61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
20.07.2017 Справа № 905/1250/17
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Сковородіної О.М.,
при секретарі судового засідання Сапожніковій Ю.Б.,
у справі за позовом: Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Київ в особі регіональної філії “ОСОБА_1 залізниця” Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро,
до відповідача: Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1”, м. Вугледар Донецької області,
про стягнення 25 415,00 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2, за довіреністю від 17.05.2017р.
від відповідача: ОСОБА_3, за довіреністю від 11.11.2016р.
Публічне акціонерне товариство “Українська залізниця”, м. Київ в особі регіональної філії “ОСОБА_1 залізниця” Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро, звернулось до господарського суду з позовною заявою до Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1”, м.Вугледар Донецької області про стягнення 25 415,00 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що в грудні 2016 року відповідачем зі станції Південнодонбаська Донецької залізниці згідно накладної № 52857018 направлено вагон № 67374785 на станцію Красноармійськ Донецької залізниці. По прибуттю на проміжну станцію ОСОБА_1 залізниці проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вагоні не відповідає масі вказаній відправником у накладній, у зв'язку з чим позивачем нарахований штраф у розмірі 25415,00 грн., який він просить стягнути з відповідача.
26.06.2017р. від відповідача через канцелярію господарського суду Донецької області надійшов відзив №1078 від 16.06.217р. на позовну заяву, в якому останній, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на неправильне оформлення комерційного акту, у зв'язку з чим він не є належним доказом невірно зазначених даних у перевізних документах. Крім того, посилаючись на важкий фінансовий стан підприємства, відповідач просив суд винести рішення враховуючи ст.233 ГК України, та ст.83 ГПК України, та зменшити штрафні санкції до 1 провізної плати.
Представник позивача у судове засідання з'явився, підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача у судове засідання з'явився, просив зменшити штрафні санкції до 1 провізної плати.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив.
В грудні 2016р. за залізничною накладною №52857018, зі станції Південнодонбаська Донецької залізниці на станцію Красноармійськ Донецької залізниці на адресу ПАТ “Центральна збагачувальна фабрика “Комсомольська” в залізничному вагоні №67374785 був відправлений вантаж “Вугілля кам'яне”, відправник - Державне підприємство “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1”.
04.12.2016р. на проміжній станції ОСОБА_1 залізниці було проведено зважування вагону №67374785. В результаті було встановлено, що маса вантажу, вказана відправником в залізничній накладній №52857018 у графі “маса вантажу в кг, визначена відправником” не відповідає масі вантажу встановленій на станції ОСОБА_1. За накладною вага нетто у вагоні 61700кг, маса нетто при перевірці - 60460кг, різниця - 1240кг.
Перевантажування проводилось на електронних вагах станції ОСОБА_1 залізниці, у зв'язку з чим було складено комерційний акт РА №018110/365 від 04.12.2016р.
Факт неправильності зазначення маси вантажу підтверджується комерційним актом РА №018110/365 від 04.12.2016р., який підписаний належними особами.
На підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу позивачем на відповідача нарахований штраф у сумі 25415,00 грн. із розрахунку: 5083,00грн. (тариф) х 5.
Відповідно до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011р. №138), вантажовідправник (у даному випадку відповідач) при заповненні перевізних документів повинен був зазначити масу вантажу.
Відповідно до ч.1 ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.
Ч.2 ст. 24 Статуту залізниць України передбачене право залізниці перевіряти правильність відомостей, зазначених у накладній, а також кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Згідно зі ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення (згідно зі статтею 118 Статуту).
Статтею 129 Статуту залізниць України встановлено: “Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць”. Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах (п. “а”).
Пунктом 10 Правил складання актів передбачено: “Комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці”.
Відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
За зазначеним перевезенням провізна плата становить 5 083,00 грн., у зв'язку з чим на виконання вказаних норм сума штрафу за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу складає 25 415, 00 грн. із розрахунку: 5 083,00 грн. (тариф) х 5.
З огляду на викладене, з урахуванням даних, зазначених в комерційному акті, своїх зобов'язань за п.2.3 “Правила оформлення перевізних документів” №863/5084 від 24.11.2000р. відповідач не виконав належним чином, оскільки не вірно вніс відомості до транспортної накладної №52857018. Факт невірного внесення відомостей до вищезазначеній накладній, підтверджений матеріалами справи та відповідачем, у зв'язку з чим суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, та є такими, що підлягають задоволенню.
Судом відхиляються викладені у відзиві зауваження відповідача, що наданий суду комерційний акт не може бути доказом невірно зазначених даних у перевізних документах з причин відсутності у розділі «Є» Акту висновків експертизи про стан вантажу в порушення п.12 Правил складання актів, оскільки відсутність в розділі «Є» комерційного акту відповідної відмітки не спростовує викладених в цьому акті обставин.
Відповідач, у своєму відзиві також, посилаючись на важкий фінансовий стан підприємства, просив суд винести рішення враховуючи ст.233 ГК України, яка передбачає зменшення штрафних санкцій. На підтвердження важкого фінансового стану підприємства надає копію звіту про фінансовий стан підприємства на 31 березня 2017 року, копію звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 1-й квартал 2017 року, довідку про заборгованість по заробітній платі та довідку про заборгованість обов'язкових платежів до бюджету.
В силу ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, які встановлені ст.11 Цивільного кодексу України, та за своїм змістом є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Отже, в межах даного спору між сторонами існують зобов'язання з перевезення вантажів, за порушення яких встановлена відповідальність у вигляді штрафу, передбаченого ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України.
Приписами ст.233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно із ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.
Відповідно до ст.83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
В листі Вищого господарського суду від 29.11.2007р. №01-8/917 “Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства” зазначено, що виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме - справедливості, добросовісності та розумності - при винесенні рішення про стягнення штрафу суд має право зменшувати його розмір.
Аналогічна правова позиція викладена в п.6.4 роз'яснень Президії Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею” № 04-5/601 від 29.05.2002р., яка вказує на можливість зменшення розміру штрафу за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання відповідача, та зменшує розмір штрафу до 2 провізних плат, тому, до стягнення підлягає сума в розмірі 10166,00 грн.
Судові витрати покладаються на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, Правил оформлення перевізних документів та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р I Ш И В:
Позов Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Київ в особі регіональної філії “ОСОБА_1 залізниця” Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро до Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1”, м.Вугледар Донецької області про стягнення 25 415,00 грн. - задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” (85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. Магістральна, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 34032208) на користь Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” (03680, м.Київ, вул.Тверська, будинок 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії “ОСОБА_1 залізниця” (49602, Дніпропетровська обл., м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 108, код ЄДРПОУ 40081237) 10166,00 грн. штрафу; 1600,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.
Повний текст рішення підписаний 25.07.2017р.
Рішення набирає законної сили 07.08.2017р.
Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд, згідно розділу XII ГПК України.
Суддя О.М. Сковородіна