Закону України “Про оренду землі”, позивачу листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, а виходячи зі змісту листа 25.09.2014 р. № 27-8-0.4-8909/2-14 він не може вважатися такими запереченнями в розумінні вказаної норми закону.
Разом з тим, визначені законодавцем заперечення орендодавця у поновленні договору оренди землі можливі виключно протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди.
Повідомлень чи заперечень щодо поновлення договору оренди землі в порядку ч. 6 ст. 33 Закону України “Про оренду землі”, а також доказів повернення земельної ділянки з оренди, в т.ч вимог щодо такого повернення протягом 2,5 років матеріали справи не містять.
Докази по справі свідчать про те, що Сільськогосподарським виробничим кооперативом “Агрофірма “Україна” своєчасно та в повному обсязі сплачувалась орендна плата за договором, про що свідчить довідка про відсутність у СВК “Агрофірма “Україна” заборгованості зі сплати податків, зборів, тощо.
Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Вимоги статті 34 ГПК України визначають, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім, ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Щодо заперечень відповідача про відсутність доказів на підтвердження належного виконання обов'язків орендаря, слід зазначити, що як умови договору оренди земельної ділянки, так і ст. 33 Закону України “Про оренду землі” не передбачають певного переліку документів (крім проекту додаткової угоди), які має додати орендар до повідомлення про намір продовжити договір оренди. Відповідно до глави 51 Цивільного кодексу України факт порушення зобов'язання доводиться особою, яка заявляє про порушення, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Матеріали справи не містять доказів, а відповідачем під час розгляду справи не доведено, що позивач був неналежним чином виконував свої зобов'язання за договором оренди земельної ділянки.
Суд зазначає, що відповідач не обмежений повноваженнями щодо встановлення таких фактів самостійно шляхом проведення перевірок, при цьому і інших доказів в підтвердження заперечень відповідача суду також не надано.
В свою чергу, до матеріалів справи, в обґрунтування належного виконання умов договору позивач надав ОСОБА_7 обстеження стану посівів сільськогосподарських культур від 2014р., 2015р., згідно яких на земельних ділянках наданих позивачу в оренду посіяно та отримано сходів на 100% озимої пшениці та соняшника. Позивач продовжив користуватися земельними ділянками та сплачувати орендну плату. Відповідач у справі протягом одного місяця після закінчення строку дії договору оренди землі позивачу листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди не надсилали, у зв”язку з чим суд, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Статтею 17 Закону України "Про визнання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За ст. 13 Конвенції кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.03 у справі "Стретч проти Об'єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії" встановлено, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях ст. 1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором, та зазначено, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила.
Господарський суд при винесенні рішення по даному спору враховує також правову позицію, яка міститься у рішенні Європейського суду з прав людини по справі “Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" в якій він постановив, що ст.1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. З наведеного слідує висновок про те, що по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення, по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку. При цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об'єктом правового захисту згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.
Враховуючи той факт, що після закінчення строку дії договору оренди, позивач продовжує добросовісно користуватись орендованою земельною ділянкою, використовує її за цільовим призначенням для сільсько-господарських потреб та належним чином виконує договірні зобов'язання в частині внесення орендної плати та той факт, що орендодавець не надав суду будь-яких обґрунтованих заперечень, які б унеможливлювали подальшу пролонгацію орендних відносин, суд дійшов до висновку, що договір оренди земельної ділянки від 10.11.2004 р. є поновленим.
Частинами 1 і 2 статті 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
1. Позовні вимоги Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Агрофірма “Україна”, с. Воскресенка, Приазовський район, Запорізька область задовольнити.
2. Визнати договір оренди земельної ділянки б/н від 10.11.2004р. (зареєстрований 26.10.2006р. за № 040627700024), продовженим після 05.10.2014р. на строк 4 (чотири) роки 11 (одинадцять) місяців і на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди земельної ділянки б/н від 10.11.2004р. (зареєстрований 26.10.2006р. за № 040627700024).
3. Стягнути з Головного управління Держнеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, код ЄДРПОУ 39820689) на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Агрофірма “Україна” (72414, Запорізька область, Приазовський район, с. Воскресенка, вул. Леніна, 40, код ЄДРПОУ 03749922) 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено - 25.07.2017 року
Головуючий Н.А. Колодій
Судді О.А. Топчій
ОСОБА_8
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.