88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а
про зупинення провадження у справі
18 липня 2017 р. Справа № 907/937/13
За позовом приватного підприємства “Лаон”, м. Ужгород
ДО Daimler AG (Даймлер АГ), м. Штудгард, Німеччина
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 акціонерне товариство “Страхова компанія “Євроінс Україна”, м. Київ
ПРО стягнення 62685,50євро збитків, що еквівалентно 665.720,00грн.,
Суддя О.Ф. Ремецькі
Представники сторін:
від позивача - ОСОБА_2, представник за довіреністю від 12.12.2016р.;
ОСОБА_3 - представник за довіреністю від 12.12.2016.
від відповідача - ОСОБА_4, ОСОБА_5, представники за довіреністю;
від третьої особи - не з'явився
ОСОБА_1 підприємство “Лаон”, м. Ужгород звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Daimler AG (Даймлер АГ), м. Штудгард, Німеччина про стягнення 62685,50євро збитків, що еквівалентно 665.720,00грн.
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 25.03.201р. у справі № 907/937/13, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 року позовні вимоги Приватного підприємства “Лаон”, м. Ужгород до Daimler AG (Даймлер АГ), м. Штудгард, Німеччина про стягнення 62685,50євро збитків, що еквівалентно 665.720,00грн. задоволено у повному обсязі.
Постановою Вищого господарського суду України від 29.03.2017 року рішення місцевого суду та постанову апеляційної інстанції скасовано, справу направлено до Господарського суду Закарпатської області для нового розгляду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 17.05.2017 року автоматизованою системою документообігу суду справу №907/937/17 передано на розгляд судді О.Ф. Ремецькі.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 18.05.2017р. справу №907/937/13 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 08.06.2017р.
Ухвалою суду від 08.06.2017 розгляд справи відкладено на 30.06.2017.
Ухвалою суду від 30.06.2017 розгляд справи було відкладено на 18.07.2017 з мотивів, наведених у ній.
Представником позивача у судовому засіданні було подано заяву в порядку вимог статті 22 ГПК України про зміну предмету спору, а саме, просить стягнути з відповідача на користь позивача суму 665.720,00грн., що станом на 13.09.2013р. за офіційним курсом НБУ становить суму 62685,50євро. Також представниками позивача подано суду письмове пояснення з приводу застосування вимог Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах від 15.11.1965 року (прийнята у Гаазі на конференції з міжнародного приватного права, далі - «Конвенція») щодо повідомлення відповідача про розгляд справи Господарським судом Закарпатської області у передбаченому даною Конвенцією порядку. Також заперечують з приводу обгрунтованості клопотання відповідача щодо залучення до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Дочірнього підприємства «Баврва-Авто» ТОВ «Барва» з підстав, наведених у поданому суду письмовому поясненні. Зазначають, що така не містить належного обґрунтування юридичного інтересу у даній справі у ДП «Барва-Авто». У вказаному клопотанні не конкретизовано на стороні позивача або відповідача слід залучити ДП «Барва-Авто» як третю особу без самостійних вимог на предмет спору, а також з ким із сторін справи у нього існують (або існували) певні правові відносини.
Стверджують, що ПАТ «ХДІ страхування» виконало свої зобов'язання перед ДП «Барва-Авто» за договором добровільного страхування наземного транспорту № 06- 000199-6 від 02.09.2011 року ще до укладення Договору відступлення, а саме, 08.11.2012 року, коли здійснило виплату страхового відшкодування страхувальнику.У свою чергу, при розгляді справи №910/4375/14 за позовом Даймлер АГ до ПАТ «ХДІ страхування» та ПП «Лаон» про визнання договору відступлення недійсним ні позивач, ні відповідач не вважали, що прийняте по ній рішення може вплинути на права або обов'язки ДП «Барва-Авто» щодо однієї з сторін, клопотань про залучення його в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, не заявляли. Підстав для залучення його до участі у справ з власної ініціативи суд також не вбачав.
Уповноважені представники відповідача у судовому засіданні заперечують з приводу можливості прийняття судом до розгляду заяви позивача щодо зміни предмету позовних вимог з огляду на те, що така подана після початку розгляду справи по суті. Також підтримують подане суду письмове клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Дочірнє підприємство «Барва - ОСОБА_4» Товариства з обмеженою відповідальністю «Барва», м. Мукачево. Вирішення питання щодо застосування судом вимог Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах щодо повідомлення відповідача про розгляд справи Господарським судом Закарпатської області у передбаченому даною Конвенцією порядку залишено на розсуд суду.
Третя особа - ОСОБА_1 акціонерне товариство “Страхова компанія “Євроінс Україна”, м. Київ свого повноважного представника у судове засідання не направила, письмового пояснення по суті спору суду не подала.
Аналізуючи подані сторонами клопотання, суд зазначає наступне.
Частиною 4 ст. 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Як роз'яснено в п. 3.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК.
Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, про що зазначається в протоколі судового засідання. При цьому неявка у судове засідання сторін або однієї з сторін, за умови, що їх належним чином повідомлено про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
Враховуючи наведене, оскільки суд не перейшов до розгляду справи по суті, суд визнає подану заяву про зміну предмету позову такою, що відповідає вимогам ст. 22 ГПК України у зв'язку з чим приймає її до розгляду.
Відповідач просить суд в порядку, визначеному ст. 27 ГПК України залучити до участі у справі як третю особу ДП «Барва-Авто» ТОВ «Барва» з огляду на те, що суду подано клопотання в порядку вимог ст. 83 ГПК України про вихід за межі заявлених позовних вимог та визнання договору відступлення недійним.
Відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.
Питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі.
Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому (п. 1.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції №18 від 26.12.2011 р.).
Суд дослідивши матеріали та обставини справи, приходить до висновку про відмову в його задоволенні, оскільки лише потенційна можливість визнання договору відступлення недійсним не може впливати на права та обов'язки юридичної особи.
Разом з тим, аналізуючи подане позивачем заперечення стосовно застосування судом вимог Конвенції для забезпечення повідомлення відповідача про розгляду справи у передбаченому такою Конвенцією порядку, суд констатує наступне.
Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном, а рівно повідомлення у належній формі іноземних учасників судового процесу про час і місце розгляду справи, регулюється Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, Гаага, 1965р. (надалі - Конвенція), яка є чинною в Україні згідно з Законом України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" від 19.10.2000р. №2052-ІІІ (надалі - Закон), із заявами та застереженнями. Україна та Федеративна Республіка Німеччина приєдналися до зазначеної Конвенції.
Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном (ст. 1 Конвенції).
Згідно ст. 3 Конвенції орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.
Відповідно до ч. 2 п. b) ст. 15 Конвенції кожна договірна держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови, зокрема, з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців.
Відповідно до абз. 3, 4 п. 2.3 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації від 27.06.2008р. №1092/5/54 (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 25.03.2010р. №604/5/47), документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову. У відповідних випадках документи, що підлягають врученню, можуть бути складені або перекладені на ту мову, яку, як є підстави вважати, розуміє особа, якій необхідно вручити документи.
Отже, враховуючи що Федеративна Республіка Німеччина приєдналась до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, Гаага, 1965р., суд прийшов до висновку, що для належного та своєчасного повідомлення відповідача про розгляд даної справи судові документи підлягають надісланню центральному органу запитуваної держави (Senatsverwaltung fur Justiz und Verbraucherschutz Salzburger Strasse 21-25, 10825 Berlin) для їх направлення відповідачу. При цьому документи, що підлягають врученню згідно з дорученням Господарського суду Закарпатської області, слід складати та вручати в нотаріально засвідченому перекладі на німецьку мову.
Згідно частини першої статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Керуючись ст. ст. 79, 86, 125 Господарського процесуального кодексу України, Конвенцією про вручення за кордоном судових або позасудових документів у цивільних або комерційних справах (Гаага, 15.11.1965 року),
1. Зупинити провадження у справі до 16 жовтня 2017 р. на 11:30 год. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Закарпатської області за адресою: Україна, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а, каб. № 307.
2. Зобов'язати позивача в строк до 04.08.2017 року надати господарському суду примірники нотаріально засвідченого перекладу на німецьку мову позовної заяви, ухвали суду про прийняття до провадження у справі від 18.05.2017 року, ухвали про зупинення провадження у справі від 18.07.2017 року, прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів, короткий виклад документа, що підлягає врученню.
3. Після надходження від позивача витребуваних документів щодо перекладу на німецьку мову позовної заяви ухвали суду про прийняття до провадження у справі від 18.05.2017 року, ухвали про зупинення провадження у справі від 18.07.2017 року, прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів, короткий виклад документа, що підлягає врученню, направити їх до компетентного органу запитуваної держави - Федеративної Республіки Німеччина (Senatsverwaltung fur Justiz und Verbraucherschutz Salzburger Strasse 21-25, 10825 Berlin) для вручення компанії Daimler AG, Mercedesstrasse 137, D-70327 Stuttgart, DEUTSCHLAND, HRB 19360.
4. Зобов'язати відповідача подати господарському суду до дня судового засідання:
- письмові пояснення по суті позову з підтверджуючими документами;
- докази на підтвердження правового статусу юридичної особи (підтвердження факту державної реєстрації за законом країни створення).
5. Зобов'язати учасників процесу направити в судове засідання своїх представників, повноваження яких оформити у відповідності з вимогами статті 28 Господарського процесуального кодексу України, а також надати належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують повноваження представників.
6. Звернути увагу сторін, що відповідно до ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії розгляду спору.
7. Роз'яснити сторонам, що за ненадання у встановлений строк витребуваних господарським судом матеріалів, а також за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону, з винної особи стягується штраф (пункт 5 статті 83 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя О.Ф. Ремецькі